Справа №639/6181/17
Провадження №1-кп/639/535/17
02 листопада 2017 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017220000001071 від 23.08.2017 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хрипуни Вовчанського району Харківської області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна, а саме: викрадення металевих предметів, що знаходяться на території ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 99, з метою подальшої реалізації та отримання за це грошових коштів, реалізуючи свій злочинний умисел, 23.08.2017 року близько 14 год. 30 хв. переліз через паркан ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», таким чином незаконно проник на охоронювану територію, та направився до корпусу №15, де через незамкнені вхідні двері проник всередину. Знаходячись на першому поверсі корпусу №15, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, діючи таємно, з корисливих мотивів, на підлозі виявив ніжки столу регулювальника зі сплаву алюмінію, а також частину труби вентиляції з чорного металу, які мають сліди деформації, за призначенням на підприємстві використовуватися не можуть, окремого інвентарного номера не мають, входять в склад інвентарного номера столу регулювальника №46089, у зв'язку з чим вищевказані предмети оцінюються як лом чорного металу загальною вагою 4 кг і лом алюмінію загальною вагою 20 кг., згідно довідки акту огляду та зважування спеціалістів ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» належать підприємству та знаходяться на балансі ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка». Взявши вищевказані предмети, які належали ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», ОСОБА_4 , виніс їх з території корпусу № 15 та направився до паркану підприємства, щоб залишити його територію та розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, але був затриманий працівниками ВОХР.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 намагався спричинити підприємству матеріальну шкоду згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4414 від 29.09.2017 року на суму 516 грн. 00 коп.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнав у повному обсязі, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.
З показань ОСОБА_4 у вчиненому злочині він щиро розкаюється, крадіжку намагався вчинити у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу винного. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням до приміщення.
Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, в силу ст.89 КК України не судимий.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.
Згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.
Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст.12 КК України є тяжким умисним злочином, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючої покарання обставини, дані про особу винного, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах мінімальної санкції за ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи щире каяття ОСОБА_4 у вчиненому злочині, вчинення ним одного епізоду крадіжки, суд приходить до висновку, що вищезазначені обставини свідчать про можливість виправлення підсудного без його ізоляції від суспільства.
На підставі ст.75 КК України суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від реального відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства..
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.
В порядку ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведену по кримінальному провадженню судову експертизу на суму 98,87 грн. (дев'яносто вісім гривень 87 коп.), перерахувавши їх на користь держави (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).
Речові докази по кримінальному провадженню - повернути ДП «ХПЗ ім. Т.Г.Шевченка» як законному власнику.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1