1Справа № 335/9631/17 2/335/1749/2017
10 жовтня 2017 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Соболєвої І.П.,
за участю секретаря судового засідання Лєдової А.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
15.08.2017 позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її утримання посилаючись на те, що вона є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час ОСОБА_2 страждає тяжким захворюванням, а саме аденоми гіпофіза, в результаті чого, їй в травні 2006 р. була встановлена 2 група інвалідності, також отримує незначну пенсію і цих коштів недостатньо для задоволення життєвих потреб. Відповідач ОСОБА_3 є працездатним, проте матеріальної допомоги на її утримання не надає, хоча таку можливість має. Тому просить стягнути з відповідача на своє утримання аліменти у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дати подання позову і довічно, а також стягнути з відповідача одноразово на її користь матеріальну допомогу на лікування в сумі 3 000 грн. 00 коп.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги за вищевикладеними обставинами та просить суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не прибув, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином рекомендованими листами із повідомленнями, причину неявки не повідомив. За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів в порядку статті 224 ЦПК України.
Вислухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до актового запису про народження № 96 від 22.01.1981 р. складеного Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, позивач ОСОБА_2 є матір'ю відповідача ОСОБА_3
ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Центральному об'єднаному УПФУ м. Запоріжжя і отримує пенсію внаслідок загального захворювання інвалідом ІІ групи у розмірі 1 412 грн. 00 коп. щомісячно, що підтверджується довідкою Центрального об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя від 25.09.2017.
Згідно довідки № 04-26/5-8158 від 11.07.2017 за відомостями Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З пояснень представника позивача, витягу з епікризу хворого № 9228/201 та наданих довідок КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої допомоги м. Запоріжжя вбачається, що позивач ОСОБА_2 страждає захворюванням, а саме аденоми гіпофіза, потребує лікування, що зумовлює витрачання значних коштів.
Оцінюючи наведене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 не доглядає хвору матір та не надає належної матеріальної допомоги на її лікування і утримання.
Згідно витягу з Військового комісаріату Центрального об'єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя від 02.06.2017 № 62, ОСОБА_3 працює начальником служби захисту інформації Центрального об'єднаного районного військового комісаріату.
Згідно статті 51 Конституції України, повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 статті 172 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Статтею 202 СК України передбачено, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006, обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
За нормами статті 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно із ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що судовим розглядом встановлено, що позивач є непрацездатною особою пенсійного віку та із другою групою інвалідності, потребує матеріальної допомоги від сина, з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, а також вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_2 у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дати подання позову і до зміни матеріального стану позивача.
Згідно з ст. 203 СК України дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Факт того, що позивач постійно придбає ліки підтверджується доданими до матеріалів справи копіями чеками, оригінали яких були досліджені судом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, зазначений законами України.
За ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Враховуючи те, що позивачОСОБА_2 потребує постійного медикаментозного лікування, з врахуванням майнового стану сторін, досліджених квитанцій та чеків, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_3 на користь матері ОСОБА_2 , яка є інвалідом другої групи, додаткові витрати на її лікування у розмірі 3 000 грн. 00 коп.
Таким чином, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, ст.ст. 79, 172, 202, 203, 204, 205 СК України, ст. 51 Конституції України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 15.08.2017 і до зміни матеріального стану позивача ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додаткові витрати на лікування у сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: І.П. Соболєва