Справа № 443/1144/17 Провадження № 1-кп/443/148/17
"31" жовтня 2017 р. Жидачівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жидачів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140200000970 від 28 вересня 2017 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, позапартійного, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, останній раз 05 березня 2014 року Жидачівським районним судом Львівської області за ч.1 ст. 156, 69, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 січня 2017 року звільнений умовно-достроково на невідбутий термін покарання 1 рік 3 місяці 16 днів,
про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
обвинувачений ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим, останній раз 05 березня 2014 року Жидачівським районним судом Львівської області за ч.1 ст. 156, 69, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду згідно ст. 81 КК України, звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 3 місяці 16 днів, і, маючи непогашену судимість за вчинення корисливого кримінального правопорушення, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив кримінальне правопорушення. Так, 27 вересня 2017 року близько 14 години 00 хвилин в с. Млиниська Жидачівського району Львівської області, помітивши дві кози, які паслися на стадіоні, що по вул. І.Франка, неподалік Млиниського НВК «Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад», керуючись прямим умислом, який у нього раптово виник та корисливим мотивом, спрямованим на викрадення чужого майна, переконавшись що його ніхто не бачить, викрав одну козу білої масті, вартістю 900 грн, яка належить ОСОБА_6 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, загнав козу до приміщення пивниці, що розташована на зазначеній вище території, де ножем перерізав їй горло та в подальшому мав намір шкіру кози продати м'ясо використати для власного споживання, чим спричинив потерпілій шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 185 КК України, визнав повністю, та пояснив, що дійсно 27 вересня 2017 року близько 14 години 00 хвилин в с. Млиниська Жидачівського району Львівської області, помітив дві кози, які паслися на стадіоні, що по АДРЕСА_1 , та, переконавшись що його ніхто не бачить, викрав одну козу, загнав її до приміщення пивниці, що розташована на зазначеній вище території, де ножем перерізав їй горло та в подальшому мав намір шкіру кози продати, а м'ясо використати для власного споживання. Шкоду, заподіяну потерпілій відшкодував в повному обсязі. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 , подала до суду заяву, якою просить кримінальне провадження розглядати у її відсутності. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має. Шкода їй відшкодована в повному обсязі.
Враховуючи визнання вини обвинуваченим та показання обвинуваченого щодо обставин скоєного ним кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, з'ясувавши в обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності його позиції, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.2 ст. 185 КК України правильна, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна повторно.
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Згідно досудової доповіді, складеної старшим інспектором Жидачівського РВ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово судився та відбував покарання, вперше притягався до кримінальної відповідальності у віці 16 років, проживає разом із батьками у батьківському будинку, на даний час не працює, висновки з минулого не робить та повторює свої помилки, алкоголь вживає часто, під впливом якого стає агресивним. Відтак, виправлення ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, які не є тяжкими, особу обвинуваченого, який не вперше притягається до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, повторно вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, наявність пом'якшуючої покарання обставини щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування шкоди, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене, а саме 01
(одного) року 05 (п'яти) місяців позбавлення волі.
Крім цього, судом встановлено, що вироком від 05 березня 2014 року Жидачівського районного суду за ч.1 ст. 156, 69, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду згідно ст. 81 КК України, звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 3 місяці 16 днів.
Згідно ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
Тому, на підставі ст. 71 ч.1 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, слід частково приєднати невідбуту частину, відповідно ст. 72 КК України, покарання за вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 05.03.2014 року у виді 1 року 3 місяців 16 днів позбавлення волі та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 01 (одного) року 06 (шести) місяців позбавлення волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі ч.9ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відтак, ніж із білого металу, який вилучений та переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області - знищити.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 05 (п'яти) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 05.03.2014 року і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
Речовий доказ - ніж із білого металу, який вилучений та переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жидачівський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.