461/7347/16-к
1-в/465/186/17
02.11.2017 р.Франківський районний суд м.Львова в складі
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
інспектора сектору
ювенальної пробації ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
особи стосовно якої
розглядається подання ОСОБА_6
розглянувши подання старшого інспектора ювенальної пробації м. Львова Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_6 від покарання у зв'язку із застосуванням Закону України «Про амністію у 2016 році»,-
Ст.інспектор ювенальної пробації м. Львова Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_4 звернулась до суду з поданням про звільнення ОСОБА_6 від покарання,визначеного вироком Галицького районного суду м.Львова від 7.03.2017р., у зв'язку із застосуванням Закону України «Про амністію у 2016 році»,-посилаючись на те,що ОСОБА_6 перебуває на обліку в секторі ювенальної пробації м.Львова з 26.05.17р.,злочин,за яким її визнано винною,відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. ОСОБА_7 підпадає під дію ст.1 п.а Закону України «Про амністію у 2016 році»,так як на момент скоєння злочину була неповнолітньою.
У судовому засіданні представник органу пробації подання підтримала,дала аналогічні пояснення, просить подання задоволити.
Засуджена у судовому засіданні просить подання задоволити та застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2016 році» .
Захисник подання підтримала,просить звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання,застосувавшиЗакон України «Про амністію у 2016 році»,так як на момент скоєння злочину вона була неповнолітньою.
Прокурор проти задоволення подання не заперечила.
Заслухавши думку учасників процесу,дослідивши матеріали подання та особової справи №12/2017,суд вважає,що подання слід задоволити,виходячи з наступного.
7.09.17р.набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016р.Відповідно до п.а ст.1 даного Закону ОСОБА_6 є суб"єктом застосування амністії,так як на момент вчинення злочину була неповнолітньою.
Згідно ст.6 Закону України «Про застосування амністії'особи,на яких поширюється дія закону про амністію можуть бути звільнені від відбування покарання як основного,так і додаткового,призначеного судом,крім конфіскації майна,в частині вироку,яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію.
Судом встановлено,що ОСОБА_6 засуджена згідно вироку Галицького районного суду м.Львова від 7.03.2017р. за ст.185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі та на підставі ст.104 КК України звільнена від відбування покарання з призначенням іспитового строку тривалістю 1 рік.
На момент скоєнння злочину ОСОБА_6 була неповнолітньою.
Враховуючи наведене ,а також те,що обмежень,передбачених ст.4 Закону України«Про застосування амністії» та ст.9Закону України «Про амністію у 2016 році»,щодо застосування амністії відносно ОСОБА_6 не встановлено,остання просить застосувати до неї амністію,про що подала відповідну заяву,суд приходить до висновку про доцільність задоволення подання.
Керуючись ст.537,539 КПК України,суд,-
подання задоволити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання,призначеного вироком Галицького районного суду м.Львова від 7.03.2017р., на підставі п.а ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1