Справа № 524/7631/17
Провадження №3/524/4382/17
06.11.2017 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальностіОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код суду не відомий, за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 185 КУпАП,
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 10.08.2017 року близько 17 год. 00 хв. в м. Кременчуці по вул. Тараса Бульби, буд.15, у під'їзді №1 гр. ОСОБА_1, голосно висловлювався нецензурною лайкою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. На законну вимогу інспектора УПП ОСОБА_2 припинити правопорушення не реагував, при цьому погрожував йому фізичною розправою, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у скоєному адміністративному правопорушенні не визнав і пояснив, що з його боку ніякої злісної непокори відносно вимоги поліцейського не було.
Суд вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків:
Відповідно до ст. 185 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів" передбачено, що згідно зі ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Дане положення знайшло своє відображення у п. 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України "Про міліцію" від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011 Відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР) виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями. Кодекс ( 80731-10, 80732-10 ) передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції,члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (стаття 185) ( 80731-10 ). Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 ( v0008700-92 ) "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів").
Слово "непокора" означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Аналізуючи вищевказані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП не доведена. Докази, досліджені судом, не підтверджують факт злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника поліці ОСОБА_1
На підставі викладеного та виходячи з положень статті 62 Конституції України щодо тлумачення усіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Керуючись ст.185, 247 ч.1п.1, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником або прокурором в апеляційний суд Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.С. Предоляк