01 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/8074/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Затолочного В.С. та Улицького В.З.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - ОСОБА_1;
від відповідача - ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку «Піраміда» на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 04.07.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку «Піраміда» до ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,-
05.10.2016р. позивач ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку /ОСББ/ «Піраміда» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними; визнати незаконною та скасувати постанову відповідача ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю /ДАБК/ у м.Львові № 07-вих-1530/14 від 31.08.2016р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору (а.с.3-5, 108).
Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 04.07.2017р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.140-145).
Не погодившись із винесеною судом постановою, її оскаржив позивач ОСББ «Піраміда», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить винесену постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити (а.с.150-156).
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що під час розгляду іншої судового справи між тими самими сторонами встановлено відсутність факту недопущення керівництвом ОСББ «Піраміда» до проведення позапланової перевірки інспектора відповідача ОСОБА_5 Відсутність факту недопуску відповідача до перевірки свідчить про відсутність порушення п.1 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р.
Висновки суду про факт недопуску посадової відповідача до перевірки не відповідають обставинам справи; заступник начальника ОСОБА_4 ДАБК у м.Львові ОСОБА_6 не мав права виносити оскаржувану постанову; позивача притягнуто до відповідальності за недопуск посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, хоча відповідач є лише виконавчим органом Львівської міської ради.
Також розглядувана спірна позапланова перевірка призначена неправомірно, оскільки колективне звернення мешканців вул.Новаківського у м.Львові не є підставою видачі направлення на проведення перевірки; направлення від 15.08.2016р. на проведення перевірки не набрало чинності. Складений відповідачем акт про недопуск до перевірки не відповідає формі, що затверджена наказом Мінрегіонбуду № 240 від 15.05.2012р.; протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності не був скерований за юридичною адресою позивача.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 15.08.2016р. відповідачем ОСОБА_4 ДАБК у м.Львові видано направлення № 134-пп на проведення позапланової перевірки щодо будівельних робіт за адресою: м.Львів, вул.Новаківського, 3 (а.с.112).
Підставою для призначення вказаної перевірки слугувало колективне звернення мешканців вул.Новаківського у м.Львові (а.с.127-130).
Провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи ОСОБА_5 здійснено 18.08.2016р. виїзд за місцем проведення будівельних робіт «Реконструкція з розширення житлового будинку на вул.Новаківського, 3 за рахунок прибудови та надбудови (перша черга) у м.Львові» для проведення позапланової перевірки.
18.08.2016р. вказаною посадовою особою відповідача складено Акт про недопущення посадових осіб органу державного будівельно-архітектурного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, згідно якого керівництвом ОСББ «Піраміда» ОСОБА_7 не допущено посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на реконструкцію з розширенням житлового будинку по вул.Новаківського, 3 у м.Львові, за рахунок прибудови та надбудови для проведення позапланової перевірки (а.с.118-119).
Відповідно до протоколу від 18.08.2016р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності замовником будівництва ОСББ «Піраміда» не забезпечено 18.08.2016р. доступ посадових осіб ОСОБА_4 ДАБК у м.Львові до об'єкта будівництва - реконструкція з розширенням житлового будинку по вул.Новаківського, 3 у м.Львові, за рахунок прибудови та надбудови, для проведення позапланової перевірки та не надано документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що класифікується як недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки (а.с.113-114).
На підставі вказаних Акта та протоколу відповідачем винесено постанову № 07-вих-1530/14 від 31.08.2016р., відповідно до якої за недопуск до вищевказаної перевірки на підставі п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на позивача накладено штраф в розмірі 14500 грн. (а.с.6-7).
Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що свідок ОСОБА_5 підтвердив, що він, будучи посадовою особою відповідача, не був допущений керівництвом позивача до проведення перевірки, він мав телефонну розмову з керівником позивача, який запевнив, що прибуде до відповідача для надання відповідних документів. Таким чином, факт не допуску до проведення перевірки знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи.
Окрім цього, постанова про накладення штрафу підписана уповноваженою особою - заступником начальника ОСОБА_4 ДАБК у м.Львові ОСОБА_6, який згідно наказу відповідача № 47-К від 27.07.2016р. наділений повноваженнями щодо розгляду матеріалів та протоколів перевірок, винесення постанов про накладення штрафів.
Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних підстав.
Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Зокрема, згідно вимог ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню (п.1 ч.4 ст.41 вказаного Закону).
Згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р.:
п.1 - державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
Держархбудінспекцією.
п.3 - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
п.5 - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
п.7 - позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
п.9 - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
п.14 - суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
Виходячи із системного змісту наведених норм слідує, що орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки та участі суб'єктів містобудування (їх представників) зобов'язаний повідомити останнього (за їх присутності) про проведення перевірки, також посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Таким чином, лише у випадку належного повідомлення суб'єкта містобудування (за їх присутності) про проведення перевірки є можливим забезпечення участі суб'єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки, а також встановлення факту недопуску до проведення перевірки.
Також свідомі ігнорування повідомлення про проведення такої перевірки та подальша відсутність суб'єктів містобудування (їх представників) на об'єкті перевірки можуть розцінюватися як недопущення до проведення перевірки.
Згідно фактичних обставин справи факт недопуску посадових осіб ОСОБА_4 ДАБК у м.Львові до проведення позапланової перевірки не знайшов свого об'єктивного підтвердження, оскільки посадові особи ОСББ «Піраміда» не були повідомлені про проведення такої перевірки, останні не знаходилися на об'єкті будівництва під час проведення перевірки, їм не були пред'явлені службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, а відтак останні не мали реальної змоги перешкодити проведенню перевірки.
Водночас факт телефонної розмови між провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи ОСОБА_5 та керівництвом позивача не може вважатися недопущенням до проведення перевірки, оскільки, як показав допитаний свідок ОСОБА_5 керівник обіцяв прибути до відповідача і надати всі документи.
Також сторонами не заперечується те, що керівник ОСББ «Піраміда» не був повідомлений про проведення перевірки, фактично був відсутній 18.08.2016р. на об'єктів будівництва під час перевірки, направлення на проведення перевірки позивачу не вручалося.
Додатково колегія суддів враховує, що вказані обставини вже були предметом судового розгляду.
Зокрема, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017р. у справі № 876/5104/17 вирішений спір між сторонами, в тому числі, щодо визнання незаконними дій ОСОБА_4 ДАБК у м.Львові щодо складання 18.08.2016р. акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій; визнання протиправним та скасування припису від 18.08.2016р. про зупинення підготовчих та будівельних робіт та ін. (а.с.102-107).
Цим судовим рішення вказано на те, що акт відмови може бути складено лише за умови фізичної присутності суб'єктів містобудування або їх представників на об'єкті будівництва і їх відмови допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.
18.08.2016р. ОСОБА_7 на об'єктів будівництва не був присутнім та не вчиняв дій (бездіяльності) по недопуску (відмови в допуску) посадових осіб ОСОБА_4 ДАБК у м.Львові до проведення перевірки.
В силу вимог ч.1 ст.72 КАС України встановлені наведеним судовим рішенням, яке набрало законної сили, обставини мають преюдиційне значення для вирішення розглядуваного спору.
Окрім цього, відповідно до п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (у редакції, яка діяла на час винесення постанови про накладення штрафу) суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Вказана редакція п.2 ч.6 ст.2 цього Закону діяла до моменту набрання чинності (10.06.2017р.) змінами, що були внесені Законом України № 1817-VIII від 17.01.2017р., якими передбачено відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Разом з тим, згідно Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, затв. ухвалою Львівської міської ради № 5118 від 30.09.2015р., ОСОБА_4 ДАБК у м.Львові є виконавчим органом Львівської міської ради (а.с.28-32).
Таким чином, інспектор відповідача ОСОБА_5 є посадовою особою місцевого самоврядування і не належить до посадових осіб центрального органу виконавчої влади.
Окрім цього, відповідно до постанови КМ України № 671 від 19.08.2015р. «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
До завершення здійснення заходів з утворення органів державного архітектурно-будівельного контролю в Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях та сільських, селищних, міських радах або визначення структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, на які покладаються повноваження, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також затвердження актів спільної комісії такі повноваження здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція.
Державній архітектурно-будівельній інспекції необхідно забезпечити утворення за зверненням Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідного органу місцевого самоврядування спільної комісії з передачі відповідної документації, зокрема, документації, пов'язаної з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, декларацій про готовність до експлуатації об'єктів І, II та III категорій складності, зареєстрованих не раніше ніж за три місяці до дати утворення спільної комісії, та вирішення питань, пов'язаних з утворенням і функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до пп.1, 4 ст.9-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю починає здійснювати повноваження, визначені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», на наступний день після затвердження акта спільної комісії.
Акт спільної комісії був затверджений 28.04.2016р., а відтак ОСОБА_4 ДАБК у м.Львові почала виконувати повноваження 29.04.2016р. і стала правонаступником прав і обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції України (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю) (а.с.133-134).
Таким чином, ОСОБА_4 ДАБК у м.Львові є правонаступником прав і обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції України (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю), однак це не наділяє її статусом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Водночас, не ставляючи під сумнів перехід відповідних повноважень від Державної архітектурно-будівельної інспекції України до відповідача, а також враховуючи подальше удосконалення правового регулювання питання відповідальності суб'єктів містобудування, колегія суддів вважає, що на час винесення спірної постанови про накладення штрафу закон передбачав відповідальність за недопущення посадових осіб лише центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Наведені обставини є визначальними при вирішенні наведеного спору, через що решта доводів сторін не носить принципового характеру.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що правові підстави та фактичні обставини для винесення постанови № 07-вих-1530/14 від 31.08.2016р. про накладення на позивача штрафу в розмірі 14500 грн. у відповідача були відсутніми.
Таким чином, заявлений позов є підставним та обґрунтованим, через що підлягає до задоволення, при цьому належить визнати протиправною і скасувати постанову № 07-вих-1530/14 від 31.08.2016р., винесену заступником начальника ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контрою у м.Львові ОСОБА_6, якою визнано ОСББ «Піраміда» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в сумі 14500 грн.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звідси, в порядку ст.94 КАС України належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 3138 грн. сплаченого судового збору.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку «Піраміда» задоволити.
Постанову Сихівського районного суду м.Львова від 04.07.2017р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку «Піраміда» задоволити.
Визнати протиправною і скасувати постанову № 07-вих-1530/14 від 31.08.2016р., винесену заступником начальника ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контрою у м.Львові ОСОБА_6, якою визнано ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку «Піраміда» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в сумі 14500 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку «Піраміда» за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контрою у м.Львові судові витрати в розмірі 3138 (три тисячі сто тридцять вісім) грн. сплаченого судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя ОСОБА_8
судді ОСОБА_9
ОСОБА_10