КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 488/221/15-ц
Провадження № 2-з/488/7/15 р.
03.09.2015 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Селіщева Л.І., розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
У січні 2015 року позивач - ОСОБА_2 (прож.: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер НОМЕР_1) звернулася із позовом до відповідача - ОСОБА_3 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідент.номер НОМЕР_2), про поділ майна подружжя. В обґрунтування свого позову позивачка вказала, що 16.12.2006 року між сторонами був укладений шлюб, який зареєстрований Корабельним відділом РАЦСу ММУЮ, і в цьому шлюбі у них народилось двоє дітей: донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4
За час шлюбу між сторонами, за спільні сумісні кошти, було придбано наступне майно:
●житловий будинок разом із земельною ділянкою, що розташовані по вул. Янтарній 55 у м. Миколаєві;
●автомобіль «Volkswagen Jetta», 2008 року випуску, р/н НОМЕР_3.
Вищевказане майно було зареєстровано на ім'я відповідача по справі.
Позивач у своєму позові просить визнати об'єктами права спільної сумісної власності подружжя вищевказане майно, провести його поділ та визнати за нею право власності на 2/3 частини житлового будинку і земельної ділянки та на 2/3 частини вказаного автомобіля, а за відповідачем визнати право власності на 1/3 частину вказаних житлового будинку і земельної ділянки та на 1/3 частину автомобіля.
В процесі розгляду справи позивач - ОСОБА_2 змінила свої позовні вимоги в частині спірного автомобіля, та просила суд стягнути на її користь з ОСОБА_3 вартість 2/3 частин автомобіля у розмірі - 351 639 грн. Позовні вимоги в частині житлового будинку та земельної ділянки позивач залишила незмінними.
Під час розгляду даної справи позивачу випадково стало відомо, що відповідач таємно і без її згоди, продав спірний автомобіль громадянину ОСОБА_4, і цьому автомобілю був присвоєний інший номерний знак - ВА 1509 ВЕ. Крім цього, позивачка дізналась, що відповідач має намір продати вищевказаний житловий будинок.
На думку позивачки, поведінка відповідача свідчить про те, що він має намір здійснити відчуження спірного майна та зробити неможливим виконання рішення суду по справі. Тому вона звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на усе рухоме і нерухоме майно відповідача, зокрема, на:
●житловий будинок разом із земельною ділянкою, що розташовані по вул. Янтарній 55 у м. Миколаєві;
●автомобіль «Volkswagen Jetta», 2008 року випуску, р/н НОМЕР_4;
●нежитлове приміщення по вул. 295-ї Стрілецької дивізії 75/1;
●1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Також позивачка просить заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо спірного майна та майна, на яке накладено арешт, у тому числі, здійснювати дії, пов'язані із державною реєстрацією прав на це майно.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, вправі вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Пленум Верховного Суду України у п.4 Постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» дав наступні роз'яснення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Із змісту заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Однак суд вважає необхідним забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступне майно, що належить відповідачу: житловий будинок та земельну ділянку по вул. Янтарній 55 у м. Миколаєві і на нежитлове приміщення по вул. 295-ї Стрілецької дивізії 75/1. Також суд вважає доцільним заборонити здійснення будь-яких дій щодо цього майна.
Що ж до іншого майна - автомобіля «Volkswagen Jetta», 2008 року випуску, р/н НОМЕР_4, то суд вважає недоцільним накладення на нього арешту через те, що з матеріалів справи вбачається, що на даний час його власником є не відповідач, а інша особа. Стосовно іншого нерухомого майна - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, які не є предметом позовних вимог позивачки, то суд не вбачає підстав для їх арешту та заборони вчинення відносно них будь-яких дій. При цьому суд виходить із того, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо вартості цього майна та його власника, а відтак будуть порушені вимоги ч.3 ст. 152 ЦПК України, яка визначає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. До того ж, всупереч вимогам ч.2 ст. 151 ЦПК України, позивач у своїй заяві про забезпечення позову взагалі не мотивувала необхідність вжиття таких заходів щодо цього майна.
Керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на наступне майно:
●Житловий будинок по вул. Янтарній 55 у м. Миколаєві, загальною площею 108.4 кв.м., та житловою площею 46,4 кв.м.;
●Земельну ділянку, площею 0,10 га по вул. Янтарній 55 у м. Миколаєві, з кадастровим номером 4810136600:05:078:0013;
●Нежитлове приміщення - кафе "Літо", загальною площею 131,20 кв.м., у тому числі основною нежилою - 46,00 кв.м., що розташоване по вул. 295-ї Стрілецької дивізії 75/1 у м. Миколаєві.
Заборонити Реєстраційній службі Миколаївського міського управління юстиції здійснювати будь-які дії щодо арештованого майна, у тому числі, здійснювати реєстрацію виникнення, припинення чи зміну права власності на це майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити для виконання Корабельному відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, Реєстраційній службі Миколаївського міського управління юстиції.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання ухвали.
Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя Л.І. Селіщева