02 листопада 2017 р. Справа № 818/1623/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за поданням Головного управління ДФС у Сумській області до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДФС у Сумській області) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з поданням до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі по тексту - відповідач, ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"), в якому просить стягнути з Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 958 810,00 грн. (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят вісім тисяч вісімсот десять гривень 00 коп.), на користь Державного бюджету України.
Вимоги мотивовані тим, що на момент звернення до суду податковий борг відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) складає 1 958 810,00 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки. З метою погашення боргу відповідачу виставлена податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою.
У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 27), надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника ГУ ДФС у Сумській області (а.с. 60).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду подання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та письмових заперечень суду не надав (а.с. 28).
У відповідності до абз. 3 ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа.
19.10.2017 року ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_1, якою самостійно визначено розмір податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2017 року в сумі 1 958 810,00 грн. (а.с. 10).
Таким чином, станом на 31.10.2017 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями за вересень 2017 року з ПДВ складає 1 958 810,00 гри., а саме: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): - 1 958 810,00 грн.
- основний платіж - 1 958 810,00 грн.;
- штрафні санкції - 00,00 грн.;
- пеня - 00,00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами ст. 16.1.4 Податкового кодексу України до обов'язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.
Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи, суд вбачає, що податковий борг Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виник на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 19.10.2017 року № НОМЕР_1 (а.с. 10).
27.10.2017 року, відповідачем в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість було здiйcнeно платіж на суму 265 000,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 13260155 від 27.10.2017 року, яким частково погашено податковий борг нарахований відповідно до податкового повідомлення- рішення з ПДВ № НОМЕР_2 від 02.06.2017 року.
Оскільки на дату сплати зазначених вище грошових коштів (на 30.10.2017 року) у відповідача в інтегрованій картці з ПДВ обліковувалась недоїмка в сумі 11 304 018,78 грн., відповідно до п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України, всі сплачені платником податків грошові кошти незалежно від напряму сплати були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Відповідно до ст. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
При цьому п.п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
Отже, якщо контролюючим органом платнику податків направлено податкову вимогу щодо раніше існуючого податкового боргу (незалежно від того, з якого податкового зобов'язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків), а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу, у контролюючого органу не виникає обов'язку надсилати платникові податків податкову вимогу на суму новоствореного боргу.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою Дочірнім підприємством "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, ДПІ у м. Сумах на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 05.01.2015 року № 19-25, в якій було визначено суму податкового зобов'язання на момент винесення податкової вимоги у розмірі 89 689,16 грн. (а.с. 12). Зазначене поштове відправлення вручено відповідачу 26.01.2015 року. Дані обставини підтверджуються копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12). Доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги до суду надано не було.
З витягу з інтегрованої картки Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за період з 30.11.2014 року по 30.10.2017 року, суд вбачає, що з моменту направлення податкової вимоги до подачі даного подання податковий борг відповідача з ПДВ повністю погашений не був, а отже податкова вимога від 05.01.2015 року № 19-25 не вважається відкликаною (а.с. 30-59).
Крім того, з витягу з інтегрованої картки платника слідує, що заборгованість відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 958 810,00 грн. залишається не сплаченою (а.с. 7-9).
Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
В силу положень пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. На обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу. Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
На підставі викладеного, за наявності встановлених обставин та письмових доказів у справі, матеріалами справи підтверджено, що обставина, яка зумовила звернення до суду з даним поданням, є несплата платником самостійно визначених податкових зобов'язань у встановлений строк, а також беручи до уваги дотримання передбаченого строку для звернення із поданням, суд дійшов висновку щодо правомірності заявленого подання.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши приписи законодавства України, враховуючи, що станом на час розгляду справи податковий борг не погашений, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та визнання подання таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу.
Враховуючи заяву податкового органу щодо звернення судового рішення до негайного виконання та те, що дана справа розглядається з особливостями, встановленими ст. 183-3 КАС України, суд дійшов висновку про можливість звернення даної постанови до негайного виконання.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Подання Головного управління ДФС у Сумській області до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. Роменська, буд. 79/2, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 31931024) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 958 810,00 грн. (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят вісім тисяч вісімсот десять гривень 00 коп.), на користь Державного бюджету України на р/р № 31111029700002 одержувач УК у м. Сумах, код одержувача 37970593, банк одержувача ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО банка одержувача 837013.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О. Павлічек