Провадження № 2/641/1410/2017 Справа № 641/3340/17
30 жовтня 2017 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого судді - Чайка І.В.,
за участю секретаря- Алієвої І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», треті особи: ОСОБА_2, Жовтневий відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції в Харківській області, Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-
Позивач звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з відповідача на її користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 4082,87 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ в сумі 2641,28 грн., а також спричинену моральну шкоду в сумі 40630,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.05.2008 року по справі № 2-1458/08, з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» була стягнута заборгованість за надані послуги з опалення. Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова було отримано постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби ХМУЮ про стягнення з позивача суми боргу в сумі 4082,87 грн. на користь КП « Харківській теплові мережі». Однак , листом УПФ України в Жовтневому районі м. Харкова від 01.11.2016 року було повідомлено, що відповідно до постанови Жовтневого ВДВС ХМУЮ з пенсії ОСОБА_2 ( чоловіка позивача) також була стягнута на користь відповідача сума боргу в сумі 4082,87 грн. Таким чином, на думку позивача сума боргу за рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» суми заборгованості за надані послуги, була стягнута у подвійному розмірі. Позивач зверталась до відповідача з відповідною заявою з вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів, однак їй було в цьому відмовлено. У зв'язку з тим, що відповідач безпідставно отримав вищевказану суму коштів, позивач вважає , що він повинен їй сплати відсотки за користування її грошовими коштами відповідно до облікової ставки НБУ за період з 01.01.2013 року по 25.04.2017 року в сумі 2641,28 грн. Крім того, позивач вказує, що вона неодноразово зверталась до відповідача з вимогою про повернення їй безпідставно набутих коштів , однак їй було відмовлено в цьому, у зв'язку з чим вона багато нервувала та такі дії відповідача порушили її спокій та нормальний ритм життя , що призвело до погіршення стану здоров'ю та враховуючи, що позивач є інвалідом вона змушена була прикладати додаткові зусилля для захищення своїх прав , у зв'язку з чим позивач вважає , що відповідачем їй була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 40630, 00 грн.
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали доводи позовної заяви та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог посилаючись на те, що КП « Харківські теплові мережі» здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг з теплопостачання споживачам м. Харкова. Позивач мешкає в багатоквартирному будинку в м. Харкові, отже вона є споживачем послуг КП « Харківські теплові мережі», що дає правові підстави відповідачу для збереження коштів на особовому рахунку позивача. Крім того, представник відповідача зазначає, про недоведеність позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, а також просила застосувати до вимог позивача строк позовної давності та відмовити в позові.
Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та просив позов задовольнити.
Представником третьої особи - Шевченківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова до суду подана заява про розгляд справи без його участі. Також до вказаної заяви представником були надані письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких він зазначає, що утримання грошових коштів з пенсії позивача та з пенсії ОСОБА_2 були здійснені на підставі постанов Жовтневого ВДВС ХМУЮ, які надішли до управління окремо одна від одної щодо вищевказаних осіб, та в різні періоди часу, а тому відповідно до вказаних постанов утримання грошових коштів здійснювалось окремо щодо вказаної конкретної особи.
Представник третьої особи - Жовтневий ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Харківській області в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши доводи позивача та його представника, заперечення представника відповідача, врахувавши надані письмові пояснення представника Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Ст.ст. 10,11,60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази , які не стосуються предмета доказування.
В судовому засіданні встановлено, що згідно розпорядження Жовтневого ВДВС ХМУЮ на адресу ПФУ у Жовтневому районі м. Харкова був направлений виконавчий лист № 2-1458 від 27.06.2008 року , виданий Жовтневим районним судм м. Харкова про стягнення на користь КП « ХТМ» 4082,87 грн. ( а.с.5)
Відповідно до листа УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова від 01.11.2016 року, представника позивача було повідомлено, що зокрема, 17.03.2009 року Управлінням було отримано постанову Жовтневого ВДВС ХМУЮ по справі № 2-1458 від 27.06.2008 р. про стягнення відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова з ОСОБА_1 на користь КП « Харківські теплові мережі» суми боргу в розмірі 4082,87 грн. Відповідно до вказаної постанови в період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року з пенсії ОСОБА_1 були здійснені утримання в межах 20 відсотків від розміру пенсії. Утримання були проведені в повному обсязі. Крім того , 30.07.2012 року Управлінням було отримано постанову Жовтневого ВДВС ХМУЮ по справі №2- 1458 від 27.06.2008 р. про стягнення відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова з ОСОБА_2 на користь КП « Харківські теплові мережі» суми боргу в розмірі 4082,87 грн. Відповідно до вказаної постанови в період з 01.09.2012 року по 31.12.2015 року з пенсії ОСОБА_2 були здійснені утримання в межах 20 відсотків від розміру пенсії. Утримання були проведені в повному обсязі. ( а.с.6-7)
В судовому засіданні представники сторін по справі у відповідності до ч. 1ст. 61 ЦПК України визнали факт , що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.05.2008 року по справі № 2-1458/08, з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь КП « Харківські теплові мережі» була стягнута заборгованість за послуги з теплопостачання в розмірі 4082,87 грн.
Згідно копії заяви ОСОБА_1 від 22.12.2016 року, що була адресована на ім'я начальника КП « ХТМ», позивач просила повернути їй незаконно отриманні грошові кошти в сумі 4082,87 грн. , які були стягнені з неї та ОСОБА_2 відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.05.2008 року, в розмірі 4082,87 грн. з кожного, тоді як вищевказаним рішенням стягнуто солідарно суму заборгованості 4082,87 грн. ( а.с. 8)
Листом КП «« Харківські теплові мережі» від 05.01.2017 року, позивачу було відмовлено у поверненні вищевказаних коштів з посиланням на відсутність правових підстав на повернення та позивачу було роз'яснено право за звернення до суду із зворотною вимогою до кожного з решти солідарних боржників. Крім того, вказаним листом позивача було повідомлено, що стягнуті за рішеннями суду кошти були перераховані на її особовий рахунок № 3824 ( а.с.9)
Відповідно до ст. ст.1212 ЦК України,Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Норми вищевказаних статтей Закону зобов'язує повернути потерпілій особі безпідставно набуте майно.
Отже, як було встановлено вище, в порядку виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.05.2008 року по справі № 2-1458/08, з пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості було стягнуто на користь КП « Харківські теплові мережі» сума заборгованості за послуги з теплопостачання по 4082,87 грн. з кожного в загальній сумі 7169,86 грн. , хоча відповідно до вищевказаного рішення суду сума заборгованості в розмірі 4082,87 грн. була стягнена солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Таким чином, сума заборгованості стягнута відповідно до рішення суду , була стягнута з у подвійному розмірі, у зв'язку з чим суд вважає , що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з КП « Харківські теплові мережі» безпідставно набутих грошових коштів в сумі 4082,87 грн. підлягають задоволенню.
Суд не може прийняти до уваги заперечення представника відповідача, стосовно того, що оскільки позивач є споживачем послуг КП « Харківські теплові мережі», це дає правові підстави відповідачу для збереження коштів на особовому рахунку позивача, у зв'язку з тим, що збереження коштів на особовому рахунку абонента є виключно правом позивача.
Крім того, суд також не може прийняти до уваги заяву представника відповідача, щодо застосування до вимог позивача строку позовної давності виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст..ст. 256,257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.1 ст.. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, як було встановлено вище, про своє порушене право позивач дізналась з листа УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова від 01.11.2016 року, а отже перебіг позовної давності в даному випадку починається 01.11.2016 року , а звернулась позивач до суду з даним позовом 26.05.2017 року , тобто в межах такого строку.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ в сумі 2641,28 грн., суд відмовляє в цій частині вимог з наступних підстав.
Сттаттею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Вказана норма закону віднесена до глави 48 ЦК України, щодо виконання зобов'язання.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, обов'язок сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами передбачено виключно при виникненні обов'язку між особами щодо виконання певного зобов'язання.
Предметом розгляду справи є стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів, які були утриманні з пенсії боржників в рахунок погашення заборгованості перед відповідачем , у зв'язку з виконанням рішення суду та виконання якого відбулося у подвійному розмірі.
Умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підставі є : безпідставність набуття та особа, яка збагатилася за рахунок іншої, не мала для цього ніякої правової підстави.
Таким чином, підстави що виникли, у зв'язку з отриманням відповідачем суми заборгованості у більшому розмірі, ніж це було встановлено рішенням суду , не передбачені договором та не випливають із Закону, оскільки в даному випадку подвійне стягнення щодо виконання рішення суду сталося не з вини відповідача, а отже наміру отримати більшу суму ніж це було встановлено рішенням суду у відповідача не було.
Що стосується вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди , суд також відмовляє в задоволені цієї частини вимог виходячи з наступного.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України, а саме, наявність вини особи, яка завдала таку шкоду.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 “ Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди ”, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
Як на підставу своїх позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, позивач посилається на те, що у зв'язку з неправомірними діями відповідача щодо повернення їй безпідставно отриманих коштів, було порушено її спокій та нормальний ритм життя, вона багато нервувала, що призвело до погіршення стану її здоров'я та в якості доказу чого надала медичні довідки.
З наданих суду медичних довідок виданих на ім'я позивача вбачається , що остання є інвалідом 2 групи , перебуває на обліку у офтальмолога в поліклініці за місцем проживання та за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду. ( а.с.47)
Крім того, згідно виписки з медичної картки хворого, ОСОБА_1 є інвалідом по зору 2 групи та в період з 28.09.2016 року по 30.09.2016 року знаходилась на обстежені у 4 відділенні ХГКБ № 14 для переогляду на МСЕК . ( а.с. 49)
Отже , вказані вище медичні документи, свідчать тільки про те, що позивач є інвалідом 2 групи по зору та перебуває на обліку у офтальмолога.
Таким чином, зробити висновок, що погіршення стану позивача настало, у зв'язку з неправомірними діями відповідача , не можливо.
Інших доказів, щодо заподіяння позивачу моральної шкоди суду не надано.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, позовні вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди є не обґрунтованими та такими , що задоволенню не підлягають .
Питання судових витрат суд вирішує на підставі ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 58-60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 4082 грн. 87 коп.
В іншій частині позову- відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.00 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Мотивоване рішення виготовлено 03 листопада 2017 року. .
Суддя: ОСОБА_4