Справа № 473/2692/17
іменем України
"02" листопада 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді - Ротар М.М., при секретарі судового засідання - Фінько О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнання права власності в порядку спадкування за законом
16 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання договору, укладеного на біржі, дійсним та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на ? частину квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що 07.11.2010 року померла її мати ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з ? частини квартири №1, що розташована в будинку № 23 по провулку Ветеринарному в м. Вознесенську Миколаївської області. ? частина квартири належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, який був зареєстрований на Вознесенській Універсальній товарно - сировинній біржі 23.06.2000 року за № 381. Спадкоємцями за законом першої черги є позивач, яка прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Посилаючись на те, що нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки правовстановлюючий документ на спадкове майно був посвідчений не належним чином, крім цього у спадкоємця був відсутній його оригінал, позивач просила визнати договір купівлі-продажу квартири дійсним та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з'явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом здійснення оголошення у газеті «Рідне прибужжя” № 42 від 19 жовтня 2017 року.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.
Дослідивши матеріали справи,матеріали інвентарної справи №10656, суд діючи в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 07.11.2010 року померла мати позивача - ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 13), а родинні відносини - копією свідоцтва про народження (а.с.10). Позивач є згідно зі статтею 1261 ЦК України спадкоємцем першої черги за законом, крім неї, інші спадкоємці першої черги відсутні.
У відповідності до статті 1269 ЦК України позивач прийняла спадщину за законом шляхом подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. На підставі заяви спадкоємця у приватного нотаріуса Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6 заведена спадкова справа № 19/2017 від 24.07.2017 року, що підтверджується роз'ясненням нотаріуса від 24.07.2017 року № 181/02-14. (а.с.14,15).
Однак роз'ясненням нотаріуса від 24.07.2017 року (а.с.15) підтверджено, що перешкодою для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом є те, що правовстановлюючий документ на квартиру - договір купівлі-продажу - укладений на товарній біржі, тоді як згідно статті 227 ЦК Української РСР повинен бути нотаріально посвідчений.
В судовому засіданні було встановлено, що вказаний договір купівлі продажу був укладений та зареєстрований на Вознесенській Універсальній товарно - сировинній біржі 23.06.2000 року за № 381 між ОСОБА_1, ОСОБА_4 (матір'ю позивача) та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.11-12). Право власності на вказану квартиру було зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 та її померлою матір'ю ОСОБА_4 у КП "Вознесенське МБТІ" 17.07.2007 року.
Також в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 померла 07 листопада 2010 року. Спадщину після її смерті прийняла, але не оформила її донька ОСОБА_1.
Згідно ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Ст. 55 Конституції України гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Тобто, будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть заслуговувати на судовий захист.
Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Правовстановлюючий документ на спадкове майно (біржовий договір купівлі-продажу) є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється та є перешкодою для одержання позивачем в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом, але зазначене право підлягає захисту в судовому засіданні шляхом постановлення рішення про визнання права власності по праву спадкування за законом, адже право власності на нерухоме майно ОСОБА_4 було набуте на законних підставах та з дотриманням порядку, встановленого законодавством.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,209,212-215 ЦПК України, суд
Позов - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 07 листопада 2010 року на 1/2 частку квартири №1 в будинку № 23, що розташована по провулку Ветеринарному в м. Вознесенську Миколаївської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.
Суддя: Ротар М.М.