Справа № 2- 972/2009 р.
30 листопада 2009 р. Куп'янський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді - Цендра Н.В., при секретарі - Гуляєвій О.В., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп'янськ, цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Відділ громадянства, паспортної та еміграційної служби Куп'янського МРВ ГУМВСУ в Харківській області м. Куп'янськ, про відновлення права власності, усунення перешкод у здійсненні права власності, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд -
Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_5, третя особа відділ громадянства, паспортної та еміграційної служби Куп'янського МРВ ГУМВСУ в Харківській області м. Куп'янськ, про відновлення права власності, усунення перешкод у здійсненні права власності, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що вони є власниками квартири 40, будинку 69, розташованої у с. Ківшарівка, Куп'янського району, Харківської області, зареєстровані і проживають в ній. В даній квартирі також зареєстрована але довгий час, а саме з 30 червня 2000 року, не проживає їхня донька ОСОБА_4 Позивачі зазначають, що речей відповідачки в квартирі немає, квартирою не користується, за комунальні послуги не платить, тому вони вважають, що її необхідно визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням, так як вона більше 6 місяців не проживає у спірній квартирі. Також позивачі зазначають, що бажають продати квартиру, але у зв'язку з реєстрацією відповідачки в квартирі купівля не відбувається. Тому вони змушені звернутись до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивачі та їх адвокат підтримали позов та просили його задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про час слухання справи, оскільки судова повістка була направлена їй за адресою, яку вона вказала у судовому засіданні. Однак поштовий конверт разом з судовою повісткою був повернутий до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає». Заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження від відповідача не надходило. У відповідності до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Тому суд зі згоди позивачів та їх адвоката ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
У попередніх судових засіданнях відповідачка заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що їй нікуди виписатись, а для влаштування на роботу потрібна прописка, також повідомила, що після того, як вона прописалася у батьків, 04.02.2009 року, вона мешкала у них приблизно 1 місяць, з лютого по березень 2009 р., після чого зняла квартиру, і переїхала туди жити. Раніше вона проживала у спірній квартирі з 1997 по 2000 р.р.
Представник третьої особи відділу громадянства, паспортної та еміграційної служби Куп'янського МРВ ГУМВСУ в Харківській області м. Куп'янськ в судове засідання не з'явився надав до суду заяву в якій просив справу розглянути у його відсутність, при розгляді справи покладався на розсуд суду.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачів, доводи відповідачки і її адвоката, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками, кожний по Ѕ частині, квартири 40, розташованої в с. Ківшарівка, Куп'янського району, Харківської області, будинок 69.
Згідно паспорту ОСОБА_4, відповідачка була прописана у спірній квартирі 04 лютого 2009 року. Як повідомили позивачі, вони прописали доньку на її прохання, оскільки вона втратила паспорт, а без прописки його не відновлювали, після отримання паспорту відповідачка повинна була знятися з реєстрації, однак цього не зробила.
Свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7, сусіди позивачів, у судовому засіданні повідомили, що ОСОБА_4 не проживає у даній квартирі з 2000 року.
Згідно довідки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» від 22.03.2009 р. № 3-27, ОСОБА_4 з 30.06.2000 р. не проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
В ч. 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. А у відповідності до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Ч. 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та в ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначено,що вправо власності є непорушним. Тобто це означає, що ОСОБА_2, та ОСОБА_3 мають право на власний розсуд розпоряджатися своєю квартирою, і ніхто не має право перешкоджати їм, володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном. Однак той факт, що їхня донька, зареєстрована в квартирі, яка належить позивачам на праві власності, заважає їм повною мірою володіти власною квартирою.
Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови "Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 року № 2 (зі змінами та доповненнями), роз'яснив, що, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Однак відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.
Ст. 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців, тобто з цього виходить, що в разі якщо особа протягом шести місяців, без поважних причин не проживає в житловому будинку, то суд згідно зі ст. 72 ЖК України, може визнати таку, особу втратившим право користування житловим приміщенням.
У судовому засіданні було встановлено, що позивачі прописали свою доньку у квартирі з метою отримання нею паспорта, який був втрачений відповідачкою, оскільки без прописки отримання паспорту неможливо. Тобто між позивачами та відповідачкою була встановлена домовленість згідно якої, після отримання відповідачкою паспорта вона повинна була знятися з реєстрації. Також було встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 прожила у своїх батьків приблизно місяць, а потім зняла квартиру та переїхала туди жити , а отже з цього виходить, що квартира 40, будинку 69, яка розташована у с. Ківшарівка, Куп'янського району, Харківської області не була постійним місцем проживання відповідачки. Спільне господарство з наймачами ОСОБА_4 також не вела. Докази поважності причин не проживання у спірному приміщенні, у порушенні ст. 60 ЦПК України, відповідачкою до суду надані не були. Тому враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що наявність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, а також позивачі є власниками квартири, і той факт, що в них зареєстрована їхня донька, яка за комунальні послуги не платить, перешкоджає їм належним чином користуватись своїм майном, що суд вважає не припустимим, оскільки це порушує їхні конституційні права, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги позивачів.
Керуючись ст. ст. 10,11, 57, 60, 61, 157, 209, 224-226 ЦПК України, ст..ст. 316, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 65,71, 72 ЖК України, Пленумом Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 року № 2 (зі змінами та доповненням суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Відділ громадянства, паспортної та еміграційної служби Куп'янського МРВ ГУМВСУ в Харківській області м. Куп'янськ, про відновлення права власності, усунення перешкод у здійсненні права власності, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування квартирою 40 у будинку 69, розташованої у с. Ківшарівка, Куп'янського району, Харківської області.
Зобов'язати Відділ громадянства, паспортної та еміграційної служби Куп'янського МРВ ГУМВСУ в Харківській області м. Куп'янськ, зняти з реєстрації ОСОБА_4 з квартири 40 у будинку 69, розташованої у с. Ківшарівка, Куп'янського району, Харківської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Н.В. Цендра