Справа №639/6521/17
Провадження №1-кс/639/1986/17
03 листопада 2017 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , особи, яка тримається під вартою - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові скаргу ув'язненого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, фактично проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 ,
про визнання незаконним тримання особи під вартою в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань №27» та негайне звільнення особи з-під варти, -
01.11.2017 року на адресу суду надійшла скарга ув'язненого ОСОБА_3 , в якій він просить визнати незаконним його тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань №27», та негайно звільнити з під-варти в залі суду, оскільки 31.10.2017 року втратила силу ухвала суду про тримання його під вартою.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що він незаконно утримується під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань №27», оскільки Лозівським міськрайонним судом Харківської області без його участі було продовжено відносно нього дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.10.2017 року працівники спецчастини Харківської установи виконання покарань №27 йому вручили лише 02.11.2017 року, а строк дії попередньої ухвали сплинув 31.10.2017 року, тому ув'язнений ОСОБА_3 вважає, що в цей період часу він утримувався під вартою незаконно, а тому підлягає негайному звільненню з під варти.
Під час судового засідання ув'язнений ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та просив винести судове рішення, яким негайно звільнити його з-під варти, у зв'язку з відсутністю законного судового рішення про тримання під вартою.
Прокурор прокуратури Харківської області ОСОБА_4 під час судового засідання проти задоволення скарги заперечував, пославшись на той факт, що наявна ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.10.2017 року по справі №629/3830/17, на підставі якої ОСОБА_3 на даний час утримується під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.
Представник Харківської установи виконання покарань №27 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась своєчасно та належним чином, на адресу суду надала заяву про проведення судового засідання за її відсутності, що не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали особової справи та надані до суду докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч.2 ст.206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи (ч.3 ст.206 КПК України).
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.10.2017 року по справі №629/3830/17під час підготовчого провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27 на 2 місяці, тобто 24.12.2017 року.
Згідно ч.2 ст.392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.5 ст.532 КПК України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.
Таким чином, в матеріалах особової справи ув'язненого наявне судове рішення, яке набрало законної сили, на підставі якого ув'язнений ОСОБА_3 утримується під вартою на даний час, а саме: ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.10.2017 року строком дії до 24.12.2017 року.
Зазначена ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.10.2017 року надійшла до установи виконання покарань 30.10.2017 року (вх. №20467), тобто до завершення строку дії попередньої ухвали про продовження дії запобіжного заходу, у зв'язку з чим з 31.10.2017 року ув'язнений ОСОБА_3 утримується під вартою на законних підставах.
При цьому, згідно ст.206 КПК України слідчий суддя не має повноважень щодо перегляду судових рішень, прийнятих іншими судами під час судового розгляду кримінального провадження.
Виходячи із викладених обставин, доводи скарги ув'язненого ОСОБА_3 щодо незаконності утримання його під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань №27 не знайшли свого підтвердження під час розгляду зазначеної скарги, у зв'язку з чим у задоволенні скарги ув?язненого необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ув'язненого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (вх. №28459 від 01.11.2017 року) про визнання незаконним тримання його під вартою в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань №27» та негайне звільнення з-під варти - відмовити.
Ухвала є остаточною та окремому оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1