Справа №2-а-943/09
Іменем України
26 листопада 2009 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ДУДЧЕНКО В.О.,
при секретарі - ЗІНЧЕНКО Л.В.,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ІДПС Полтавської роти ОСОБА_2 про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, -
25.08.2009 року постановою інспектора ІДПС Полтавської роти ОСОБА_2 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та на нього накладено адмінстягнення у вигляді штрафу. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, як зазначено в постанові, було те що він 25.08.2009р. о 14год. 20хв. На 7 км автодороги Котельва - Полтава, керуючи автомобілем «Wolkswagen», номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 88 кмгод., чим допустив порушення п.5.45 ПДР України.
Позивач з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не погодився і послався в уточненому позові, що достовірних даних про перевищення швидкості його автомобілем немає, оскільки як інспектору міліції так і в протоколі про адмінправопорушення він зазначив, що рухався в щільному потоці транспорту, чому було зупинено саме його йому не відомо. При зупинці інспектору ДПС він пояснив, що він не міг рухатись з такою швидкістю, оскільки перед ним рухався інший автомобіль з великою швидкістю, що покази на радарі скоріш за все належать не його автомобілю, т.к. ніяких даних про те, що саме він рухався з такою швидкістю немає. Незважаючи на це інспектор ДПС склав протокол про порушення ним ПДР та виніс постанову про накладення штрафу.
Позивач в судове засідання не з'явився але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, свої позовні вимоги він підтримує.
Відповідач - інспектор ДПС, особа яка винесла, постанову до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що в матеріалах справи мається відповідне повідомлення, будь-яких заперечень від нього не надходило.
Суд, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В матеріалах справи мається постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього штрафу від 25.08.2009 року, складеного інспектором ІДПС про порушення ОСОБА_1 п.5.45 ПДР України, де вказано, що він в населеному пункті на 7 км автодороги Котельва - Полтава рухався зі швидкістю 88 кмгод.
Однак жоден з вказаних доказів не підтверджує факт скоєння ОСОБА_1 даного правопорушення і що швидкість вказана на радарі належить саме йому.
Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльність покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до винесеної постанови вказане правопорушення мало місце 25.08.2009р. і перевищення швидкості було встановлено за допомогою радіолокаційного вимірювача швидкості, де була вказана швидкість руху начебто його автомобіля 88 кмгод, однак безпосередніх свідків цього не було.
На вимірюючому приладі фіксується тільки швидкість автомобіля на який його направлено але якого саме в ньому не відображається, конкретний час скоєння також не фіксується, тобто якому саме автомобілю належать покази вказаного приладу при щільному потоці транспорту встановити не можливо.
Крім цього, відповідно до ст.71 КАС Укрїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З огляду на це положення закону будь-яких заперечень з приводу доводів позивача інспектором ІДПС суду не надано.
Разом з тим до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються. Працівники ДПС, яким спеціальні технічні засоби видані для використання, несуть персональну відповідальність за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув.
Однак, в Постанові не вказано, хто саме зі співробітників ДПС робив вимірювання швидкості за допомогою фіксуючого приладу, чи має вказана особа відповідний допуск до даного приладу, чи пройшов даний прилад метрологічні перевірки, чи має він взагалі свідоцтво про таку перевірку, чи не минув його термін дії. Все вищевикладене робить неможливим встановлення правильності роботи з даним приладом та достовірність вимірюваних даних.
Поряд з цим у вказівки міністерства внутрішніх справ України «Про використання технічних приладів контролю за дотриманням водіями вимог Правил дорожнього руху» №335 від 03.04.2009р., а саме у п.1.5 зазначено - Виключити випадки здійснення контролю за дотриманням водіями правил дорожнього руху вказаного виду порушень у зонах дії обмежуючих швидкість руху дорожніх знаків на в'їздах в населенні пункти на відстані менше ніж 1000 метрів від його початку.
Виходячи з наведеного в матеріалах справи також немає ніяких даних про початок чи кінець населеного пункту, не надано таких даних і відповідачем.
За таких обставин, оцінивши в сукупності докази досліджені судом, з урахуванням положення ст.71 КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач не надав суду безспірних доказів в підтвердження правомірності складеного ним протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП за перевищення швидкості руху.
Таким чином суд розглянув справу з урахуванням положень ст.71 КАС України, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а постанова - скасуванню.
Відповідно до ст.247 ч.1 п.1 КУпАП - провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладено, керуючись ст.ст.104, 153, 159, 160, 163, 167 КАС України, п.1 ст.247 КУпАП суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову посадової особи суб'єкта владних повноважень - інспектора ІДПС Полтавської роти ОСОБА_2 від 25.08.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, а провадження по матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУПАП.
Постанова може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Красноградський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: