Постанова від 28.09.2017 по справі 205/4300/17

28.09.2017 Єдиний унікальний номер 205/4300/17

2а/205/171/17

П О С Т А Н ОВ А 4300/17

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Скрипник К.О.

при секретарі Молчанові Є.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10 липня 2017 звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому вказала, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 28 березня 2017 року їй відмовлено в державній реєстрації рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року. Як вбачається зі змісту рішенням підставою для відмови в державній реєстрації є те, що рішенням суду не визнано за позивачем право власності. Заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем було подано у встановлений законом порядку, до заяви було додано рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року, як документ, який в даному випадку встановлює перехід права на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації. Вважає відмову необґрунтованою та дії державного реєстратора протиправними. Просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 28 березня 2017 року № 34488336 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради зареєструвати за ОСОБА_1 права та обов'язки забудовника в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 09.05.2015 року, щодо житлового будинку, розташованого по вулиці Водіїв, 38 в м. Дніпропетровську, який складається із житлового будинку А-1, вбиральні Б, споруд № 1-5.1, з правом отримання на своє ім.»я документів, що підтверджують право власності, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.12.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Територіальної громади м.Дніпропетровська в особі ОСОБА_5 міської ради, третя особа - ОСОБА_5 дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання прав забудовника в порядку спадкування за законом.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити В обґрунтування позовних вимог посилалася на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовну заяву не визнала в повному обсязі та заперечувала проти її задоволення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Територіальної громади м. Дніпропетровська в особі ОСОБА_5 міської ради, третя особа - ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про визнання прав забудовника в порядку спадкування за законом. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року вказаний позов задоволено частково. Судом визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 09.05.2015р., права та обов'язки забудовника щодо житлового будинку, розташованого по вул. Водіїв, 38 в м. Дніпропетровську, який складається із житлового будинку А-1, вбиральні Б, споруд № 1-5.1, з правом отримання на своє ім'я документів, що підтверджують право власності.

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 28 березня 2017 року, відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинку № 38 по вул. Водіїв в м. Дніпро, за ОСОБА_1 (а.с.5).

Рішення про відмову обґрунтовано тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.12.2016 року за позивачем не визнано право власності на житловий будинок, а лише права та обов'язки забудовника щодо житлового будинку, розташованого по вул. Водіїв, 38 в м. Дніпропетровську.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Повноваження державного реєстратора визначаються ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема: державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову у такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно із частиною першою статті 12 цього Закону державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, господарській, цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи, або особа щодо якої встановлено ці обставини.

А тому, судом враховані обставини зазначені у рішенні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року, а саме те, що за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 09.05.2015р., визнано права та обов'язки забудовника щодо житлового будинку, розташованого по вул. Водіїв, 38 в м. Дніпропетровську, який складається із житлового будинку А-1, вбиральні Б, споруд № 1-5.1, з правом отримання на своє ім'я документів, що підтверджують право власності, яке підлягає державній реєстрації, у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені підстави, за яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

Разом з тим, позивач звернувся до державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року щодо реєстрації за ОСОБА_1 права та обов'язки забудовника, тобто перехід права на нерухоме майно.

Тому, відмова державного реєстратора у державній реєстрації права власності на житловий будинку № 38 по вул. Водіїв в м. Дніпро, за ОСОБА_1 суд вважає протиправною, оскільки позивач просила зареєструвати права забудовника, згідно рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року, що не є тотожним з визнанням права власності.

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку, що позов ґрунтується на чинному законодавстві, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 2, 6, 18, 41, 122, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 28 березня 2017 року № 34488336 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов»язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради зареєструвати за ОСОБА_1 права та обов'язки забудовника в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 09.05.2015 року, щодо житлового будинку, розташованого по вулиці Водіїв, 38 в м. Дніпропетровську, який складається із житлового будинку А-1, вбиральні Б, споруд № 1-5.1, з правом отримання на своє ім.»я документів, що підтверджують право власності, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.12.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Територіальної громади м.Дніпропетровська в особі ОСОБА_5 міської ради, третя особа - ОСОБА_5 дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання прав забудовника в порядку спадкування за законом.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Ленінський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя К.О. Скрипник

Попередній документ
70004524
Наступний документ
70004526
Інформація про рішення:
№ рішення: 70004525
№ справи: 205/4300/17
Дата рішення: 28.09.2017
Дата публікації: 07.11.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)