Справа №463/1246/17
Провадження №1-кп/463/247/17
Іменем України
02 листопада 2017 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові:
матеріали об'єднаного кримінального провадження № 12016140040004097 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: вироком Франківського районного суду м. Львова від 25.04.2017р. за ч. 2 ст. 15 , ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, вироком Сихівського районного суду м. Львова від 11.08.2017р. за ч. 2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,
та кримінальних проваджень № 12017140040000239, 12017140040000124, 12017140040001492 про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, 2015 р.н., не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за місцем проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого: АДРЕСА_3 ,
за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 30.11.2016 р. приблизно о 15.00 год. за попередньою змовою групою осіб між собою, а ОСОБА_5 повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи з корисливих мотивів для власного безпідставного збагачення, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, зайшли в приміщення приватної школи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на АДРЕСА_4 , звідки таємно викрали належний потерпілому ОСОБА_8 комп'ютерний системний блок сірого кольору та комп'ютерний монітор марки «LG» загальною вартістю 3500 грн. Після таємного викрадення чужого майна ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , утримуючи його, мали намір непомітно покинути територію вищевказаної школи, однак були помічені заступником директора школи ОСОБА_9 . Усвідомлюючи, що їх протиправні дії вже не є таємними, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 почали втікати, утримуючи викрадене майно, проте ОСОБА_5 , пробігши близько 10 метрів, викинув комп'ютерний системний блок на проїжджу частину, усвідомивши неможливість втекти з місця події, й не довів злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна до кінця з причин, що не залежали від його волі. В свою чергу, ОСОБА_7 , тримаючи в руках комп'ютерний монітор марки «LG», покинув територію приватної школи «Ерудит» на вул. Зеленій, 95А у м. Львові, довівши свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна до кінця.
Крім того, ОСОБА_7 13.01.2017 року близько 12.40 год., знаходячись у приміщенні продуктового магазину «Близенько» на вул. І. Франка, 35 у м. Львові, скориставшись вільним доступом та відсутністю сторонніх осіб, таємно викрав зі стелажів магазину 2 пачки цукерок «Ферреро Колекція», що належать ПП «Мережа-Сервіс Львів», загальною вартістю 229,60 грн.
Крім того, ОСОБА_7 12.06.2017 року приблизно о 16.40 год., проходячи повз будинок на АДРЕСА_5 , скориставшись тим, що вхідні роло-касети підземного паркінгу вказаного будинку були відчинені, зайшов у вищевказане приміщення, звідкитаємно викрав належний потерпілій ОСОБА_10 велосипед торгової марки «Scott Jr» червоно-чорного кольору, серійний номер ASS1224963 вартістю 16000 грн., який у подальшому продав на ринку «Шувар» на вул. Хуторівка, 4Б у м. Львові невстановленій досудовим розслідуванням особі за 3200 грн., а гроші витратив на власні потреби.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винність у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 30 листопада 2016 року в обідню пору доби до нього прийшов знайомий ОСОБА_7 , з яким вони разом пішли в район знаходження ЛМКП «Львівводоканал» на вул. Зеленій у м. Львові, там пройшли ще 900 метрів і увійшли до приміщення приватної школи «Ерудит». ОСОБА_7 сказав йому почекати на першому поверсі приміщення, а сам пішов вище. Через деякий час він повернувся і передав йому системний блок від чужого комп'ютера, повідомивши, що після викрадення вони зможуть продати такий, заробивши гроші. Після цього він взяв системний блок і вийшов з ним із приміщення. Однак, пройшовши 15-20 метрів, його помітив невідомий чоловік, який запитав, що він робить. Далі він спробував втекти із системним блоком, однак він був важкий, і він не встиг би втекти, а тому кинув його, пробіг ще близько 900 метрів вулицею вниз, після чого був затриманий працівниками поліції. Коли біля нього стояли працівники поліції, він побачив на відстані 10-15 метрів ОСОБА_7 , який ніс монітор. Тоді ОСОБА_7 , який побачив його затримання, кинув монітор і втік з місця події.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та показав, що 30 листопада 2016 року в обідню пору доби він зайшов до знайомого з дитинства ОСОБА_5 , з яким вони разом пішли на вул. Зелену у м. Львові, там увійшли до приміщення приватної школи «Ерудит». Він сказав ОСОБА_5 почекати його на першому поверсі приміщення, а сам пішов на другий поверх. Там відбувався ремонт, нікого з людей не було, й він помітив чужий комп'ютер, що складався із системного блоку та монітора, який вирішив викрасти. Спочатку зніс на перший поверх і передав ОСОБА_5 системний блок, а потім пішов за монітором. Коли повернувся, то ОСОБА_5 вже не було. Пройшовши 700-900 метрів побачив, що ОСОБА_5 затриманий працівниками поліції, й вирішив втікати з місця події. Оскільки з монітором це було зробити складно, а тому залишив його на землі, а сам втік. В подальшому 13.01.2017 року зранку він програв певну суму грошей на ігрових автоматах, йому було соромно перед цивільною дружиною, а тому близько 12.40 год. він зайшов у приміщення продуктового магазину «Близенько» на вул. І. Франка, 35 у м. Львові, звідки таємно викрав зі стелажів магазину 2 пачки цукерок «Ферреро Колекція», які заховав собі під кофту, й вийшов з магазину, щоб у подальшому подарувати дружині. Далі 12.06.2017 року приблизно о 16.40 год. він проходив повз будинок на АДРЕСА_5 , й при виході з підземного паркінгу, який був відкритий, побачиввелосипед торгової марки «Scott Jr» червоно-чорного кольору. Скориставшись відсутністю людей, він викрав велосипед та у подальшому продав його на ринку «Шувар» у м. Львові невідомій особі за 3200 грн., а гроші витратив на власні потреби.
Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_7 правильно розуміють зміст фактичних обставин пред'явленого їм обвинувачення, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабежу), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно. Його дії кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками - злочин, вчинений за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Також суд вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Його дії кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючою ознакою - злочин, вчинений за попередньою змовою групою осіб. Крім того, суд вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна, а його дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 185 КК України. Також суд вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно. Його дії кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою - злочин, вчинений повторно.
Обираючи обвинуваченим покарання, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких, дані про їх особу, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, обвинувачені на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебувають, за місцем проживання характеризуються позитивно. Крім того, на утриманні обвинуваченого ОСОБА_7 перебуває малолітня дитина.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ,є щире каяття, сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , відсутні.
З огляду на викладене, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, вироком Сихівського районного суду м. Львова від 11.08.2017р. засуджений до реальної міри покарання, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе в умовах ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання, а тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення з врахуванням на підстав ч. 4 ст. 70 КК України покарання, призначеного згідно вироку Сихівського районного суду м. Львова від 11.08.2017р.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003р. № 7, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Оскільки вироком Франківського районного суду м. Львова від 25.04.2017р. ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, однак звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, а тому такий належить виконувати самостійно.
Одночасно, враховуючи, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання, тому йому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей обвинувачення, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням окремих обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов у матеріалах кримінального провадження відсутній. Слід вирішити питання судових витрат та долю речових доказів.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням за цим вироком та вироком Сихівського районного суду м. Львова від 11.08.2017р. призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Вирок Франківського районного суду м. Львова від 25.04.2017р. - виконувати самостійно.
Строк покарання ОСОБА_5 за цим вироком рахувати з моменту його затримання - 26.05.2017 року, зарахувавши у строк відбуття покарання 3 дні затримання в період з 30.11.2016р. по 02.12.2016р.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання
за ч. 1 ст. 185 КК України - 1 рік позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань обрати ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути із ОСОБА_5 , ОСОБА_7 на користь держави по 219,90 грн. з кожного судових витрат за проведення у справі судової експертизи.
Речові докази - системний блок в корпусі сірого кольору та монітор торгової марки «LG» - повернути потерпілому ОСОБА_8 ; паспорт громадянина України із карткою платника податків на ім'я ОСОБА_5 , які знаходяться у нього на зберіганні, - залишити ОСОБА_5 ; компакт-диск DVD-R марки «Alerus» із відеофайлами з нагрудних камер поліцейських - зберігати при матеріалах кримінального провадження; оптичний диск із відеозаписом вчинення злочину за адресою: АДРЕСА_6 - зберігати при матеріалах кримінального провадження; компакт-диск DVD-R марки «nemorex» із відеозаписом з камер відеоспостереження фасаду будинку - зберігати при матеріалах кримінального провадження
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Личаківський районний суд м. Львова.
Суддя ОСОБА_1