31 жовтня 2017 року м. Київ К/800/35433/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі за позовом Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення переплачених бюджетних коштів у вигляді державної соціальної допомоги одиноким матерям,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення переплачених бюджетних коштів у вигляді державної соціальної допомоги одиноким матерям.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року закрито провадження по адміністративній справі за позовом Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення переплачених бюджетних коштів у вигляді державної соціальної допомоги одиноким матерям.
Закриваючи провадження суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.
Судами встановлено, що згідно розпоряджень від 01.04.2005 року, від 01.01.2006 року, від 01.01.2007 року, 01.04.2007 року, від 01.01.2008 року, від 01.11.2009 року, від 01.01.2012 року, від 01.01.2011 року, від 01.01.2010 року, від 01.01.2013 року, від 01.09.205 року відповідачем проводився перерахунок призначеної допомоги одинокої матері.
Листом від 12.05.2016 року № 17-06/616 Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області повідомляло ОСОБА_1 (ОСОБА_1) про необхідність відшкодування коштів переплаченої державної допомоги одиноким матерям.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Приписам наведеної норми кореспондують положення частини другої статті 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень; а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.
Пунктом 4 частини першої статті 17 КАС України обумовлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 50 зазначеного Кодексу іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
У зазначеній нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 5 частини четвертої статті 50 КАС України передбачено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.
Разом з цим позивач не вказав закон, у якому зазначено про можливість звернення суб'єкта владних повноважень з таким адміністративним позовом до фізичної особи, а перелічені у пунктах 1 - 4 цієї норми випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.
Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.
Отримавши допомогу одинокої матері, ОСОБА_1 набула право власності на неї, та їй як власникові грошових коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження коштами.
Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття відповідачем права власності на виплачені кошти у розмірі 30259,17 грн. та стягнення цієї суми з нього, як з недобросовісного набувача, то цей спір має приватно-правовий, а не публічний характер. А відтак, враховуючи положення частини 1 статті 17 КАС України, його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.
У касаційній скарзі Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обгрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що спір виникає за зверненням суб'єкта владних повноважень і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми процесуального права.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року №21-2209а15, від 22 вересня 2015 року у справі №П/811/3781/14, від 21 червня 2016 року № 21-618а16 та від 13 вересня 2016 року № 21-1928а16.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі за позовом Управління соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення переплачених бюджетних коштів у вигляді державної соціальної допомоги одиноким матерям.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка