19.10.2017
19.10.2017
Справа № 638/13047/17
Номер провадження 1-кп/638/874/17
19 жовтня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження №12017220480003788 від 01.08.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Узбекистан, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, -
встановив:
Громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_4 в період з листопаду 2016 р. по 31.07.2017 р., знаходячись на території України, використав свій паспорт громадянина Республіки Узбекистан серії НОМЕР_1 виданий 29.01.2014 р., в якому містились відтиски штампів у вигляді відмітки про перетинання державного кордону України «Виїзд» №027 від 20.11.2016 р. в пункті пропуску через державний кордон України «Харків-пасажирський 630901», яку проставлено на сторінці 34, відтиск штампу у вигляді відмітки про перетинання державного кордону України «В'їзд» №027 від 21.11.2016 р. в пункті пропуску через державний кордон України «Харків-пасажирський 630901», яку проставлено на сторінці 32, відтиск штампу у вигляді відмітки про перетинання державного кордону України «Виїзд» №074 від 01.03.2017 р. в пункті пропуску через державний кордон України «Харків-пасажирський 630901», яку проставлено на сторінці 32, тобто вищевказані пункти пропуску через державний кордон України громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_4 не перетинав, а використовував свій паспорт з внесеними до нього підробними штампами про перетин державного кордону Україна для можливості легально знаходитись на території України на строк, який встановлений законодавством України (90 днів) та отримання дозволу на імміграцію в Україну.
31.07.2017 р. приблизно о 17-30 год., громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні ГУ ДМС України в Харківській області, яке розташоване за адресою: м. Харкі, вул. Толбухіна, 103, для встановлення факту легального перебування на території України пред'явив співробітнику міграційної служби паспорт громадянина Республіки Узбекистан серії НОМЕР_1 виданий 29.01.2014 р. на ім'я ОСОБА_8 , в якому містились відтиски штампів у вигляді відмітки про перетинання державного кордону України. Однак, при проведенні візуального огляду паспорта співробітником ГУДМС в Харківській області виникли сумніви щодо штампів про перетинання державного кордону України і легального знаходження на території України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_4 ..
Згідно висновку експерта Головного експертно-криміналістичного центру Державної прикордонної служби України №168/1464 від 07.08.2017 р. встановлено, що відтиски штампів у вигляді відміток про перетинання державного кордону України в паспорті громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_4 , не відповідають за своїми характеристиками затвердженій наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України формі.
Згідно відповіді начальника Східного регіонального управління оперативно-розшукового управління Міжрайонний оперативний розшуковий відділ від 23.05.2017 р. за №5/4/1419 громадянинин Республіки Узбекистан ОСОБА_7 у пункті пропуску «Харків-пасажирський» державний кордон України в період 2016-2017 років не перетинав.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
30.08.2017 р. між прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 в Харківській області ОСОБА_3 та ОСОБА_9 укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_7 беззастережно визнає обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_10 за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні просив суд вказану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Суд, шляхом проведення опитування обвинуваченого, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_7 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_7 вчинив використання завідомо підробленого документа, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 471, 474 та 475 КПК України, суд -
ухвалив:
Затвердити угоду від 30.08.2017 року про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 угли та прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 в Харківській області.
ОСОБА_4 угли визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.358 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, а саме: штраф в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят грн.) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_4 угли на користь держави витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи №168/14664 від 07.08.2017 р. в розмірі 989,60 грн. (дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 60 коп.).
Паспорт громадянина республіки Узбекистан ОСОБА_4 угли серії НОМЕР_1 виданий 29.01.2014 р. направити до ГУ Державної міграційної служби Харківської області.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: