Справа № 344/10504/17
Провадження № 2-а/344/1067/17
30 жовтня 2017 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Татарінової О.А.
секретаря Бухвак І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання вчинити дії, в обґрунтування якого зазначив, що з 1803.2017 року йому призначено пенсію за віком на загальних підставах в розмірі 949 гривень. При призначенні пенсії було враховано страховий стаж у розмірі 15 років 3 місяці 8 днів за період з 01.06.2006 року по 31.03.2017 року. Однак, при призначенні пенсії не було враховано страховий стаж в розмірі майже 28 років, зокрема за період з 08.08.1979 року по 01.02.1996 року, коли позивач працював конструктором другої категорії з виконанням обов'язків відповідального електрогосподарства філіалу в Українському державному конструкторсько - технологічному інституті транспорту АПК-УДКТІ агротранс, а також період здійснення ним підприємницької діяльності з 23.06.1995 року по 08.02.2006 року. Позивачем було подано до ОСОБА_2 пенсійного фонду україни в м. Івано-Франківську заяву про перерахунок пенсії від 25.07.2017 року. До заяви було додано оригінал трудової книжки, копію паспорта та ідентифікаційного коду та колпію довідки з ДПІ у м. Івано-Франківську про доходи за період 1995-2005 років. Однак, управлінням пенсійного фонду в м. Івано-Франківську листом від 02.08.2017 року відмовило в зарахуванні вказаних періодів до загального трудового стажу та у здійсненні перерахунку пенсії. Причиною відмови у зарахуванні стажу роботи в Українському державному конструкторсько - технологічному інституті транспорту АПК-УДКТІ агротранс, було вказано, що у трудовій книжці запис про звільнення завірений печаткою, де вказано назву вже неіснуючої держави «СРСР». Також зазначено, що для зарахування страхового стажу в м.Івано-Франківську додаткові та уточнюючі документи. Причиною відмовиу зарахуванні до стажу період здійснення позивачем підприємницької діяльності з 23.06.1995 року по 08.02.2006 року, управління пенсійного фонду вказало, що інформація про дані системи персоніфікованого обліку починається з 01.06.2006 року. Вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують його права.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі. Також, до матеріалів справи додано письмові заперечення проти позову, за змістом яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Згідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що в період з 08.08.1979 р. по 01.02.1996 р. позивач працював конструктором другої категорії з виконанням обов'язків відповідального електрогосподарства філіалу в Українському державному конструкторсько - технологічному інституті транспорту АПК-УДКТІ агротранс. З 18.03.2017 року позивачу було призначено пенсію за віком з урахуванням стажу у розмірі 15 років 3 місяці 8 днів за період з 01.06.2006 року по 31.0.2017 року.
Відповідно до довідки № 408/10/09-15-13-04/10773 від 18.07.2017 року, видана Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську головного управління ДФС в Івано-Франківській області, позивачем було отримано доходи від підприємницької діяльності протягом 1995-2006 років.
25.07.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та зарахування для призначення пенсії за віком: стаж роботи конструктором другої категорії з виконанням обов'язків відповідального електрогосподарства філіалу в Українському державному конструкторсько - технологічному інституті транспорту АПК-УДКТІ агротранс за період з 08.08.1979 року по 01.02.1996 року та період здійснення ним підприємницької діяльності з 23.06.1995 року по 08.02.2006 року.
ОСОБА_2 пенсійного України в м. Івано-Франківську № 291/М-15 від 02.08.2017 року відмовлено у перерахунку пенсії та зарахування для призначення пенсії за віком: стаж роботи конструктором другої категорії з виконанням обов'язків відповідального електрогосподарства філіалу в Українському державному конструкторсько - технологічному інституті транспорту АПК-УДКТІ агротранс за період з 08.08.1979 року по 01.02.1996 року та період здійснення підприємницької діяльності з 23.06.1995 року по 08.02.2006 року, посилаючись на те, що в трудовій книжці запис про звільнення 01.02.1996 року завірений печаткою, де вказано назву вже неіснуючої держави «СРСР». Тобто печатка є не чинною, та такою, що не приведена у відповідність до норм чинного законодавства України. Також не зараховано період підприємницької діяльності з 23.06.1995 року по 30.06.2000 року, а також відсутня інформація системи даних персоніфікованого обліку (довідка форми ОК - 5) за період з 01.07.2000 року по 08.02.2006 року. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльноті за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку з громадян, або довідкою про сплту страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Відповідно до статті 39 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а отже є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення. Твердження відповідача, що до страхового стажу не враховано період роботи з 08.08. 1979 року по 01.03.1996 року, оскільки в трудовій книжці запис про звільнення 01.02.1996 року завірений печаткою, де вказано назву вже неіснуючої держави «СРСР» не ґрунтуються на жодній нормі законодавства, а положення Постанови Верховної Ради України від 11.05.1992 р. "Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи" № 2318-XIIне містять положень про нечинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов'язок їх заміни.
Та обставина, що підприємство не змінило свою печатку новою після припинення СРСР, не робить документи, які засвідчені нею, неправдивими. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, тому ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу.
Також, суд зазначає, що посилання відповідача на порядок, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1993 р. № 637 "Про затвердження порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" є хибним, а вимоги щодо надання позивачем уточнюючих довідок на підтвердження страхового стажу за спірний період, з огляду на вищенаведене, є безпідставними.
Відповідно до ст.. 40 Закону україни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно ч. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджених постановою Кабінету Міністрів Укрїни від 25.11.2005 року № 22-1, Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Відповідно до ч. 1ст. 71 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.
Згідно до ч. 2ст. 71 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, відповідач не довів суду правомірності своїх дій та рішень.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання вчинити дії.
На підставі статті 39 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.. 40 Закону україни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , п. 1 Постанови КМУ № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 17, 71, 160-163, 183-2, 244-2 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи конструктором другої категорії з виконанням обов'язків відповідального електрогосподарства філіалу в Українському державному конструкторсько - технологічному інституті транспорту АПК-УДКТІ агротранс за період з 08.08.1979 року по 01.02.1996 року, період здійснення підприємницької діяльності з 23.06.1995 року по 31.12.1999 року та здійснити перерахунок пенсії за віком починаючи з 25 липня 2017 року.
В решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Татарінова О.А.