Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Іменем
України Ухвала
№573/2010
14 вересня 2010 року. м. Житомир.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :
головуючого - судді Романова О.В. суддів Ткача С.О., Слісарчука Я.А.
з участю:
прокурора Філя С.В.
адвоката ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду від 16 червня 2010 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2. кв. 1. раніше судимого:
- 07.08.2009 року Богунським районним судом за ч. 2 ст. 2 96, 75, 104, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Звільненого від покарання на підставі п. "а" ст. 1 Закону України "Про амністію" в:д 12.12.2008 року,
засудженого за ч. І ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. З ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. І КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 104, 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання з випробуванням, покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3,
уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,
одруженого, працюючого охоронцем ТП "Автомобіліст”,
раніше судимого 20.01.2001 року Богунським районним судом
за ст.146 ч.2, 145 ч. 2, 215-3 ч. 2, 42 КК України на 5 років позбавлення
волі. Звільненого умовно-достроково постановою Прилуцького
міськрайонного суду Чернігівської області від 05.05.2004 року на 1 рік
11 місяців 08 днів,
засудженого за ч. 4 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5,
уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_6,
кв. 2, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
-12.07.2006 року Корольовським районним судом за ч. 2 ст. 186, 75, 104 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
-26.03.2007 року Богунським районним судом за ч. 2 ст. 186, ст. 70 ч. 4, 75, 104 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
-20.03.2008 року Богунським районним судом за ч. 2 ст. 296 КК України на З роки 6 місяців позбавлення волі;
-10.09.2008 року Богунським районним судом за ч. 2 ст. 187, ч. І ст. 296, ст. 70 ч. 1, ст. 71, ст. 70 ч. 4 КК України на 7 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,
засудженого за ч. І ст. 122 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. І КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням вироку Богунського районного суду міста Житомира від 10.09.2008 року, яким ОСОБА_5 був засуджений на 7 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, шляхом частково складання призначених покарань, призначено остаточне покарання 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Суд визнав ОСОБА_2 винним і засудив за те, що він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчинили умисні злочини за наступних обставин.
10 грудня 2006 року близько 21 години ЗО хвилин, ОСОБА_2 разом із своїм ріднім братом неповнолітнім ОСОБА_3 та знайомими неповнолітніми ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4. ОСОБА_8 та двома невстановленими слідством особами, з метою обговорення події конфлікту, що виник між його знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_6О та ОСОБА_9, прийшли на подвір'я приватного будинку № 8/1, по провулку 2-му Винокурному місті Житомирі, де проживає ОСОБА_9. Там ОСОБА_4 ведучи себе нахабно та зухвало, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю, взяв ОСОБА_9 за одяг та не зважаючи на прохання останнього припинити протиправні дії, почав тягнути потерпілого за одяг з подвір'я, ображаючи при цьому брутальною лайкою. На крики з будинку вийшла ОСОБА_10, яка намагалась припинити хуліганські дії. Тоді ОСОБА_4 безпричинно, умисно наніс ОСОБА_10 удар рукою в обличчя. ОСОБА_3 та дві невстановлені слідством особи приєдналися до злочинних дій ОСОБА_11.
В цей час на шум бійки з будинку вийшли ОСОБА_9 та ОСОБА_12, яких також почали бити. Під час побиття господарів будинку, один із нападників застосував дерев'яні штахети і наносив удари по всім частинам тіла потерпілим.
ОСОБА_7 став розтягувати присутніх, намагаючись припинити злочинні дії своїх знайомих, однак не зміг і відмахуючись від собаки господарів разом з ОСОБА_6 покинули подвір'я.
В цей час ОСОБА_2, який не заходив на подвір'я, спостерігаючи за діями ОСОБА_3, ОСОБА_4 та двох невстановлених слідством осіб, приєднався до останніх та грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка проявилась в тому, що він з хуліганських спонукань, умисно провів близько 4-5 пострілів з пневматичного пістолету у напрямку ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10.
Почувши крики, із будинку № 10 по провулку 2-му Винокурному в місті Житомирі, вийшов ОСОБА_14 і намагався припинити бійку. Тоді невстановлена слідством особа вчинила опір ОСОБА_14, нанесла йому удар рукою в обличчя. Тоді ОСОБА_14 кинувся до свого господарства і взяв дерев'яну лопату, кинувся з нею до нападників. Під натиском ОСОБА_14 нападники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та дві невстановлені слідством особи, побачивши в його руках лопату та почувши, що викликали працівників міліції, втекли з місця злочину.
Внаслідок хуліганських дій, нанесення ударів та проведення пострілів з пневматичного пістолета ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та дві невстановлених слідством особи умисно заподіяли потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді: перелому тіла п'ясної кістки правої кисті, який відноситься до категорії тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, як такий, що не є небезпечний для життя, але призвів до довготривалого розладу здоров'я; сліпого кульового поранення лівої завушної ділянки з наявністю вхідного отвору, ранового каналу та стороннього тіла (кулі до 5 мм в діаметрі), яке є легким тілесним ушкодженням з короткочасним розладом здоров'я.
Потерпілій ОСОБА_10 спричинили тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани та садна на обличчі, синця на лівій руці, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Потерпілому ОСОБА_12 заподіяли тілесні ушкодження у вигляді: синця по боковій поверхні грудної клітки зліва, який є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров'я; сліпого кульового поранення правої надвушної ділянки з наявністю вхідного отвору, ранового каналу та стороннього тіла (кулі до 5мм в діаметрі), яке є легким тілесним ушкодженням з короткочасним розладом здоров'я.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а справу закрити, за недоведеністю його вини. Мотивує тим, що він вину не визнавав, зброї не мав і нею не стріляв у потерпілих. Стверджує, що свідок ОСОБА_7 обмовив його з метою уникнення відповідальності, так як сам приймав участь у бійці.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу відносно нього закрити за недоведеністю вини, невідповідності висновку суду фактичним обставинам справи. Мотивує тим, що у вироку не зроблено оцінки та аналізу доказів. Потерпілі ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснили, що вони не знають хто стріляв, а потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_9 взагалі не бачили ОСОБА_2. Потерпілий ОСОБА_13 показав суду, що ОСОБА_7 не розбороняв бійку, а сам бив його. На вилучених кульках відсутні сліди ОСОБА_2. Чи ідентичні всі вилучені кульки, з чого були проведені постріли достовірно слідством і судом не встановлено. ОСОБА_2 не ходив до потерпілих і не просив вибачення, а ОСОБА_7 ходив, що стверджує вину останнього, тому він не може бути свідком. На думку захисту викликає сумнів висновок експертизи щодо тяжкості спричинених тілесних ушкоджень ОСОБА_9 і ОСОБА_12 кульовими пораненнями, так як кулі з тіла були вилучені за 5 днів, а легке тілесне ушкодження слід вважати при розладі здоров'я понад 6 днів. Показами допитаних судом свідків та матеріалами справи не стверджується вина ОСОБА_2. Таким чином адвокат вважає дуже слабкими і непереконливими докази, недостатніми для засудження ОСОБА_2 на 4 роки позбавлення волі.
Вирок суду відносно засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, не оскаржується.
Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і адвоката ОСОБА_1, які підтримали доводи своїх апеляцій, міркування прокурора про законність вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства, пов'язаного з грубим порушенням громадського порядку, з явною неповагою до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії із застосуванням пневматичної зброї є обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи.
Мотивуючи обвинувальний вирок, суд послався на показання потерпілого ОСОБА_12, який вказав на ОСОБА_3 і ОСОБА_4 як осіб, що ввечері 10 січня 2006 року прийшли з великою кількістю спільників на подвір'я його будинку, напали на його сина, побили. Обороняти сина від нападників кинулась дружина, однак ОСОБА_4 став бити і її. Просив нападаючих припинити побиття і залишити подвір'я, однак вони не реагували, били його та інших членів сім'ї як руками, ногами так і штахетами. Бійку намагався припинити сусід ОСОБА_15О, однак його також стали бити. Свої дії нападаючі супроводжували брутальною лайкою. Побиття продовжувалось десь до 25 хвилин. Під час бійки із-за паркану почулись три постріли. Відчув біль в голові, пішла кров. Пізніше у нього в тілі, його сина ОСОБА_16 і собаки були виявлені поранення та лікарі видалили по кульці. На подвір'ї, серед нападників, ОСОБА_17 не замітив.
Суд також послався на показання потерпілого ОСОБА_13, потерпілої ОСОБА_10 і ОСОБА_10, які дали аналогічні з ОСОБА_12 покази. Пояснили суду, що 10 грудня 2006 року на подвір'я їх господарства прийшла велика кількість хлопців, серед яких впізнали ОСОБА_4 і ОСОБА_3. Вони стали бити ОСОБА_13, тому ОСОБА_10 кинулась його захищати. Однак ОСОБА_4 став бити і її. Пістолета у нападників, які знаходились на подвір'ї, не бачили. Однак чула із-за паркану звуки схожі на постріли і ОСОБА_10 бачила там хлопця високого зросту. Пізніше у сина, чоловіка і собаки виявили поранення.
Суд дослідив показання потерпілого ОСОБА_14, згідно яких він є сусідом сім'ї ОСОБА_10. 10 грудня 2006 року приблизно о 21 годині 30 хвилин почув з вулиці крики, нецензурну лайку і побачив на подвір'я сусідів групу підлітків 5-8 чоловік, які ображали і били господарів. Вирішив припинити конфлікт, однак нападаючі на його зауваження не відреагували, а один з них наніс йому удар кулаком в обличчя. Тоді кинувся до свого будинку та озброївшись лопатою для чищення снігу, кинувся розганяти підлітків і ті покинули двір ОСОБА_10.
У вироку суд послався на показання свідка ОСОБА_7, який пояснив, що разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та іншими хлопцями за пропозицією ОСОБА_4, ввечері 10 грудня 2006 року, ходив до будинку ОСОБА_10. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ще хтось із хлопців зайшли на подвір'я ОСОБА_10, де виникла бійка. Кинувся розтягувати учасників бійки, однак його також стали бити, тому відмахуючись від ударів і собаки господарів, пішов з двору. Під час бійки ОСОБА_4 і ще хтось з хлопців використовували штахети, якими відбивались також від собаки. Бачив і чув, як ОСОБА_3 сказав ОСОБА_17 «доставай, стріляй”. ОСОБА_17 тримаючи пістолет двома руками став стріляти по собаці, далі через паркан з метелевої сітки вистрілив декілька разів у двір будинку, після чого побіг разом з іншими в напрямку перехрестя з Червоним провулком. Десь через день йому телефонував ОСОБА_4 і попередив, що в разі виникнення запитань у працівників міліції щодо проведених пострілів, він повинен буде заперечувати застосування пістолета і стверджувати, що не бачив його.
ОСОБА_7 свої покази про те, що бачив як ОСОБА_2 стріляв з пістолета по собаці та на подвір'я ОСОБА_10, підтвердив під час очної ставки з останнім (т. 1 а. с. 404-408).
Суд також послався на показання свідка ОСОБА_6 та оголошені показання свідків ОСОБА_18, ОСОБА_8. Вони ствердили, що ходили разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7 до будинку Воронових. Там на подвір'ї відбулась бійка, однак вони в ній участі не приймали.
Суд дослідив оголошені показання свідка ОСОБА_19, яка показала, що 10 грудня 2006 року близько 21 години почула гавкіт собак і вийшла на вулицю. Побачила групу біля 9 чоловік молодих хлопців, один з яких тримав штахету від сусідського паркану. Крикнула їм, що викличе міліцію. Однак ті обізвали її брутальними словами і пішли в напрямку будинку ОСОБА_10.
Суд також послався на оголошені показання свідка ОСОБА_20 про те, що його син приймав участь у конфлікті біля будинку ОСОБА_10. Щоб розібратись у конфлікті, разом з батьками ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ходили до потерпілих. Там ОСОБА_10 і її сини розповіли їм про бійку та наслідки.
З оголошених судом показів свідка ОСОБА_21 встановлено, що він працює лікарем і надавав медичну допомогу ОСОБА_12 і його сину ОСОБА_16. Вони пояснювали, що на них напала група підлітків, вчинили бійку, під час якої хтось із нападників стріляв у них з пневматичного пістолета. Оглядом встановив та вилучив з правої надвушної ділянки голови ОСОБА_12 та з лівої завушної ділянки ОСОБА_9 інородні тіла - металеві кульки з жовтим відтінком, які були вилучені працівниками міліції. Вона підтвердила обставини нападу ОСОБА_22 на ОСОБА_23. Пояснила, що тоді йшла разом з потерпілою і все відбулося на її очах. В особі затриманого ОСОБА_22 впізнала нападника.
Ідентичність куль вилучених з тіла ОСОБА_9, їх собаки і знайдених на подвір'ї стверджується висновком балістичної експертизи № 1/431 від 02.07.2007 року (т. 1 а. с. 363-364).
Дослідженими доказами, суд першої інстанції правильно встановив факт вчинення ОСОБА_2 хуліганських дії групою осіб, з особливою зухвалістю, з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, із застосуванням пневматичної зброї.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність винності засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено та кваліфікацією його дії за ч. 4 ст. 296 КК України.
З мотивів наведених засудженим та його адвокатом, не встановлено підстав для скасування вироку суду та виправдання ОСОБА_2.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
апеляційні скарги засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду міста Житомира від 16 червня 2010 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Судді: