Справа № 712/13223/17-ц
Провадження № 2/712/2986/17
26 жовтня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Пересунька Я.В.,
при секретарі - Сагун Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвалою суду від 26 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини роз'єднано у два самостійні провадження.
У позові про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення сином повноліття.
Позов обґрунтовує тим, що за час перебування у шлюбі з відповідачем 18 вересня 2009 року у них народився син ОСОБА_3, який проживає разом з нею та перебуває на повному її утриманні.
Відповідач добровільної участі в його утриманні не приймає, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він ніколи не відмовлявся від свого обов'язку сплачувати аліменти на утримання дитини та завжди допомагав і зараз, в міру можливості, допомагає сину ОСОБА_5. Оскільки він офіційно безробітній та влаштовується на нову роботу, має на утриманні непрацездатну маму, а також добровільно допомагає дочці від першого шлюбу, яка є повнолітньою та продовжує навчання, то сплачувати аліменти позивачу в розмірі 1500 грн йому буде важко.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом установлено, що 30 липня 2006 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.
За час перебування у шлюбі у сторін народилась дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 5)
Згідно акта опитування сусідів від 1 серпня 2017 року, затвердженого Соснівською службою утримання будинків Черкаської міської ради, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Пред'явлення позивачем позову про стягнення аліментів свідчить про те, що батьки не досягли домовленості щодо способів виконання кожним із батьків обов'язку утримувати дитину.
Частиною 3 статті 181 Сімейного Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, ст.ст. 181, 182 СК України дають підстави для висновку про те, що суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Статтею ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017рік" визначено, що у 2017 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1860 гривень.
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_2, у нього немає хронічних хвороб, однак є інші особи на утриманні: непрацездатна мати та повнолітня дочка від першого шлюбу, яка продовжує навчання.
Водночас ОСОБА_2 пояснив, що він обізнаний із станом здоров'я свого сина ОСОБА_5 та знає, що останній має хронічну хворобу серця.
Представник позивача проти вказаних доводів відповідача не заперечувала.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи пояснення відповідача та надані сторонами докази, суд робить висновок про те, що розумним і достатнім буде стягнення з батька аліментів на утримання неповнолітнього сина до повноліття дитини у розмірі 1250,00 грн щомісячно, починаючи з 3 серпня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Разом з цим, суд вважає за належне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Оскільки це рішення ухвалюється на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 183, 184, 191 СК України, -
Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4) аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 250 грн щомісячно, починаючи з 3 серпня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1) в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області, шляхом подання через Соснівський районний суд м.Черкаси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків, або після розгляду справи в апеляційному порядку апеляційним судом Черкаської області, якщо його не буде скасовано.
Суддя : Я.В. Пересунько