Справа № 357/17644/13-ц
6/357/247/17
Категорія
02 листопада 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бондаренко О. В. ,
при секретарі - Бондаренко Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 подання державного виконавця Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про стягнення аліментів -
13.06.2017 року старший державний виконавець Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ( далі - Білоцерківський МВ ДВС ГТУЮ у Київській області) ОСОБА_3 звернулась до суду з поданням, в якому просила у відповідності до п. 5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян» постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, до виконання ним рішення суду на підставі якого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області виданий виконавчий лист № 2/357/560/14 від 27.01.2014 року, про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частина усіх його видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку. Подання обґрунтоване тим, що боржником рішення суду не виконується, будь - яких дій, спрямованих на його виконання не здійснюється, тому станом на 31.05.2017 року виникла заборгованість по аліментах в розмірі 9121,00 грн.
Державний виконавець Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області та державний виконавець Фастівського МРВДВС ГТУЮ у Київській області в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суд не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
13.06.2017 року старший державний виконавець Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області) ОСОБА_3 звернулась до суду з поданням.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2017 року було задоволено подання та тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до моменту фактичного погашення заборгованості в розмірі 9121 грн. за рішення суду.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03.10.2017 року було скасовано Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2017 року, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
01.11.2017 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання в порядку ст. 377-1 ЦПК України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 14.01.2014 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було прийнято рішення у справі № 357/17644/13-ц, провадження 2/357/560/14, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частина усіх його видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно починаючи з 03.12.2013 року до досягнення дитиною повноліття.
29.01.2014 року ОСОБА_2 отримала виконавчий лист у справі № 357/17644/13-ц, провадження 2/357/560/14, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 27.01.2014 року.
30.11.2015 року постановою державного виконавця МВ ДВС Білоцерківського міськрайоного управління юстиції ОСОБА_5 було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом у справі № 357/17644/13-ц, провадження 2/357/560/14, виданим Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 27.01.2014 року.
01.08.2017 року постановою старшого державного виконавця Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_3 вказаний виконавчий лист було передано до Фастівського МРВДВС ГТУЮ у Київській області на підставі того, що боржником було подано відомості щодо зареєстрованого місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно ст.13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Відповідно до ст.13 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України та виїзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і виїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, п. 2 ст. 6 вищевказаного Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або забезпечення заставою, якщо інше не передбачене міжнародним договором України.
Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням.
Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм, обов'язковою обставиною, яка підлягає встановленню судом є факт умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань та доведення цього факту заявником в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.( ст. 57 ЦПК України).
З урахуванням вимог ст. 377-1 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» саме старший державний виконавець зобов'язаний довести навмисне або інше свідоме невиконання боржником рішення суду.
Згідно відповіді на запит державного виконавця за № 11135 від 11.04.2017 року про надання інформації щодо наявності у боржника земельних ділянок, перебування на обліку в якості безробітного інформації не знайдено (а.с.37-42).
Згідно довідки про нарахування аліментів від 08.06.2017 року станом на 01.09.2016 року заборгованість по аліментам відсутня (а.с.36), що свідчить про виконання боржником своїх зобов'язань на момент запиту.
Згідно довідки адресно - довідкового підрозділу від 12.05.2017 року ОСОБА_1 знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, а відповідно до акту державного виконавця від 07.04.2017 року боржник не проживає по вказаній адресі (а.с.53,55).
15.08.2016 року представник ОСОБА_1, на підставі довіреності, ОСОБА_6 звертався до БЦ МВ ДВС із клопотанням надсилання інформації щодо заборгованості боржника на його адресу: 01001, м. Київ, а/с 246 (а.с.52).
Відповідно до висновків Служби у справах дітей БЦ МР від 25.01.2017 року мати неповнолітньої дитини, ОСОБА_2, категорично відмовилася від дитини ОСОБА_4, надала згоду на позбавлення її батьківських прав та наполягала на передачі дитини на виховання батьку ОСОБА_1, на що останній дав згоду (а.с.79).
Отже, вбачається, що починаючи з 01 жовтня 2016 року по час розгляду справи вказаної справи дитина боржника та стягувача фактично проживає та перебуває на утриманні боржника у справі ОСОБА_1, доказів які б спростовували дані обставини державними виконавцями до суду не надано як і не надано доказів щодо свідомого невиконання зобов'язань за рішенням суду боржником.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду вказаного подання, виконавчий лист у справі № 357/17644/13-ц, провадження 2/357/560/14, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 27.01.2014 року, постановою старшого державного виконавця Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_3 від 01.08.2017 року переданий до Фастівського МРВДВС ГТУЮ у Київській області за місцем проживання боржника.
Таким чином державний виконавець Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області на даний час не є належним суб'єктом звернення до суду з даним поданням, а вирішення даного питання входить до компетенції державного виконавця Фастівського МРВДВС ГТУЮ у Київській області,в провадженні якого перебуває виконавчий лист, та підлягає розгляду Фастівським міськрайонним судом Київської області.
Отже, враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про стягнення аліментів, не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.377-1 ЦПК України, суд, -
У задоволені подання державного виконавця Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про стягнення аліментів, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_7