Рішення від 28.01.2010 по справі 2-560/10

Комсомольський міський суд Полтавської області

м. Комсомольськ, вул. Гірників, 17, 39800, (05348) 2-21-82

Справа № 2-560/2010

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Куц Т.О.

при секретарі Ісаєвій Л.І.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона проживала однією сім'єю з відповідачем, мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в даний час проживає разом з нею, його вихованням і утриманням займається вона. Відповідач на утримання дитини матеріальної допомоги не надає. Відповідач інших дітей не має, аліменти нікому не виплачує.

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав повністю, не заперечував обставини на які посилалась позивач в судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони проживали однією сім'єю, мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с. 3). Дитина в даний час проживає разом з позивачем, вона займається його вихованням та утриманням. Відповідач на утримання сина матеріальної допомоги позивачу не надає.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, і інших обставин, що мають істотне значення, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,130,209,213-215 ЦПК України, ст.ст.180,181, 182 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів на одну дитину, починаючи з 13.01.2010 р. і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 02.09.2024 р. включно.

Допустити негайне виконання рішення в межах стягнення платежів за один місяць.

Стягти з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн 00 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн 00 коп. на користь УДК в м. Комсомольську .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 діб апеляційної скарги або в порядку ч.2 ст.295 ЦПК України.

Суддя Т.О.Куц

Попередній документ
70004307
Наступний документ
70004309
Інформація про рішення:
№ рішення: 70004308
№ справи: 2-560/10
Дата рішення: 28.01.2010
Дата публікації: 07.11.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (09.07.2010)
Дата надходження: 09.07.2010
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність УПФУ та зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни