Справа № 443/1158/17 Провадження № 1-кп/443/150/17
"31" жовтня 2017 р. Жидачівський районний суд Львівської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140200000962 від 25 вересня 2017 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, не судимого,
про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України,
обвинувачений ОСОБА_4 24 вересня 2017 року близько 22 години 00 хвилин, знаходячись у АДРЕСА_2 , проїжджаючи на велосипеді поблизу житлового будинку, побачив мопед, марки "Honda Dio 27" номер шасі НОМЕР_1 , чорного кольору, який залишив на вулиці гр. ОСОБА_5 , відтак у нього раптово виник умисел на заволодіння даним транспортним засобом. Тому, ОСОБА_4 того ж вечора, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння транспортним заособом, через 15 хвилин повернувся до вказаного місця, де, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, таємно, застосувавши фізичну силу, виштовхав мопед марки "Honda Dio 27", з обємом двигуна 49,9 кубічних сантиметрів, від вул. Шептицького до вул. Зелена у смт. Журавно Жидачівського району Львівської області, де і заховав його у канаві, з метою в подальшому розпорядитись ним у власних цілях.
Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 9/544 від 09 жовтня 2017 року, станом на момент вчинення злочину (24.09.2017 р.) вартість мопеду марки "Honda Dio 27" номер шасі НОМЕР_1 , становила 5250,00 гривень.
ОСОБА_4 такими своїми діями заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 5250 гривень.
Відтак, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 289 КК України.
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 289 КК України визнав повністю, та пояснив, що дійсно 24 вересня 2017 року, проїжджаючи на велосипеді поблизу житлового будинку АДРЕСА_2 , побачив мопед, марки "Honda Dio 27" чорного кольору, який вирішив викрасти з метою власного збагачення. Тому виштовхав згаданий мопед від вул. Шептицького до вул. Зелена у смт. Журавно Жидачівського району Львівської області, де і заховав його у канаві. В подальшому добровільно повернув даний транспортний засіб потерпілому. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 подав до суду заяву, якою просить суд кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 розглядати без його участі. Претензій до нього не має та мати не буде. Шкода йому відшкодована повністю. Просить суд суворо ОСОБА_4 не карати.
Враховуючи визнання вини обвинуваченим та показання обвинуваченого щодо обставин скоєного ним кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, з'ясувавши в обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності його позиції, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.1 ст. 289 КК України правильна, оскільки він своїми умисними діями незаконно заволодів транспортним засобом.
Згідно матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого встановлено, що останній проживає у АДРЕСА_1 разом із своєю матір'ю, по місцю проживання характеризується позитивно, не судимий, у лікаря психіатра на обліку не знаходиться. Проте перебуває на обліку у лікаря нарколога.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування шкоди потерпілому.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Відповідно дост. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, які не є тяжкими, особу обвинуваченого, який не вперше притягається до кримінальної відповідальності, проте кається у вчиненому, по місцю проживання характеризується позитивно, є інвалідом ІІІ групи, наявність пом'якшуючих покарання обставин: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування ним шкоди потерпілому, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.
Питання про долю речових доказів у справі підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про застосування до ОСОБА_4 Закону України "Про амністію у 2016 році" та звільнення його від відбування покарання за даним вироком як такого, що є інвалідом ІІІ групи.
Вивчивши клопотання і додані до нього докази, заслухавши думку прокурора, який просив клопотання задовольнити та звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання, обвинуваченого, який проти застосування щодо нього амністії не заперечує, суд вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону визначено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
Відповідно до п. "г" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнанні винними у вчинені умисного злочину, що не є тяжким або особливо тяжким злочином відповідно до статті 12 КК України, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.
Судом встановлено та підтверджено документально той факт, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам" з 12 вересня 2006 року по теперішній час.
Обмежень щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 амністії, передбачених ч. 4 ст. 86 КК України, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_4 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.
Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 наслідки застосування амністії, а саме те, що в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.
Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, ЗУ «Про амністію у 2016 році», суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді 03 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-VIII ОСОБА_4 звільнити від відбування, призначеного за даним вироком, покарання.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 395 (триста дев'яносто пять) гривень 48 копійок витрат за проведення експертизи.
Речовий доказ - компакт диск "DVD-R" із відеозаписом камер зовнішнього спостереження магазину "Все для будови", що по вул. Шептицького у смт. Журавно Жидачівського району Львівської області, залишити при матеріалах кримінального провадження; мопед марки "Honda Dio 27" номер шасі НОМЕР_1 , чорного кольору, який переданий на зберігання власнику ОСОБА_5 , залишити у його законному володінні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вирок вважається таким, що не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жидачівський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України.