Справа № 638/3069/17
Провадження № 1-кс/638/2351/17
24.10.2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання першого заступника військового прокурора Харківського гарнізону ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 42016220750000146 від 16.09.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берислав, Бериславського р-ну, Херсонської обл., українця, громадянина України, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, номера обслуги 2 зенітного взводу 1 зенітної батареї зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , солдата, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,
23.10.2017 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання заступника військового прокурора Харківського гарнізону ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В клопотанні про застосування запобіжного заходу слідчий вказує на те, що 01 червня 2015 року, солдат ОСОБА_4 , діючи з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, без поважних на те причин, в порушення вимог ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.сг. 2, 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно без поважних причин та без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, самовільно залишив місце служби - військову частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , та станом на сьогоднішній день до місця служби не повернувся, а з'явившийся у зв'язку з цим вільний час використовує на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби, тобто вчинив самовільне залишення місця служби без поважних причин тривалістю понад один місяць, чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.407 КК України.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КІ1К України.
Реальне місце знаходження ОСОБА_4 слідству не повідомляє. Крім того, законні вимоги щодо явки до органу досудового розслідування ОСОБА_4 ігнорує. При цьому, 01 червня 2015 року, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 усвідомлюючи, що він не має права залишати місце служби, самовільно - без дозволу командирів, залишив місце служби та по теперішній час до місця служби не повернувся, (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Враховуючи, що під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 невідоме, 16 вересня 2016 року слідчим оголошено останнього у розшук.
ОСОБА_4 до органу досудового розслідування не з'являється, а отже переховується.
Також, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення та вже продовжує кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, 01 червня 2015 року, солдат ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді номера обслуги 2 зенітного взводу 1 зенітної батареї зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи, що він не має права залишати місце служби, самовільно - без дозволу командирів, залишив місце служби. Тобто, своїми діями солдат ОСОБА_4 , почав виконувати об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби, яку продовжує виконувати по теперішній час.
ОСОБА_4 підозрюється у вчинені самовільного залишення місця служби без поважних причин тривалістю понад один місяць, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, яке згідно ч. 3 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Військовою прокуратурою Харківського гарнізону повідомлення про підозру ОСОБА_4 , вручено командуванню військової частини НОМЕР_1 та адресу його реєстрації поштою цінним листом (чек додається).
Вручити ОСОБА_4 копії клопотання про обрання запобіжного заходу та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність його застосування не виявилося за можливе у зв'язку із тим, що місцезнаходження ОСОБА_4 органу досудового розслідування невідоме.
Зазначені обставини, на підставі яких зроблено висновок про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться в наступних матеріалах кримінального провадження: протоколах допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також інших матеріалах кримінального провадження.
Оцінюючи в сукупності викладене, орган досудового слідства дійшов висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_4 та відповідно до ст. 194 КПК України, йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засідання прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляд, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 тривалий час переховувався від органів досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя вважає недоведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий. Об'єктивних даних на підтвердження цього ризику слідчому судді не надано.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя вважає за необхідне клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити частково, у зв'язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п'яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.
Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.
Так, при розгляді клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, згідно відмітки в паспорті зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на вищевикладене слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який полягає в забороні в період часу з 21-00 год. до 06-00 год. наступної доби залишати місце своєї реєстрації, є тим запобіжним заходом, який забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання першого заступника військового прокурора Харківського гарнізону ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 42016220750000146 від 16.09.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони підозрюваному залишати житло по вказаній адресі з 21-00 до 06-00 год.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
-заборонити у період часу з 21.00 годин по 06.00 годин ранку кожного дня залишати місце реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою.
Строк дії ухвали 2 місяці, тобто до 22.12.2017 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня ї проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_4 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали отримав “___” _________ 2017 р. ________________ ( ОСОБА_4 )