Справа № 2-а-433/10
іменем України
"22" листопада 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Вуїва О.В.,
при секретарі - Кашарайло А.А.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування,-
В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДАЇ УМВС України в Херсонській області про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування.
В обгрунтування позову зазначав, що 20 серпня 2010 року інспектор БДПС ДАЇ УМВС України в Херсонській області Письменний С.В. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу позивач 22 серпня 2010 року об 11 годині 10 хвилин на 219 км. автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, керуючи автомобілем «Фольксваген Кедді 2,0», реєстр. номер НОМЕР_1 в порушення п. 14.6-Г ПДР України здійснив обгін транспортного засобу, що рухався в попутньому напрямку на мосту, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На підставі протоколу інспектором в цей же день було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач вважав, що постанова винесена безпідставно та з процесуальними порушеннями, а саме того, що під час розгляду адміністративної справи посадові особи ДАЇ не роз'яснили йому процесуальні права, не прийняли до уваги його заперечення, не зібрали відповідні докази, що б повністю підтвердили обставини порушення та наявність його вини.
Виходячи з цих обставин ОСОБА_1 просив про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2 доповнили свої вимоги, додатково просили про закриття провадження в справі. В іншій частині позов залишили незмінним, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки не відомі. Клопотання та заяви до суду не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття представника відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи та матеріали отриманої від відповідача адміністративної справи, суд прийшов до наступного.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Відповідно до протоколу серії ВТ № 023774 та постанови ВТ № 179914 22 серпня 2010 року об 11 годині 10 хвилин на 219 км. автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ позивач, керуючи автомобілем «Фольксваген Кедді 2,0», реєстр. номер НОМЕР_1 в порушення п. 14.6-Г ПДР України здійснив обгін транспортного засобу, що рухався в попутньому напрямку на мосту, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КупАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
З протоколу вбачається те, що позивачу були роз'яснені його права та обов'язки про що свідчить його підпис.
А тому доводи ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними, оскільки протирічать матеріалам справи.
Що стосується заперечень позивача проти обставин порушення ним Правил дорожнього руху, то суд погоджується з ними в зв'язку з наступним.
Факт порушення водієм Правил дорожнього руху України фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обгрунтований належними доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим в протоколі містяться заперечення позивача проти порушення в якому він вказував на відповідність його дій вимогам Правил, а саме те, що він здійснював обгін транспортного засобу, що рухався в попутньому напрямку та здійснював маневр зупинки на дорозі без з'їзду на обочину.
В той же час звертав увагу працівників ДАЇ на наявність на цій ділянці дороги саме переривчастої горизонтальної лінії, що дозволяє маневр обгону.
Вказані заперечення в силу ст. 251 КУпАП є одним з доказів по справі про адмінстративне правопорушення.
Разом з тим ОСОБА_1 надав в судове засідання фотокартку дорожньої обстановки цієї ділянки дороги, що підтверджує викладені ним заперечення та відсутність мосту, яким в силу п. 1.10 ПДР України є споруда, призначена для руху через річку, яр та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець пролітних споруд.
Таким чином, маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач заперечував проти порушення Правил дорожнього руху, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність події та складу правопорушення, вину водія, а також спростовували свідчення позивача, але таких належних та допустимих доказів ні протокол, ні постанова не містить.
Не надано таких доказів й в судове засідання.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.
В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За зазначених обставин, а саме в зв'язку з порушенням встановленого порядку оформлення та розгляду адміністративних справ постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 158-163, 167 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування - задовольнити частково.
Постанову серії ВТ №179914 від 20 серпня 2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: