Справа № 273/1179/17
Провадження № 1-кп/273/181/17
02 листопада 2017 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017061240000024 від 20.07.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та жительку АДРЕСА_1 , громадянка України, освіта професійно-технічна, неодружена, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, раніше не судима,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.ч. 1,3,4 ст. 358 КК України,-
04.08.2016 ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації по вул. Соборній, 20, м. Баранівка, Житомирської області, з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги одиноким матерям, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, ввівши в оману працівників управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації шляхом приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги одиноким матерям при оформленні даної допомоги, вказала при заповненні заяви «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 року №441 завідомо неправдиві відомості, про те, що вона не проживає з батьком дитини, хоча фактично з жовтня 2015 року та на час подання заяви проживала з біологічним батьком своєї дочки ОСОБА_5 з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі, однак спільно проживала, пов'язана спільним побутом, мала взаємні права та обов'язки, вела з останнім спільне господарство і виховувала дитину ОСОБА_6 .
10.01.2017 ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації по вул. Соборній, 20, м. Баранівка, Житомирської області, з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги одиноким матерям, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, ввівши в оману працівників управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації шляхом приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги одиноким матерям при оформленні даної допомоги, вказала при заповненні заяви «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 року №441 завідомо неправдиві відомості, про те, що вона не проживає з батьком дитини, хоча фактично з жовтня 2015 року та на час подання заяви проживала з біологічним батьком своєї дочки ОСОБА_5 з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі, однак спільно проживала, пов'язана спільним побутом, мала взаємні права та обов'язки, вела з останнім спільне господарство і виховувала дитину ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_4 в період із 01.08.2016 по 30.04.2017 включно, в порушення ст.181 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», п. 33 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 незаконно отримала соціальну допомогу на дитину ОСОБА_6 як одинока матір, чим спричинила державі, в особі районного управління соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації матеріальні збитки на загальну суму - 6138,08 грн.
Крім того, 04.08.2016 ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації по вул. Соборній, 20, м. Баранівка, Житомирської області, діючи умисно, з корисливих спонукань внесла неправдиві відомості в офіційний документ - заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 №441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», який став підставою для призначення соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, про те, що вона не проживає з батьком дитини, хоча фактично з жовтня 2015 року та на час подання заяви проживала з біологічним батьком своєї дочки ОСОБА_5 з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі, однак спільно проживала, пов'язана спільним побутом, мала взаємні права та обов'язки, вела з останнім спільне господарство і виховувала дитину ОСОБА_6 .
Також, 04.08.2016 ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації по вул. Соборній, 20, м. Баранівка, Житомирської області, діючи умисно, з корисливих спонукань подала завідомо підроблену заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затверджену наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 №441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», яка містила завідомо неправдиві відомості, про те, що вона не проживає з батьком дитини, хоча фактично з жовтня 2015 року та на час подання заяви проживала з біологічним батьком своєї дочки ОСОБА_5 з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі, однак спільно проживала, пов'язана спільним побутом, мала взаємні права та обов'язки, вела з останнім спільне господарство і виховувала дитину ОСОБА_6 .
Крім того, 10.01.2017 ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації по вул. Соборній, 20, м. Баранівка, Житомирської області, діючи умисно, з корисливих спонукань, повторно, внесла неправдиві відомості в офіційний документ - заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 №441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», який став підставою для призначення соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, про те, що вона не проживає з батьком дитини, хоча фактично з жовтня 2015 року та на час подання заяви проживала з біологічним батьком своєї дочки ОСОБА_5 з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі, однак спільно проживала, пов'язана спільним побутом, мала взаємні права та обов'язки, вела з останнім спільне господарство і виховувала дитину ОСОБА_6 .
Також, 10.01.2017 ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації по вул. Соборній, 20, м. Баранівка, Житомирської області, діючи умисно, з корисливих спонукань подала завідомо підроблену заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затверджену наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 №441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», яка містила завідомо неправдиві відомості, про те, що вона не проживає з батьком дитини, хоча фактично з жовтня 2015 року та на час подання заяви проживала з біологічним батьком своєї дочки ОСОБА_5 з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі, однак спільно проживала, пов'язана спільним побутом, мала взаємні права та обов'язки, вела з останнім спільне господарство і виховувала дитину ОСОБА_6 .
Своїми умисними діяннями, які виразились в незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману ОСОБА_4 - вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.
Своїми умисними діяннями, які виразились в підробці іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується установою і надає права, з метою його використання підроблювачем ОСОБА_4 - вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України.
Своїми умисними діяннями, які виразились в підробці іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується установою і надає права, з метою його використання підроблювачем вчиненого повторно ОСОБА_4 -вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.
Своїми умисними діяннями, які виразились в використанні завідомо підробленого документа ОСОБА_4 - вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 358 КК України.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена вину в інкримінваних їй злочинах визнала та підтвердила обставини зазначені в обвинувальному акті по даному кримінальному провадженні та те, що разом проживала в даний період з ОСОБА_5 , який є батьком її доньки. Щиро кається вчиненому злочині.
В силу ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом не досліджувались докази по тих фактичних обставинах справи, які ніким не оспорюються. При цьому учасники судового провадження розуміють наслідки своєї згоди та неможливість в подальшому оспорювати фактичні обставини в апеляційному порядку. Сумнівів у добровільності такої згоди та істотності їх позиції у суду немає.
Дослідивши, оцінивши та проаналізувавши зібрані в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд, прийшов до висновку, що обвинувачена дійсно своїми умисними діяннями, які виразились в незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману - вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України; своїми умисними діяннями, які виразились в підробці іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується установою і надає права, з метою його використання підроблювачем - вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України; своїми умисними діяннями, які виразились в підробці іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується установою і надає права, з метою його використання підроблювачем вчиненого повторно вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України; своїми умисними діяннями, які виразились в використанні завідомо підробленого документа - вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 358 КК України.
Таким чином, призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, а також, характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів невеликого та середнього ступеня тяжкості.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України - не встановлено.
Крім того, суд бере до уваги досудову доповідь, що характеризує обвинувачену ОСОБА_4 складену Баранівським районним сектором з питань пробації, якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства є середнім. Також, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 « Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченої, її вік, майновий, сімейний стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться, суд вважає, що покарання їй слід призначити в межах санкцій частин статей, за якими вона обвинувачується та остаточне покарання визначити на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про застосування до неї ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» та просила звільнити її від покарання, оскільки на день набрання чинності цим Законом вона має двох неповнолітніх дітей, у відношенні яких вона не позбавлена батьківських прав.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п. в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
07.09.2016 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. № 1810-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Відповідно до п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнанні винними у вчинені умисного злочину, що не є тяжким або особливо тяжким злочином відповідно до статті 12 КК України, які не позбавлені батьківських прав та на день набрання чинності цим законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно яких вона не позбавлений батьківських прав, вперше вчинила кримінальне правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення вона вчинила до набрання чинності (07 вересня 2017 р.) Закону України «Про амністію у 2016 році».
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 амністії, передбачених ч. 4 ст. 86 КК України, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до неї не застосовувалась.
Наслідки застосування амністії, а саме те, що в подальшому, протягом останніх десяти років, амністія до неї не може бути застосована, обвинуваченій роз'яснені, вона наполягала на її застосуванні.
За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_4 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Арешт на майно не накладався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Запобіжні заходи відносно обвинуваченої ОСОБА_4 не обиралися.
Керуючись ст.ст. 86, 369-371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.ч. 1,3,4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання:
ч.1 ст.190 КК України у виді 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
ч. 1 ст. 358 КК України у виді 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.70 КК України (за сукупністю злочинів), шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) не виїзжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань апробації;
2) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
3) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання.
До набрання вироком законної сили щодо обвинуваченої запобіжні заходи не обирати.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази:
- заява про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій , субсидій та пільг від ОСОБА_4 від 07.07.2017 на 2 арк.,
- заява про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій , субсидій та пільг від ОСОБА_4 від 10.01.2017 на 2 арк.,
- заява про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг від ОСОБА_4 від 04.08.2016 на 2 арк. залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Барановський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження можуть отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1