Справа № 357/13455/15-ц
2-п/357/64/17
Категорія 26
02 листопада 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Цуранова А. Ю. ,
при секретарі - Солом'яна Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.02.2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення суду від 18.02.2016 року.
Посилаючись на ту обставину, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, оскільки він проживав за іншою адресою, ніж вказано в позовній заяві, а також на невірність визначеного судом розміру заборгованості.
В судовому засіданні представник заявника, надавши письмові пояснення, підтримав подану заяву про скасування заочного рішення та просив її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення представника заявника, а також дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.02.2016 року задоволено позов ПАТ КБ «Правекс-Банк», стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 689-002/08Р від 04.02.2008 року в сумі 18 789,73 доларів США та 239 821,62 грн., а також 3 654 грн. судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ч. 1 ст. 232 ЦПК України вбачається, що для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов, що також слідує з роз'яснень п. 30 постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
В матеріалах справи містяться поштові відправлення, що надсилались за місцем реєстрації заявника та які повернулись на адресу суду не врученими, при цьому за умовами кредитного договору позичальник зобов'язався повідомляти банк про зміну свого місця проживання.
Прийняте судом заочне рішення мотивовано тим, що відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором в частині погашення суми заборгованості та процентів, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який проведено позивачем станом на 16.06.2015 року.
Таким чином, під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення заявником та його представником не надано належних доказів, що спростовують встановлені рішенням суду обставини та мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення суду, тому заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.
Посилання представника заявника на копії квитанцій за період з 2008 по 2010 рік не спростовують наявного у справі розрахунку заборгованості, а також наявності між сторонами договірних зобов'язань за кредитним договором, що встановлені судом.
Частиною 4 ст. 231 ЦПК України визначено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 210, 231, 232 ЦПК України, суд
ОСОБА_3 Анатолійовича про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.02.2016 року - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_4