Справа № 2-а-276/10
іменем України
"22" червня 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Вуїва О.В.,
при секретарі - Козачук О.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування, -
В травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДАЇ УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування.
В обгрунтування позову зазначав, що 10 травня 2010 року інспектор роти ДПС ВДАЇ з ОАЗТ м. Миколаєва УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу 10 травня 2010 року о 13 годині 35 хвилин в м. Миколаєві на вул. Чигрина ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Деу Нексія» реєстр. номер НОМЕР_1, не виконав вимоги д/з 5.6.2 ПДР України «Місце зупинки», що знаходився в напрямку його руху та проїхав регульоване перехрестя вул. Чигрина та вул. Садової на заборонений сигнал світлофора, порушивши п. 16.8 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КупАП.
На підставі протоколу інспектором в цей же день було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КупАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач вважав, що постанова винесена без врахування обставин справи та з процесуальними порушеннями, а саме з підстав:
1)відсутності правопорушення взагалі, вказуючи на те, що він проїхав перехрестя на мигаючий зелений сигнал світлофора, що дозволяв рух;
2)процесуальних порушень, а саме того, що після складання протоколу працівник ДПС не вручив його копію особі, що притягувалася до адміністративної відповідальності;
3)працівник ДПС при винесенні оскаржуваної постанови не врахував характер вчиненого порушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Виходячи з цих обставин, ОСОБА_1 просив про задоволення позову.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки не відомі. Клопотання та заяви до суду не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття представника відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, а також надіслані на адресу суду відповідачем матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступного.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Відповідно до протоколу серії ВЕ № 163636 та постанови ВЕ № 111773 10 травня 2010 року о 13 годині 35 хвилин в м. Миколаєві на вул. Чигрина ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Деу Нексія» реєстр. номер НОМЕР_1, не виконав вимоги д/з 5.6.2 ПДР України «Місце зупинки», що знаходився в напрямку його руху та проїхав регульоване перехрестя вул. Чигрина та вул. Садової на заборонений сигнал світлофора, порушивши п. 16.8 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КупАП.
Вказані обставини визнавалися позивачем при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується наданими ним поясненнями, що містяться в цьому протоколі.
Позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КупАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
В той же час ОСОБА_1 в судовому засіданні не надав належних та допустимих доказів, що можуть підтвердити обставини, викладені ним в позовній заяві.
Незначні процесуальні порушення, які мали місце при складанні протоколу та винесенні постанови, не мають суттєвого значення, а тому не приймаються судом до уваги.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 8.7.3, 16.8 ПДР України, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 122 КупАП.
Також не приймаються до уваги доводи позивача щодо неврахування працівником ДПС при винесенні оскаржуваної постанови характеру вчиненого порушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, оскільки ці обставини були враховані та відносно ОСОБА_1 винесено мінімальне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 122 КупАП за такий вид порушень.
Виходячи з встановлених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Тому, керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 158-163, 167 КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: