04 жовтня 2017 року № 810/2547/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю представника позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДР.РЕДДІ'С ЛАБОРАТОРІЗ» до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «ДР.РЕДДІ'С ЛАБОРАТОРІЗ» з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України з вимогами:
- Скасувати рішення про коригування митної вартості: № 125120105/2017/000003/1 від 26.01.2017, № UА 125100/2017/000015/1 від 28.04.2017; № UА 125100/2017/000026/1 від 12.06.2017;
- Скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 125120105/2017/00017 від 27.01.2017, № UА 125100/2017/00095 від 28.04.2017; № UА 125100/2017/00168 від 28.04.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що 31.03.2015 між ТОВ «Др. ОСОБА_1 Лабораторіз» та компанією «Др. ОСОБА_1 Лабораторіє Лтд» було укладено Договір Поставки № 2015- 1 -03/DRLІ, відповідно до якого Покупець купує у Продавця, а Продавець поставляє Покупцю лікарські засоби та дієтичні добавки.
Вказує, що 01.04.2016, у зв'язку зі значною девальвацією курсу гривні по відношенню до долара США та з метою збереження ринків збуту між Покупцем і Продавцем була досягнута домовленість про зниження ціни на лікарські засоби та дієтичні добавки, що поставляються за Договором поставки, та було укладено Додаткову угоду № 5, відповідно до якої було викладено у новій редакції. Зокрема, Покупець і Продавець погодили зміну ціни на позицію 22 - лікарський засіб ОСОБА_2 гель 2% 30 г №1 (KETOROL GEL gel 2% 30 g No 1). Новою редакцією ціну за одну упаковку Товару було встановлено на рівні 1,30 долара США, без ПДВ.
Пояснив, що 13.01.2017 на митну територію України, згідно з відповідним замовленням на постачання Покупця, розміщеним відповідно до статті 1.2 Договору поставки, було ввезено Товар Продавця. 23.01.2017, для здійснення митного оформлення ввезеного Товару ТОВ «Юніверсал Лоджістік», яке належним чином уповноважене Покупцем на здійснення митного оформлення Товару, було подано електронну митну декларацію № 125120105/2017/301342, в якій, з урахуванням положень статей 57 та 58 Митного кодексу України , митну вартість Товару було визначено за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - тобто, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Таким чином, ціна за одиницю Товару склала 1,30 долар США (ціна за одиницю вираховується шляхом ділення загальної ціни Товару (60 036,60 доларів США) на кількість упаковок . В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні документи.
Вказав, що Київською митницею ДФС України було прийнято рішення про коригування митної вартості: № 125120105/2017/000003/1 від 26.01.2017, № UА 125100/2017/000015/1 від 28.04.2017; № UА 125100/2017/000026/1 від 12.06.2017 та прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 125120105/2017/00017 від 27.01.2017, № UА 125100/2017/00095 від 28.04.2017; № UА 125100/2017/00168 від 28.04.2017.
Позивач вважає, що оскаржувані рішення є незаконними, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.
У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що позивачем не підтверджено та не обґрунтовано заниження митної вартості товарів, та не підтверджено фактору заниження заявленої митної вартої товару, що підлягають митному оформленню. Вважає, що дії Київської митниці ДФС є правомірним та обґрунтованим.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.03. 2015 між ТОВ «Др. ОСОБА_1 Лабораторіз» («Покупець») та компанією «Др. ОСОБА_1 Лабораторіє Лтд» («Продавець») було укладено Договір Поставки № 2015-1-03/DRL1 (далі - «Договір поставки»), відповідно до якого Покупець купує у Продавця, а Продавець поставляє Покупцю лікарські засоби та дієтичні добавки. Невід'ємною частиною Договору поставки є Додаток 1 «Загальний Прайс-лист» до Договору поставки, у якому Покупець і Продавець погодили перелік лікарських засобів та дієтичних добавок, що мають поставлятися за Договором поставки, а також ціни на зазначену продукцію Продавця.
Судом встановлено, 13.01.2017 на митну територію України, згідно з відповідним замовленням на постачання Покупця, розміщеним відповідно до статті 1.2 Договору поставки, було ввезено Товар Продавця. 23.01.2017, для здійснення митного оформлення ввезеного Товару ТОВ «Юніверсал Лоджістік», яке належним чином уповноважене Покупцем на здійснення митного оформлення Товару, було подано електронну митну декларацію № 125120105/2017/301342, в якій, з урахуванням положень статей 57 та 58 Митного кодексу України, митну вартість Товару було визначено за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - тобто, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Таким чином, ціна за одиницю Товару склала 1,30 долар США (ціна за одиницю вираховується шляхом ділення загальної ціни Товару (60 036,60 доларів США) на кількість упаковок (7559 упаковок серії V6288, 7775 упаковок серії V6289, 7703 упаковок серії V6290, 7667 упаковок серії V6291, 7703 упаковок серії V6292, 7775 упаковок серії V6293)).
Також судом встановлено, що разом з митною декларацією Декларантом було подано наступні документи для підтвердження митної вартості Товару:
- Авіанакладна № 235 - 6195 7630 від 06 січня 2017 року;
- Рахунок-фактура (інвойс)№ 185020901 від 04 січня 2017 року;
- Додаткова угода № 1 від 10 липня 2015 року (про зміну адреси ТОВ «Др. ОСОБА_1 Лабораторіз»);
- Додаткова угода № 9 від 27 вересня 2016 року;
- Додаток І в редакції від 27 вересня 2016 року;
- Договір поставки;
- Договір про надання послуг № 405 від 7 жовтня 2014 року між Покупцем і Декларантом;
- Додаткова угода № 9 від 21 грудня 2016 року до Договору про надання послуг № 405;
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наводиться у вигляді печатки «РАДІОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ» на Авіанакладній № 235 - 6195 7630 від 06 січня 2017 року);
- Сертифікат походження товару № А1700137 від 05 січня 2017 року;
- Сертифікат якості на серію V6288;
- Сертифікат якості на серію V6289;
- Сертифікат якості на серію V6290;
- Сертифікат якості на серію V6291;
- Сертифікат якості на серію V6292;
- Сертифікат якості на серію V6293;
- Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA/2566/03/01.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.012017 інспектором відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль - аеропорт» було надіслано запит Декларанту щодо надання додаткових документів. У Запиті було зазначено, що «під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що відповідно до інформації зазначеної в декларації митної вартості № 125120105/2017/301342 покупець і продавець є пов'язаними між собою особами. Відповідно до ч.12 ст.58 МК України декларантом мають бути надані відомості про обставини продажу за формою та змістом, викладеними в ч. 18 ст. 58 МК України. Враховуючи невиконання декларантом ч.18 ст.58 МК України відповідно до п.4 ст.53 та ст.57 МК України для підтвердження заявленої митної вартості повідомляємо про необхідність подання наступних додаткових документів (у зв'язку з тим, що згідно з п.18 ст. 58 МК України суб'єкт ЗЕД не довів, що існуюча взаємозалежність між покупцем та продавцем не вплинула на заявлену митну вартість): - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібним (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості».
У відповідь на Запит позивач було надіслано лист від 24.01.2017, у якому було зазначено, що разом з митною декларацією позиваче було надано всі документи, перелік яких визначено ч. 1 ст. 53 МК України, та які підтверджують митну вартість товарів. Підстав для витребування додаткових документів в порядку ч. 3-4 ст. 53 МК України Інспектором у Запиті не наведено. Відтак, позивач звернувся до Інспектора з проханням вказати підставу, з огляду на яку запитуються додаткові документи, та вказати фактичні обставити, які спричинили неможливість визнання митної вартості на основі наданих разом з митною декларацією документів.
Судом встановлено, що 26.01.2017 позивачем було подано додатковий лист про неможливість надання додаткових документів, крім документів, наданих разом з митною декларацією.
26.01.2017 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості Товарів № 125120105/2017/000003/1 (далі - «Рішення про коригування»), в якому зазначено, що документи додані до митної декларації не містять відомостей щодо: вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 МК України; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 МК України.
Відповідач вважає, що, фактурна вартість товару, знизилася у порівнянні з попередніми поставками, а відтак є достатні підстави вважати, що взаємозв'язок Продавця і Покупці впливає на ціну Товару. Також у Рішенні про коригування було зазначено, що у зв'язку з письмовою відмовою Декларанта надати додаткові документи, неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
Відтак, відповідач вважає, що є підстави для застосування другорядного методу 2 а за ціною договору щодо ідентичних товарів з урахуванням інформації наявної у митного органу: митної вартості № 125110008/2016/108406 від 19.01.2016.
Таким чином, загальну вартість партії Товару було скориговано з 60 036,6000 доларів США до 93749,46 доларів США. Загальна вартість Товару у гривнях, розрахована Декларантом, вказана у графі 28 Рішення про коригування і становить 1 646 713,28 грн. Загальна вартість Товару у гривнях після коригування розрахована з урахуванням курсу гривні до долара США, вказаного у графі 28 Рішення про коригування 1 (27,42849), та становить 2 571 406,13 грн. (сума округлена в загальному порядку арифметичного округлення). Отже, різниця між митною вартістю Товару у гривнях після коригування органом доходів та зборів та митною вартістю Товару у гривнях, розрахованою Декларантом, складає 924 692,85 грн.
26.01.2017 позивачу було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення за номером 125120105/2017/00017 (далі - «Картка відмови»). У Картці відмови було зазначено, що «відповідно до вимог ст. 256 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні за наявності обґрунтованих обставин. Згідно ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Кодексу. В процесі митного оформлення було з 'ясовано, що декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості згідно ст. 53 та ст. 54 МК України. Згідно ст. 54, ст. 55, ст. 64 МК України, прийнято рішення про коригування митної вартості від 26.01.2017 №125120105/2017/000003/1».
Оскільки позивач не погодився з Рішенням про коригування, Декларантом було подано нову митну декларацію № 125120105/2017/301893 від 27.01.2017, за якою Товар було розмитнено згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та випущено у вільний обіг під гарантію відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України.
Судом встановлено, що 16.04.2017 на митну територію України, згідно з відповідним замовленням на постачання Покупця, розміщеним відповідно до статті 1.2 Договору поставки, було ввезено Товар Продавця. 18 квітня 2017 року, для здійснення митного оформлення ввезеного Товару Декларантом було подано електронну митну декларацію № UА125100/2017/309069 в якій, з урахуванням положень статей 57 та 58 Митного кодексу України, митну вартість Товару було визначено за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну території України відповідно до митного режиму імпорту - тобто, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Таким чином, ціна за одиницю Товару склала 1,30 долар США (ціна за одиницю вираховується шляхом ділення загальної ціни Товару (29 292,90 доларів США) на кількість упаковок (7055 упаковок серії V7048, V7739 упаковок серії V7049, 7739 упаковок серії V7050).
Разом з митною декларацією Декларантом було подано наступні документи для підтвердження митної вартості Товару:
- Авіанакладна № 501 - 0320 1811 від 12 квітня 2017 року;
- Рахунок-фактура (інвойс)№ 185021546 від 10 квітня 2017 року;
- Сертифікат походження товару № А1706587 від 11 квітня 2017 року;
- Сертифікат якості на серію V 7048;
- Сертифікат якості на серію V 7049;
- Сертифікат якості на серію V7050;
- Додаткова угода № 1 від 10 липня 2015 року (про зміну адреси ТОВ «Др. ОСОБА_1 Лабораторіз»);
- Додаткова угода № 11 від 20 березня 2017 року;
- Додаток до Договору поставки № 2015-31-03/DRLI від 20 березня 2017 року;
- Договір поставки;
- Договір про надання послуг № 405 від 7 жовтня 2014 року між Покупцем і Декларантом;
- Додаткова угода № 9 від 21 грудня 2016 року до Договору про надання послуг № 405 від 7 жовтня 2014 року між Покупцем і Декларантом;
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наводиться у вигляді печатки «РАДІОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ» на Авіанакладній № 501 - 0320 1811 від 12 квітня 2017 року);
- Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA/2566/03/01.
Судом встановлено, що 18.04.2017 інспектором відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль - аеропорт» було надіслано запит позивачу щодо надання додаткових документів. У Запиті було зазначено, що «...покупець і продавець є пов'язаними між собою особами. Відповідно до ч.12 ст.58 МКУ декларантом мають бути надані відомості про обставини продажу за формою та змістом, викладеними в ч. 18 ст. 58 МКУ. Враховуючи невиконання декларантом ч.18 ст.58 МКУ відповідно до п.4 ст.53 та ст.57 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості повідомляємо про необхідність подання наступних додаткових документів (у зв'язку з тим, що згідно з п.18 ст.58 МКУ суб'єкт ЗЕД не довів, що існуюча взаємозалежність між покупцем та продавцем не вплинула на заявлену митну вартість): - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних(аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібним (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості».
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на Запит позивач надіслав лист від 25.04.2017, у якому вказав, що до митної декларації було додано всі передбачені МК України.
26.04.2017 на лист позивача щодо підстав витребування додаткових документів Інспектор надіслав відповідь, в якій повідомив, що «За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що декларантом заявлено про взаємозалежність продавця та покупця, яка не впливає на ціну товару, про що зроблено відповідні відмітки у декларації митної вартості (графа 9(а) та 9(6)), але у митного органу є обґрунтовані підстави вважати інакше. Зокрема, вартість оцінюваного товару "ОСОБА_2, гель 2 % по 30г у тубі, по 1 тубі в коробці (1г гелю міститьжеторолаку трометаміну 20мг)" знижена відносно до попередніх поставок на 36% (з 2,03 доларів США за шт. до 1,3 дол. США за шт. на таких же умовах поставки СІР Бориспіль). Ціна товару фіксується у Додатку 1 до Договору поставки від 31.03.2015 № 2015-31-ОЗЮШ та може змінюватись у випадках визначених частиною 3.7 Договору. Передумови для падіння вартості товару на 36% відповідно до причин викладених в зазначеному пункті відсутні, а конкретні підстави падіння ціни товару не зазначені в наданих для підтвердження митної вартості товару документах. З огляду на викладене, з метою спростування припущень митниці щодо впливу взаємозалежності між покупцем та продавцем на вартість товару, декларанту було направлено повідомлення щодо необхідності подання додаткових документів в рамках частини 4 статті 53 Митного кодексу України. Однак декларантом не надано жодного додаткового документа в рамках частини 4 статті 53 та частини 18 статті 58 Митного кодексу України. Отже на даному етапі припущення митниці не спростовані, тому визнати заявлену декларантом митну вартість та метод її визначення неможливо.».
Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2017 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості Товару №UА 125100/2017/000015/1 (далі - «Рішення про коригування 2»).
Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2017 декларантом надіслано лист б/н з вимогою надання інформації щодо підстав витребування додаткових документів в рамках частини 4 статті 53 Митного кодексу України та неможливості застосування вибраного методу визначення митної вартості товарів. 27.04.2017 митницею направлено відповідну відповідь шляхом надіслання електронного повідомлення.
Як вбачається відповідачем використано метод за ціною договору щодо ідентичних товарів з урахуванням інформації наявної у митного органу: МД № 125110008/2016/108406 від 19.01.2016 та МД № 125110008/2015/110664 від 27.07.2015.
Таким чином, загальну вартість партії Товару було скориговано з 29 292,90 доларів США до 45 741,99 доларів США. Загальна вартість Товару у гривнях, розрахована Декларантом, вказана у графі 28 Рішення про коригування 2 і становить 785 402,93 грн. Загальна вартість Товару у гривнях після коригування розраховується з урахуванням курсу гривні до долара США, вказаного у графі 28 Рішення про коригування 2 (26,812058), та становить 1 226 436,89 грн. (сума округлена в загальному порядку арифметичного округлення). Отже, різниця між митною вартістю Товару у гривнях після коригування органом доходів та зборів та митною вартістю Товару у гривнях, розрахованою Декларантом, складає 441 033,96 грн.
28.04.2017 позивачу видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення за номером UA125100/2017/00095 (далі - «Картка відмови 2»).
Оскільки Позивач не погодився з Рішенням про коригування 2, було подано нову митну декларацію № UA125100/2017/310203 від 28.04. 2017, за якою Товар було розмитнено згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та випущено у вільний обіг під гарантію відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України.
Судом встановлено, що 07.06.2017 на митну територію України, згідно з відповідним замовленням на постачання Покупця, розміщеним відповідно до статті 1.2 Договору поставки, було ввезено Товар Продавця. 08.06.2017, для здійснення митного оформлення ввезеного Товару Декларантом було подано електронну митну декларацію № 125100/2017/0016, в якій, з урахуванням положень статей 57 та 58 МК України, митну вартість Товару було визначено за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну території України відповідно до митного режиму імпорту - тобто, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Таким чином, ціна за одиницю Товару склала 1,30 долар США (ціна за одиницю вираховується шляхом ділення загальної ціни Товару (30 182,10 доларів США) на кількість упаковок (7631 упаковка серії V7145; 7775 упаковок серії V7146, 7811 упаковок серії V7148).
Разом з МД 3 Декларантом було подано наступні документи для підтвердження митної вартості Товару:
- Авіанакладна № 501 - 0320 4714 від 01 червня 2017 року;
- Рахунок-фактура (інвойс) № 185021817 від 26 травня 2017 року;
- Договір поставки;
- Додаткова угода № 1 від 10 липня 2015 року (про зміну адреси ТОВ «Др. ОСОБА_1 Лабораторіз»);
- Додаткова угода № 15 до Договору поставки від 17 травня 2017 року;
- Додаток І в редакції від 17 травня 2017 року;
- Договір про надання послуг № 405 від 7 жовтня 2014 року між Покупцем і Декларантом;
- Додаткова угода № 9 від 21 грудня 2016 року до Договору про надання послуг № 405 від 7 жовтня 2014 року між Покупцем і Декларантом;
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наводиться у вигляді печатки «РАДІОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ» на Авіанакладній № 501 - 0320 4714 від 01 червня 2017 року);
- Сертифікат якості на серію V7145;
- Сертифікат якості на серію V 7146;
- Сертифікат якості на серію V 7148;
- Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UА/2566/03/01;
- Постанова Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №810/3467/16;
- Ухвала Київського адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 810/3467/16.
07.06.2017 інспектором відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль - аеропорт» було надіслано запит позивачу щодо надання додаткових документів. У Запиті було зазначено, що «в зв'язку із наявними обґрунтованими підставами вважати, що існуючий взаємозв 'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість товару, відповідно до п.4 статті 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості необхідно подання: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних(аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібним (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію)».
Судом встановлено, що у відповідь на Запит позивачем надіслано лист від 12.06.2017, у якому, серед іншого, було зауважено, що ч. 2 ст. 53 МК України передбачає виключний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
12.06.2017 на лист позивача від 12.06.2017 щодо підстав витребування додаткових документів відповідачем було надіслано відповідь, в якій повідомив, що «За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що декларантом заявлено про взаємозалежність продавця та покупця, яка не впливає на ціну товару, про що зроблено відповідні відмітки у декларації митної вартості (графа 9(а) та 9(6)), але у митного органу є обґрунтовані підстави вважати інакше. Зокрема, вартість оцінюваного товару "ОСОБА_2, гель 2%, по 30г у тубі, по 1 тубі в коробці (1г гелю містить:кеторолаку трометаміну 20мг)” знижена відносно до попередніх поставок на 36% (з 2,03 доларів США за иіт. до 1,3 дол. США за шт. на таких же умовах поставки СІР Бориспіль). Ціна товару фіксується у Додатку 1 до Договору поставки від 31.03.2015 № 2015-ЗГ03ЮИЬІ та може змінюватись у випадках визначених частиною 3.7 Договору. Передумови для падіння вартості товару на 36% відповідно до причин викладених в зазначеному пункті відсутні, а конкретні підстави падіння ціни товару не зазначені в наданих для підтвердження митної вартості товару документах. З огляду на викладене, з метою спростування припущень митниці щодо впливу взаємозалежності між покупцем та продавцем на вартість товару, декларанту було направлено повідомлення щодо необхідності подання додаткових документів в рамках частини 4 статті 53 Митного кодексу України... Однак декларантом не надано жодного додаткового документа в рамках частини 4 статті 53 та частини 18 статті 58 Митного кодексу України. Отже на даному етапі припущення митниці не спростовані, тому визнати заявлену декларантом митну вартість та метод її визначення неможливо.».
Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2017 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості Товару № 125100/2017/000026/1.
Таким чином, відповідач застосував другорядний метод 2-а за ціною договору щодо ідентичних товарів та використав для розрахунку митної вартості товару митну декларацію від 19.01.2016 №125110008/2016/108406 та митну декларацію від 27.07.2015 №125110008/2015/110664 за вартістю 1 шт. (1 упаковка), товару - 2,03 USD.
Таким чином, загальну вартість партії Товару було скориговано з 30 182,10 доларів США до 47 130,51 доларів США. Загальна вартість Товару у гривнях, розрахована Декларантом, вказана у графі 28 Рішення про коригування і становить 790 934,43 грн. Загальна вартість Товару у гривнях після коригування розраховується з урахуванням курсу гривні до долара США, вказаного у графі 28 Рішення про коригування (26,205414), та становить 1 235 074,52 грн. (сума округлена в загальному порядку арифметичного округлення). Отже, різниця між митною вартістю Товару у гривнях після коригування органом доходів та зборів та митною вартістю Товару у гривнях, розрахованою Декларантом, складає 444 140,10 грн.
Судом встановлено, що 12.06.2017 позивачу видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення за номером UАІ25100/2017/00168.
Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
В силу частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із частиною 4 статті 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини 4 статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана: надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини 7 статті 55 цього Кодексу.
В силу приписів частини 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Суд вважає, що оскільки в Запитах відповідача не навів жодних обґрунтованих підстав для невизнання заявленої митної вартості товарів та не надав відповіді на лист позивача щодо підстав витребування додаткових документів, митна вартість повинна бути визначена автоматично.
Згідно з частиною 2 статті 55 МК України у разі прийняття органом доходів та зборів рішення про коригування митної вартості, воно обов'язково має містити, в тому числі, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також посилання на наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Суд вважає, що Рішення про коригування не містить жодного обґрунтування причин, через які «неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів».
Також, всупереч положенням ст. 55 МК України, відповідачем не було наведено обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості Товару.
Аналіз всіх вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Така позиція також знаходить підтвердження у практиці Верховного Суду України, що викладена у Постанові № 21-5204а15 від 17 лютого 2016 р., в якій суд зазначає, що «Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів».
Більш того, частиною 12 статті 58 МК України передбачено, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Відповідно до частини 13 ст. 58 МК України, за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
Як було зазначено вище, вимога у Запиті щодо надання додаткових документів ґрунтувалася на тому, що у відповідача були наявні обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між Продавцем і Покупцем вплинув на заявлену митну вартість Товару. Водночас, Запит не містив жодних обґрунтувань та конкретних підстав, які б вказували на вплив взаємозв'язку між Продавцем та Покупцем на заявлену митну вартість Товару. Таким чином, застосування відповідачем положень частини 4 статті 52 МК України та надсилання запиту щодо надання додаткових документів ґрунтувалося лише на факті наявності взаємозв'язку між Продавцем і Покупцем. Однак, суд вважає, що саме лише встановлення факту взаємозв'язку між Продавцем та Покупцем не означає того, що такий зв'язок мав вплив на митну вартість Товару.
Відтак, законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні.
Такими імперативними умовами є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та/або існування обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
З аналізу вказаних статей також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.
Згідно із частиною 14 статті 58 МК України, у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Відповідачем, всупереч наведеним вище положенням МК України, при надсиланні Запиту щодо надання додаткових документів на підставі частин 4 статті 53 МК України не було наведено жодних обґрунтувань щодо впливу взаємозв'язку між Продавцем та Покупцем на заявлену митну вартість Товару, як і не було наведено конкретних обставин, на підтвердження яких було витребувано додаткові документи. Відповідно, взаємозв'язок між Продавцем та Покупцем повинен вважатися таким, що не вплинув на митну вартість Товару, а посилання у Рішенні про коригування 1 на ненадання додаткових документів як на підставу для прийняття рішення є необґрунтованим та, відповідно, не може бути підставою для прийняття вказаного рішення.
Суд вважає, що на час прийняття Рішення про коригування та видачі на його підставі Картки відмови були відсутні підстави, передбачені ч. 6 ст. 54 МК України та ст. 55 МК України, а тому Рішення про коригування та Картка відмови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною 1 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 1 статті 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України (частина 3 статті 57 МК України).
Частиною 1 статті 53 МК України регламентовано, що у випадках, передбачених МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
При цьому, як вже зазначалося у розділі 2.1 вище, документами, які підтверджують митну вартість товарів у відповідності до частини 2 статті 53 МКУ є:
декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 МКУ, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
копі імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Таким чином, на думку Позивача, зважаючи на подання Декларантом усіх необхідних документів, визначених частиною 2 статті 53 МКУ, Інспектор 2 та Інспектор 3 мали право вимагати додаткові документи тільки у разі якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари або ж орган доходів і зборів має обгрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Щодо відсутності підстав для зниження вартості Товару суд вважає за необхідне вказати на ступне.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 632 ЦКУ передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно з пунктом 3.7. Договору поставки64, ціна продукції для Покупця може змінюватися у таких випадках як, введення цінових обмежень уповноваженими органами влади або зміни ринкових умов, включаючи, але не обмежуючись, падінням цін на аналогічну продукцію конкурента або девальвація офіційної валюти (гривні (UAH)) на Території. Крім того, якщо будь-якої миті економічні положення даного Договору Поставки стають надзвичайно обтяжливими для ситуацій ніж згадані вище, сторони взаємно обговорюють, як подолати ситуацію і намагаються знайти справедливе рішення.
Як зазначалося вище, позивач неодноразово звертав увагу на те, що 01 квітня 2016 року, у зв'язку зі значною девальвацією курсу гривні по відношенню до долару США та з метою збереження ринків збуту між Покупцем і Продавцем була досягнута домовленість про зниження ціни на лікарські засоби та дієтичні добавки, що поставляються за Договором поставки, та було укладено Додаткову угоду № 5, відповідно до якої Додаток 1 до Договору поставки було викладено у новій редакції. Зокрема, Покупець і Продавець погодили зміну ціни на Товар.
Про те, що зниження митної вартості товару обумовлене економічними факторами, зокрема девальвацією національної валюти та ґрунтується виключно на волевиявленні сторін Декларант зазначав у відповіді на Запит.
Окрім того, факт значного знецінення гривні щодо долара США в період з моменту укладення Договору поставки (31 березня 2015 року) до моменту укладення Додаткової угоди №5 (01 квітня 2016 року) підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Національного банку України.
Відтак, посилання відповідача на відсутність підстав для зниження митної вартості Товару є безпідставним та необґрунтованим.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості: № 125120105/2017/000003/1 від 26.01.2017, № UА 125100/2017/000015/1 від 28.04.2017; № UА 125100/2017/000026/1 від 12.06.2017 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 125120105/2017/00017 від 27.01.2017, № UА 125100/2017/00095 від 28.04.2017; № UА 125100/2017/00168 від 28.04.2017, винесені відповідачем безпідставно та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Щодо клопотання представника відповідача від 06.09.2017 в якому зазначалось, що при визначенні суми судового збору, що підлягає сплаті позивачем порушено вимоги Закону України від 07.09.2016 №1491-VIII «Про судовий збір» та неправильно обраховано його суму, оскільки вимоги щодо скасування Рішень та карток відмови у митному оформленні товарів жодним чином не стосуються стягнення коштів з Київської митниці ДФС або повернення коштів з Державного бюджету України. Вважає, що значені позовні вимоги не містять жодної майнової вимоги, а стосуються виключно правомірності та законності прийнятих рішень суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до пункту першого частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову:
майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється судовий збір у розмірі 1 -го прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», встановлено, що прожитковий мінімум з 1 січня 2017 року на одну працездатну особу становить 1600 гривень на особу в розрахунку на місяць.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» вказав, що рішення суб'єкта владних повноважень, яким на особу покладено обов'язок сплати додаткових податкових зобов'язань, становить втручання у її майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Як вже зазначалось судом, статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до частини 1 статті 4 МК України під митними платежами мається на увазі а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
Отже, беручи до уваги, що митна вартість товару є по суті базою для нарахування митних платежів, зокрема, мита та податку на додану вартість, коригування контролюючим органом митної вартості у бік збільшення має наслідком пропорційне збільшення розміру обов'язкових платежів до бюджету під час імпорту товарів.
Таким чином суд вважає, що вимоги платників податків скасувати рішення про коригування митної вартості мають майновий характер.
Позовні вимоги про скасування Рішення про коригування 1, Рішення про коригування 2, Рішення про коригування 3 є вимогами майнового характеру, при цьому судовий збір має розраховуватися за ставкою, передбаченою для майнового спору в залежності від розміру донарахованих сум в результаті прийняття рішень про коригування митної вартості.
Враховуючи, що прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про коригування митної вартості призводить до збільшення обов'язкових платежів до бюджету, судовий збір слід обчислювати виходячи з різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідної митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої контролюючим органом у відповідному рішенні.
Частиною 7 статті 55 МК України встановлено порядок випуску товарів у вільний обіг у випадку прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.
Зокрема, положеннями вказаної статті передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Отже, наведене свідчить, що під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов'язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому саме розмір таких додаткових митних платежів є базою для розрахунку розміру судового збору.
Розмір митних платежів та фінансової гарантії позивач вказує у графі 47 та графі В «Подробиці розрахунків» відповідної ЕМД.
Так, згідно розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 № 651, графа 47 «Нарахування платежів» заповнюється у разі необхідності застосування заходів забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X Митного кодексу України та/або сплати за МД єдиного збору, та/або сплати плати.
У графі наводяться відомості про нарахування митних платежів. Якщо за МД нараховуються та справляються єдиний збір та/або плата, то відомості про їх нарахування наводяться у цій графі основного аркуша МД.
У першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами. У другій колонці «Основа нарахування» при нарахуванні мита за адвалорною ставкою зазначається митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД; при нарахуванні податку на додану вартість - митна вартість товару, зазначена в графі 45 МД, збільшена на суму мита (для товарів, що підлягають обкладенню митом) та акцизного податку (для товарів, що підлягають обкладенню акцизним податком).
Графа В «Подробиці розрахунків» заповнюється у разі сплати (застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати єдиного збору та/або сплати плати.
У графі зазначаються код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами; загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за ЄАД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів.
Згідно Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, код « 029» відповідає виду надходження «податок на додану вартість з лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України».
Як вбачається з графи В «Подробиці розрахунків» (другий рядок, код 029) ЕМД, що подавались позивачем у зв'язку з коригуванням відповідачем митної вартості товарів та випуском товарів у вільний обіг шляхом надання фінансової гарантії, загальна сума митних платежів, додатково сплачених позивачем у зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржуваних рішень, становить 125 722,44 грн. (64 220,15 грн. + 30 572,31 грн. + 30 929,98 грн.).
Відтак, розмір судового збору для вказаних вище вимог майнового характеру становить 1 885,84 грн.
Позовні вимоги про скасування Картки відмови 1, Картки відмови 2 та Картки відмови 3 є вимогами немайнового характеру, оскільки не підлягають вартісній оцінці.
Відповідно, загальний розмір судового збору для вказаних позовних вимог немайнового характеру складає 4 800,00 грн.
Таким чином, загальна сума судового збору до сплати становить 6 685,84 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 6686,85 грн. згідно платіжного доручення №1757 від 20.07.2017.
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 6686,85 грн. підлягають стягненню з Київської митниці Державної фіскальної служби України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до положень статті 94 КАС України.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № 125120105/2017/000003/1 від 26 січня 2017 року.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС України про коригування митної вартості № 125100/2017/000026/1 від 12 червня 2017 року.
4. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125120105/2017/00017 від 27 січня 2017 року.
5. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125100/2017/00095 від 28 квітня 2017 року.
6. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125100/2017/00168 від 28 квітня 2017 року.
7. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 6686,85 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 85 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ЛАБОРАТОРІЗ" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Київської митниці Державної фіскальної служби України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 жовтня 2017 р.