Справа № 525/509/14-ц
Провадження №6/525/14/2017
03 листопада 2017 року сел. Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Пилипенко П.І., з участю державного виконавця Великобагачанського РВ ДВС Ковалець Л.М., розглянувши подання державного виконавця Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ковалець Л.М., яке погоджено з начальником Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Караваном Ю.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа відносно боржника ОСОБА_1 , -
До Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшло подання державного виконавця Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ковалець Л.М., яке погоджено з начальником Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Караваном Ю.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа відносно боржника ОСОБА_1 .
З подання державного виконавця Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ковалець Л.М., яке погоджено з начальником Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Караваном Ю.В. вбачається, що на виконанні у Великобагачанському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області знаходиться виконавче провадження №44338894 з примусового виконання виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №525/509/14-ц, виданого 02.07.2014 року Великобагачанським районним судом про зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 06.09.2007 року до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його повноліття. За вказаними виконавчими документами боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Як вказує державний виконавець, рішення на сьогоднішній день боржником в повному обсязі не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч.4 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження». Боржник ухиляється від виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення. Станом на 30.10.2017 року борг по аліментах на користь ОСОБА_2 становить 1003,48 грн.
Посилаючись на наявність заборгованості ОСОБА_1 перед вищевказаною особою, а також на те, що боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання, посилаючись на норми Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» та норми Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ковалець Л.М. звернулась до суду з поданням, в якому просила суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон гр-на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом №525/509/14-ц, виданим 02.07.2014 року (а.с.а.с.49-50).
В судовому засіданні 03.11.2017 року представник Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - державний виконавець Ковалець Л.М. підтримала внесене до суду подання. Великобагачанським РВ ДВС також надані для огляду матеріали виконавчого провадження, де боржником є ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши пояснення представника заявника - державного виконавця Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ковалець Л.М., вивчивши матеріали подання та оглянувши виконавче провадження №44338894, по якому боржником є ОСОБА_1 , приходить до висновку, що в даний час відсутні передбачені законом підстави для задоволення подання державного виконавця Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ковалець Л.М., яке погоджено з начальником Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Караваном Ю.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа відносно боржника ОСОБА_1 , виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Судом встановлено, що згідно виконавчого листа №525/509/14-ц, виданого 02.07.2014 року Великобагачанським районним судом про зменшення розміру аліментів, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 за рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 06.09.2007 року до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його повноліття (а.с.51). Станом на 30.10.2017 року борг по аліментах на користь ОСОБА_2 становить 1003,48 грн. (а.с.53).
В ході огляду виконавчого провадження в судовому засіданні 03.11.2017 року було встановлено, що боржник ОСОБА_1 здійснив 02.11.2017 року перерахування аліментів в сумі 390 грн.
Даний виконавчий лист знаходиться на примусовому виконанні у Великобагачанському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. Тобто, громадянин ОСОБА_1 є боржником у зобов'язанні і стороною виконавчого провадження (боржником), яке перебуває у провадженні Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Відповідно до ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Зазначені правовідносини регулюються ст.313 ЦК України, відповідно до частини першої якої «фізична особа має право на свободу пересування». Про це також йдеться і п ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також про зазначене право говорить ст.12 Міжнародного пакту про громадські та політичні права. Названі акти забороняють невиправдане обмеження особистого немайнового права, що забезпечує природне існування фізичної особи, якщо іншого не передбачено законом. Аналіз даних положень вказує на те, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом, який застосовується лише при наявності достатніх для цього підстав.
Закон України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Цим Законом визначаються відповідні органи, на які покладається виконання цього Закону, зокрема на Державну прикордонну службу України, ОВС, СБУ, військові комісаріати, консульську службу України.
Стаття 6 цього Закону, визначає безпосередні підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон.
Так, за змістом ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» (зі змінами, в редакції Закону №3857-ХІІ від 10.12.2015 року) громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у праві виїзду за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.
У відповідності до ст.ст.2,3,5,18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.377-1 ЦПК України державний виконавець має право на внесення до суду відповідного подання.
Згідно ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця. При цьому, суд розглядає дане подання без виклику чи повідомленням боржника (ч.2 цієї статті).
Системно аналізуючи норми ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» (зі змінами, в редакції Закону №3857-ХІІ від 10.12.2015 року) та ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» суд приходить до висновку, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань; при цьому, наявність лише самого зобов'язання не є підставою для обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які повинен надати суду заявник (відділ ДВС), а також, виходячи з положень ст.ст.11,60 ЦПК України заявник зобов'язаний довести обставини того, що боржник дійсно ухиляється від виконання рішення суду.
Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
У рішенні від 26.11.2009 року у справі «Gochev v. Bulgaria» Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти права на свободу пересування. Зокрема, він зазначив, що таке обмеження повинне відповідати відразу трьом критеріям: по-перше, ґрунтуватися на законі, по-друге, мати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до конвенції, по-третє, бути у справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто являтися пропорційним меті його застосування).
Проаналізувавши матеріали подання та докази, що подані заявником на підтвердження внесеного до суду подання у відношенні боржника ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що наявність заборгованості не є автоматичною підставою для обмеження громадянина у праві виїзду за межі території України. Відповідно, посилання відділу ДВС на суму заборгованості боржника ОСОБА_1 (1003 грн.48 коп. станом на день звернення до суду з поданням), не спростовує висновку про те, що даних про саме ухилення вищевказаного боржника від виконання покладених на нього зобов'язань в даний час не вбачається. При цьому, з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по аліментах вбачається, що протягом 2017 року ним здійснювалася сплата аліментів на користь ОСОБА_2 (а.с.53), однак, як вбачається, не в повному розмірі та досить не своєчасно, однак, з огляду на суму наявної заборгованості по сплаті аліментів на даний час (на час розгляду подання), враховуючи зміст рішення ЄСПЛ від 26.11.2009 року у справі «Gochev v. Bulgaria», задоволення подання державного виконавця не забезпечить справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом (тобто не буде пропорційним меті його застосування).
Отже, враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що в межах розгляду даного подання та сукупності доказів, що подані заявником щодо внесеного до суду подання, в даний час не вбачається передбачених законом підстав для тимчасового обмеження права виїзду за межі України у відношенні боржника громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.33 Конституції України, ст.313 ЦК України, п.5 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» (зі змінами), ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.209-210,293,377-1 ЦПК України, суд, -
В задоволенні подання державного виконавця Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Ковалець Л.М., яке погоджено з начальником Великобагачанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Караваном Ю.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа відносно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Хоролець