Справа № 2-1873/10
іменем України
"06" грудня 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Вуїва О.В., при секретарі - Кашарайло А.А.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку,
У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_6 (після укладення шлюбу - ОСОБА_3), ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку в якій вказувала, що в 2002 році її мати - ОСОБА_7 придбала у ОСОБА_6, ОСОБА_4 житловий будинок № 105, розташований по вул. Косіора в м. Вознесенську Миколаївської області, який до цього був придбаний останніми у ОСОБА_5
Вказаний будинок знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0596 га., призначеній для його обслуговування. Право власності на землю зареєстроване за попереднім власником будинку - ОСОБА_5
Крім цього відповідачі, які в силу ст. 30 ЗК України при набутті у власність житла набули й відповідну земельну ділянку, на якій воно розміщено та яка необхідна для його обслуговування, перед укладенням з ОСОБА_7 договору купівлі-продажу будинку вирішили також розпорядитися й спірною земельною ділянкою.
А оскільки ОСОБА_7 мала намір в подальшому розпорядитися будинком на користь позивачки та враховуючи неможливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки по причині її реєстрації за ОСОБА_5, вказаний договір 26 січня 2002 року був укладений між сторонами в простій письмовій формі. В підтвердження укладення договору ОСОБА_4 додатково передали ОСОБА_2 правовстановлюючий документ на земельну ділянку та зобов'язалися в подальшому посвідчити договір нотаріально.
Проте взяті на себе зобов'язання не виконали.
04 травня 2008 року ОСОБА_7 померла.
Позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину щодо житлового будинку №105 по вулиці Косіора в м. Вознесенську Миколаївської області.
Вважаючи, що всі істотні умови договору купівлі-продажу земельної ділянки були виконані, а саме продавці передали покупцю майно, а покупець прийняла його та сплатила за нього обумовлену сторонами грошову суму, враховуючи неможливість нотаріального посвідчення нікчемного договору та ухилення відповідачів від здійснення цієї дії, а тому ОСОБА_2 просила визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати її власником земельної ділянки, площею 0,0596 га., розташованої по вул. Косіора, 105 в м. Вознесенську Миколаївської області.
Ухвалою суду від 03 листопада 2010 року до участі в справі в якості відповідачки залучено ОСОБА_5
В судовому засіданні, що проводилося без участі позивачки, її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, направивши на адресу суду спільну письмову заяву про розгляд справи без їхньої участі та повне визнання позову.
Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, причину неявки суду не повідомила.
Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим розглянути справу без участі відповідачів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оглянувши матеріали цивільної справи №2-1260/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку, суд прийшов до наступного.
Зокрема, судом встановлено, що в 2002 році мати позивачки - ОСОБА_7 придбала у ОСОБА_6 (після укладення шлюбу - ОСОБА_3), ОСОБА_4 житловий будинок № 105, розташований по вул. Косіора в м. Вознесенську Миколаївської області, який до цього був придбаний останніми у ОСОБА_5
Вказаний будинок знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0596 га., призначеній для його обслуговування. Право власності на землю зареєстроване за попереднім власником будинку - ОСОБА_5
Крім цього відповідачі, які в силу ст. 30 ЗК України при набутті у власність житла набули й відповідну земельну ділянку, на якій воно розміщено та яка необхідна для його обслуговування, перед укладенням з ОСОБА_7 договору купівлі-продажу будинку вирішили також розпорядитися й спірною земельною ділянкою шляхом укладення відповідно до чинної на той час редакції ст. 120 ЗК України окремого письмового договору.
А оскільки ОСОБА_7 мала намір в подальшому розпорядитися будинком на користь позивачки та враховуючи неможливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки по причині її реєстрації за ОСОБА_5, вказаний договір 26 січня 2002 року був укладений між сторонами в простій письмовій формі.
В підтвердження укладення договору ОСОБА_4 додатково передали ОСОБА_2 правовстановлюючий документ на земельну ділянку та зобов'язалися в подальшому посвідчити договір нотаріально.
Проте взяті на себе зобов'язання не виконали.
04 травня 2008 року ОСОБА_7 померла.
Позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину щодо житлового будинку №105 по вулиці Косіора в м. Вознесенську Миколаївської області.
Відповідно до ст. 224 ЦК України 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином істотними умовами такого договору є предмет та ціна.
Як вбачається з договору купівлі-продажу земельної ділянки, при його укладенні сторони узгодили всі його істотні умови і виконали свої зобов'язання, але не здійснили нотаріального посвідчення цього договору, як того вимагає ст. 132 ЗК України.
З положень ч. 1 ст. 47 ЦК України 1963 року вбачається те, що угода, укладена з порушенням вимог про її обов'язкове нотаріальне посвідчення, вважається недійсною.
Проте, згідно ч. 2 ст. 47 ЦК України, якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Судом встановлено, що сторони договору узгодили та виконали свої зобов'язання в повному обсязі.
Позивачка на час розгляду справи є одночасно й власником житлового будинку для обслуговування якого передавалася ділянка, однак в позасудовому порядку не має можливості захистити своє право.
Дії, пов'язані з розпорядженням сторонами спірною земельною ділянкою не обмежуються законом, таке розпорядження не призвело до зміни її цільового призначення.
В той же час спірна ділянка не містить обтяжень, не обмежена сервітутами.
Як вбачається з матеріалів справи та матеріалів цивільної справи №2-1260/10 відповідачі не бажають нотаріально посвідчувати договір купівлі-продажу земельної ділянки, вважаючи її такою, що правомірно набута ОСОБА_2 та не заявили жодних прав щодо спірної ділянки.
Оскільки про своє порушене право (ухилення відповідачів від належного посвідчення договору) позивачка дізналася в 2010 році, а тому строк на звернення до суду на час подання позову не сплив.
Виходячи з цих обставин позов підлягає задоволенню, а цивільне право позивачки - захисту шляхом визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання її власником спірного майна.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26 січня 2002 року за яким ОСОБА_2 купила у ОСОБА_6, ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,0596 гектарів, розташовану на території Возенесенської міської ради Миколаївської області та призначену для обслуговування житлового будинку по вул. Косіора, 105 в м. Вознесенську Миколаївської області.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 0,0596 гектарів, розташовану на території Возенесенської міської ради Миколаївської області та призначену для обслуговування житлового будинку по вул. Косіора, 105 в м. Вознесенську Миколаївської області.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :