Справа № 280/1351/17
Номер провадження 2/289/1081/17
01.11.2017 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до голови Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_2 про скасування хабарно-злочинного рішення суду від 24 січня 1996 року, -
Ухвалою судді судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області від 17.10.2017 року матеріали за позовом ОСОБА_1 до голови Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_2 про скасування хабарно-злочинного рішення суду від 24 січня 1996 року передано відповідно до частини 1 статті 108 ЦПК України до Радомишльського районного суду Житомирської області для розгляду як до суду територіально найбільш наближеному до Коростишівського районного суду Житомирської області.
Дослідивши позовну заяву, вважаю, що остання не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні Радомишльським районним судом Житомирської області, виходячи з таких мотивів.
Згідно із статтею 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 15 ЦПК України, яка визначає компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Однією з основних засад судочинства відповідно до пунктів 8 та 9 частини 2 статті 129 Конституції України, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, обов'язковість судового рішення.
Наведені норми права дають підстави дійти висновку, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені, що є гарантією забезпечення їх законності та обґрунтованості.
Крім того, відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року № 8, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Нормами цивільного процесуального законодавства України визначений порядок оскарження рішень суду першої інстанції, який надає особам, які брали участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, право оскаржити рішення суду першої інстанції повністю або частково у встановленому ЦПК України порядку та з визначених законом підстав до відповідних судів апеляційної, касаційної інстанцій та Верховного Суду України чи з підстав, передбачених частиною 2 статті 361 ЦПК України за нововиявленими обставинами.
Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Аналогічну позицію висловлено у пункті 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, де зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини. У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Ураховуючи викладене, заявлені ОСОБА_3 вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні судом першої інстанції, до якого належить Радомишльський районний суд Житомирської області.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, керуючись пунктом 1 частини 2 статті 122, 210 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження у справі позовом ОСОБА_1 до голови Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_2 про скасування хабарно-злочинного рішення суду від 24 січня 1996 року.
Роз'яснити позивачеві, що відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області.
Апеляційна скарга на ухвалу подається через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя /підпис/ ОСОБА_4
Згідно з оригіналом
Суддя Н. С. Сіренко
"___" __________ 20 __
(дата засвідчення копії)