Справа № 161/14145/17
Провадження № 2/161/4024/17
(заочне)
01 листопада 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Гриня О.М.
при секретарі - Муригіній А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів , --
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позов обґрунтовує тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 25 січня 2004 року, від якого в них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначає, що 03 листопада 2016 року шлюб між ними розірвано і з того часу відповідач не бере участі у вихованні дітей, не надає коштів на їх утримання. Також вказує, що діти проживають з нею та перебувають на її утриманні, однак вона не може забезпечити їм належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. На її думку, відповідач має змогу платити аліменти на утримання дітей, оскільки є працездатним, отримує дохід, має нерухоме майно, задовільний стан здоров'я.
З огляду на наведене, позивач просить стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття.
Позивач в судові засідання не з'являлась, заявою від 01 листопада 2017 року просила розгляд справи здійснювати без її участі, щодо заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся судом про час, дату та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 224 ч. 1 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20.11.1959 р., проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості (принцип 6).
Батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття (стаття 51 Конституції України, стаття 180 Сімейного кодексу України).
Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до копії рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 листопада 2016 року шлюб, укладений між сторонами 25 січня 2004 року, розірвано (а.с.3).
Судом встановлено, що сторони є батьками двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4,5).
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначено статтею 181 Сімейного кодексу України. Оскільки сторони добровільно не домовилися про утримання дитини, тому кошти на її утримання (аліменти) присуджує суд.
Частина заробітку (доходу) матері, батька, як передбачає ст. 183 СК України, визначається судом. При цьому розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: для дітей віком до 6 років у розмірі з 1 січня 2017 року - 1 355 грн., з 1 травня - 1 426 грн., з 1 грудня - 1 492 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі з 1 січня 2017 року - 1 689 грн., з 1 травня - 1 777 грн., з 1 грудня - 1 860 грн.
Відповідно до положень частини третьої статті 10, частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 184 СК України передбачено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Частина заробітку (доходу) матері, батька, як передбачає ст. 183 СК України, визначається судом. При цьому розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 2000,00 грн., але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення старшою дитиною повноліття.
Крім того, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітніх дітей у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 10,11, 58, 60, 88, 174, 213, 214, 215, ч.1 ст.367 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 181,182, 183, 191 СК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 2000 (двох тисяч) гривень, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 вересня 2017 року і до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь