Ухвала від 24.10.2017 по справі 810/2558/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року К/800/54586/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБорисенко І.В.

суддів Бившевої Л.І.

Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни

на ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015

у справі №810/2558/15

за позовомПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни

доВасильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

провизнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Не погоджуючись із постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2015, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 на підставі абз.2 ч.4 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати цю ухвалу та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, оскільки вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, так як апеляційним судом не враховано, документи, які були своєчасно, у встановлений судом строк, надіслані позивачем до суду на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Фактичними обставинами, що зумовили постановлення оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є встановлення судом апеляційної інстанції факту пропуску позивачем встановленого процесуального строку на апеляційне оскарження за відсутності доказів поважності причин його пропуску, а також ненадання позивачем доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

При цьому, в обґрунтування підстав відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції послався на наступні обставини:

- ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 апеляційну скаргу через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України було залишено без руху та скаржнику надано тридцятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків;

- скаржнику було запропоновано в зазначений в ухвалі строк усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: обґрунтувати поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 та надати документ про сплату судового збору;

- ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 отримано скаржником 30.10.2015, що підтверджується зворотнім повідомленням, однак, станом на 08.12.2015 вимоги вказаної ухвали не виконано.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, що, в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції суд касаційної інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Згідно ч.2 ст.186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З наведеного вбачається, що у випадку застосування судом ч.3 ст.160 КАС України та проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається стороною (незалежно від присутності представника сторони в судовому засіданні) протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ч.3 ст.189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» була залишена без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ч.3, ч.4 ст.189 КАС України (скаржником апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження та без документа про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі) та надано позивачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали.

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 була направлена на адресу скаржника та отримана ним 30.10.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог зазначеної ухвали позивачем 16.11.2015 (згідно штампу Укрпошти на конверті) було надіслано до суду апеляційної інстанції клопотання, до якого долучено платіжне доручення № 156335 (1140365911) від 13.11.2015 про сплату судового збору у розмірі 1339,80 грн. (а.с. 125), а також клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 (а.с. 128), в якому містилося обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Проте, суд апеляційної інстанції, в порушення ч.4 ст.11 КАС України, не вжив передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, оскільки не надав жодної правової оцінки документам, своєчасно (у встановлений ухвалою строк) надісланим скаржником до суду на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та долученим до матеріалів даної справи - клопотанню позивача про поновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції та платіжному дорученню (а.с.123-130). Так, судом апеляційної інстанції не досліджено та не перевірено доказами обґрунтування позивачем поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та, як наслідок, не встановлено наявності чи відсутності підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Крім того, судом апеляційної інстанції не досліджено платіжне доручення № 156335 (1140365911) від 13.11.2015 на суму 1339,80 грн., надане в якості доказу сплати судового збору, та не встановлено, чи сплачено позивачем судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі.

Натомість, висновок суду апеляційної інстанції про невиконання позивачем вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 про залишення апеляційної скарги без руху та неусунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з ненаданням заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та документу про сплату судового збору є безпідставним, з огляду на те, що 16.11.2015 (тобто, в межах строку, встановленого ухвалою суду) позивачем вищевказані клопотання на усунення недоліків апеляційної скарги були надіслані до Київського апеляційного адміністративного суду, і отримані останнім 18.11.2015, що підтверджується вхідним штампом суду.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених процесуальних норм, суд апеляційної інстанції не використав усіх передбачених законом процесуальних можливостей для встановлення обставин приведення позивачем апеляційної скарги у відповідність до вимог ст.187 КАС України та з'ясування причин пропуску позивачем процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

У відповідності до ч.4 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що, оскільки суд апеляційної інстанції не виконав покладених на нього функцій і не перевірив належним чином обставин приведення позивачем апеляційної скарги у відповідність до вимог статті 187 КАС України та причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у даній справі скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

СуддіЛ.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Попередній документ
69956048
Наступний документ
69956050
Інформація про рішення:
№ рішення: 69956049
№ справи: 810/2558/15
Дата рішення: 24.10.2017
Дата публікації: 03.11.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; плати за землю