Справа № 477/1555/17
Провадження № 2/477/909/17
26 жовтня 2017 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
відповідачки - ОСОБА_2 (не з'явилася),
розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів у виді сплачених аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому свої вимоги виклав наступним чином.
Він проживав з відповідачкою спільно однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, і за час цього проживання у них народився син - ОСОБА_3, 27 серпня 2009 року, який, після того як їх відносини припинилися, залишився проживати з матір'ю. Рішенням суду з нього на користь матері стягувалися щомісячні аліменти в розмірі ? частини його доходів, але із січня 2017 року син почав проживати разом з ним і за його позовом рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16 травня 2017 року стягнення аліментів з нього було припинено.
Посилаючись на те, що із січня по травень 2017 року з нього були безпідставно відраховані на користь відповідачки аліменти в розмірі 8459 грн. 63 коп., просив їх стягнути з неї на свою користь, оскільки в цей час син проживав з ним і перебував на його утриманні.
Крім того, вказуючи, що син продовжує проживати разом ним, просив стягнути на його користь з відповідачки, як з матері дитини, аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі - 888 грн. 50 коп. щомісяця, що складає 50% прожиткового мінімуму для дитини відповдіного віку.
В судовому засіданні він позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідачка до судового засідання не з'явилася про його час та місце була повідомлена належним чином.
Суд, вважаючи за можливе здійснити заочний розгляд справи, оскільки проти цього не заперечує позивач, заслухавши його пояснення, дослідивши письмові докази в справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Сторони проживали спільно однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрацію шлюбу, під час якого у них народився син - ОСОБА_3, 27 серпня 2009 року.
З 2011 року їх відносини припинилися і син залишився проживати з матір'ю та перебував на її утриманні.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 6 грудня 2012 року з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі ? частини всіх його доходів щомісячно, але розмір аліментів не повинен був бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Із січня 2017 року син проживає з позивачем, що було підтверджено під час судового розгляду цивільної справи № 477/299/17 за його позовом про звільнення від сплати аліментів. Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16 травня 2017 року в цій справі його від сплати аліментів за вказаної підстави було звільнено.
В той же час, відповідно до довідки від 21 липня 2017 року ДП НВКГ «Зоря-Машпроект», де він працює, з нього було відраховано на користь ОСОБА_2 аліменти за період із січня по квітень 2017 року в сумі 8459 грн. 63 коп.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Виходячи з того, що кошти, які були стягнуті з позивача на користь відповідачки за січень-квітень 2017 року мали своєю метою забезпечення проживання та утримання неповнолітнього ОСОБА_3, який в цей період з нею не проживав, тому суд приходить до висновку, що кошти нею були отримані безпідставно. При цьому суд зазначає, що добровільності у сплаті цих коштів у платника не було, оскільки кошти були стягнуті на виконання рішення суду і перераховані фінансовим підрозділом підприємства, де він працює, але відповідачка, отримавши кошти, вчинила недобросовісно і не повернула їх.
В теперішній час ОСОБА_3 проживає та перебуває на утриманні батька - ОСОБА_1.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; якщо домовленість відсутня, то кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.1 та 3).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 182 цього ж Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2 ст. 182 СК України) (згідно Закону України № 2037-VIII від 17.05.2017 мінімальний розмір аліментів на утримання дитини, визначений ч. 2 ст. 182 СК України був збільшений з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку)
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).
Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Однак доказів того, що відповідачка отримує дохід в твердій грошовій сумі, або він у неї мінливий чи частину заробітку отримує в натурі, суду надано не було, тому суд не вбачає підстав для стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.
В той же час, це не звільняє її від обов'язку сплати аліментів, визначеного зазначеними положеннями закону.
Визначаючи розмір аліментів, які вона може сплачувати в даному випадку, суд враховує вимоги ст. 182 СК України, і приходить до висновку, що їх розмір повинен складати 1/4 частину її доходів, оскільки такий розмір відповідає матеріальному стану та стану здоров'я як платника податків, так і сина, а також встановленим обставинам, які впливають на їх розмір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 130, 209, 212-215 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти у виді сплачених на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період січня - квітня 2017 року в загальній сумі 8459 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 63 коп.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти (аліменти) на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 серпня 2017 року і до повноліття дитини.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Жовтневого районного суду Миколаївської області шляхом подання відповідної заяви згідно зі ст.ст. 228-229 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину, його повний текст складено на 1 листопада 2017 року.
Суддя Р.В. Козаченко