01 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/9489/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Богаченка С.І., Багрія В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 813/2784/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівської області про зобов"язання до вчинення дій, -
01.08.2017р. позивач звернулася до суду з позовом в якому просить зобов'язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 13341,83 грн. сплаченого відповідно до квитанції № 56 від 18.01.2016.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2017р. позов задоволено. Зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення позивачці збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 13341,83 грн. сплаченого відповідно до квитанції № 56 від 18.01.2016.
Стягнути з Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова за рахунок його бюджетних асигнувань 640 грн. сплаченого судового збору на користь позивачки.
Пенсійний орган оскаржив дану постанову з підстав неповного з»ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог посилається на те, що позивач не надав документів, які б підтвердили факт придбання житла вперше. Відповідач зазначив, що надав належну відповідь, оскільки з наданої позивачем заяви та копії квитанції не можливо було встановити факт придбання позивачем житла вперше.
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством “Інтеграл-Буд” Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Інтеграл” укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким позивач придбала квартиру вартістю 1334182 грн. 50 коп. без ПДВ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Перед укладенням вищезазначеного договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла, а саме 13341 грн. 83 коп., що стверджується копією квитанції № 56 від 18.01.2016.
18 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова з проханням повернути безпідставно сплачені кошти.
24 липня 2017 року Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова надало відповідь № 5303/06.1-34, якою відмовлено позивачу з підстав того, що сплачений позивачем обов'язковий збір адмініструється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а не управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова. Також відповідач зазначив, що позивач не надав жодних документів, що підтверджує факт купівлі нерухомості вперше.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби, виходячи з наступного:
У відповідності до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 400/97-ВР) платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (Порядок №1740) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Судом першої та апеляційної інстанції досліджено докази у підтвердження придбання зазначеного нерухомого майна позивачем вперше. Зокрема, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна про реєстрацію права власності. Згідно з даною довідкою ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, буд. 2 Д, кв 86, яка придбана вперше.
У відповідності до статті 3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, Казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Частиною 2 статті 72 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV закріплено правило, згідно з яким кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються відповідно до частини першої статті 73 цього Закону на виплату пенсій, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду України.
Колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції, що відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити факт придбання житла конкретною особою, вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення такого порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову - ч.2 згаданої статті.
Разом з тим, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права стягнувши на користь позивача судовий збір з бюджетних асигнувань відповідача, хоча такий повинен бути стягнений з державного бюджету, оскільки пенсійні органи звільнені від сплати судового збору, а тому в цій частині постанова суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.160, 195 - 197, п.1, 3 ч.1 ст.198, ст.200, п.4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 813/2784/17 - скасувати в частині стягнення судових витрат та прийняти в цій частині нову.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,0 (шістсот сорок) грн.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4