Справа № 161/9104/17
Провадження № 1-кп/161/523/17
м. Луцьк 02 листопада 2017 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2
з участю:
прокурора: ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
обвинувачених: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
розглянувши у залі судових засідань Луцького міськрайонного суду Волинської області у відкритому судовому засіданні, справу за обвинувальним актом у кримінальному провадженні за №12016030130001067 від 17 листопада 2016 року, по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, по обвинуваченню ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, по обвинуваченню ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
Під час судового засідання, прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про звернення застави в дохід держави в порядку ст. 182 КПК України та про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обвинувачений щодо якого було обрано запобіжний захід у вигляді застави, 22 вересня 2017 року не з'явився у судове засідання, не повідомив суд про причини неявки, тому не належно виконує покладені на нього обов'язки.
Представник потерпілого ОСОБА_4 та потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 клопотання прокурора підтримали та просили суд його задоволити.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_9 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки обвинувачений ОСОБА_13 не з'явився до суду через поважну причину тому, що був хворий, що підтверджується довідкою лікаря. Також, захисник зазначив, що обвинувачений не мав можливості завчасно повідомити про свою неявку суд, тому захисник вважає, що клопотання прокурора безпідставне та не підлягає до задоволення.
Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав позицію свого захисника та пояснив суду, що його неявку у судове засідання потрібно розцінювати як поважна причини, оскільки він хворів, погано себе почував, тому і не з'явився у судове засідання. Обов'язки покладені судом він виконує належно. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання.
Захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 заперечили щодо задоволення клопотання.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків щодо заявленого клопотання.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2017 року, підозрюваному ОСОБА_13 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17 травня 2017 року включно із визначенням застави у розмірі 128 000 гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 28 березня 2017 року запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_13 залишено без змін.
Окрім того, 15 травня 2017 року слідчим суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області продовжено строку дії обов'язків, покладних на підозрюваного ОСОБА_13 , в тому числі з'являтись на виклики до прокурора та суду та завчасно повідомляти про виклик до суду.
07 квітня 2017 року ОСОБА_14 внесла заставу за ОСОБА_13 у розмірі 128 000 гривень на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № 37310041002504, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172.
Окрім того, ухвалами Луцького міськрайонного суду Волинської області 16 червня 2017 року, 27 липня 2017 року продовжено строку дії обов'язків, покладних на ОСОБА_13 ..
22 вересня 2017 року року обвинувачений ОСОБА_13 не з'явився в судове засідання з невідомих причин, про причини свого неприбуття суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про день, час, місце судового розгляду справи, тобто порушив покладений на нього обов'язок, у зв'язку з чим ухвалою суду відносно останнього застосовано привід в порядку ст. 140 КПК України, а розгляд справи відкладено до 25 жовтня 2017 року.
Згідно виписки із медичної карти, виданої 22 вересня 2017 року Луцьким центром первинної медико-санітарної допомоги №3 встановлено, що ОСОБА_13 перебував на лікуванні амбулаторно в період з 21.09.2017 року по 22.09.2017 року з діагнозом паховий правобічний лімфаденіт.
Суд встановив, що вид надання медичної допомоги, термін лікування та діагноз обвинуваченого ОСОБА_13 не являвся перешкодою залишати лікувальний заклад, брати участь при розгляді справи у суді, можливості попередити суд про свою відсутність, а тому неявку обвинуваченого ОСОБА_13 слід розцінювати як ухилення від участі у судового розгляді без поважної причини.
Відповідно до ч.8 ст. 182 КПК України у разі якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим , не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому Законом для використання коштів судового збору.
Таким чином, оскільки підставою для звільнення ОСОБА_13 з-під варти, була застава, яку було внесено і останнього звільнено з-під варти та він порушив покладений на нього обов'язок, в судове засідання 22 вересня 2017 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, доказів причин поважності свого неприбуття суду не надав, тому клопотання прокурора слід задовольнити та звернути заставу в дохід держави.
На підставі ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_13 в подальшому може й надалі ухилитися від суду. На ймовірність реалізації вказаних ризиків вказують такі обставини: характер протиправних дій, які інкримінуються обвинуваченому; тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку засудження за вчинення тяжкого злочину (ст. 12 КК України) та порушення своїх процесуальних обов'язків.
За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги вагомість наявних доказів про наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, які унеможливлюють його тримання під вартою, дані про особу, сімейний стан, вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений не виконав покладені нього судом процесуальні обов'язки, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.
В зв'язку з тим, що стосовно ОСОБА_13 вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений ним, суд, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при цьому розміру застави.
Керуючись, ст.ст.177, 178, 182, 183, 196, 197, 205, 369-372 КПК України, суд, -
Заставу внесену за обвинуваченого ОСОБА_13 за ч.3 ст.185 КК України 07 квітня 2017 року ОСОБА_14 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № 37310041002504, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172 (платіжне доручення №13514 від 07.04.2017 року) згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2017 року в сумі 128 000 грн. (сто двадцять вісім тисяч гривень) звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України й використовувати у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 31 грудня 2017 року включно.
Взяти під варту обвинуваченого ОСОБА_13 негайно в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Обвинуваченого ОСОБА_13 , 19 квітня 1972 року, направити до Луцького слідчого ізолятора для подальшого утримання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_15