Справа № 2-а-925/2009 р.
18 вересня 2009 року Жовтневий районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Іванової І.В.
при секретарі Козир К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови АХ № 105041 від 1 квітня 2009 року, винесену інспектором ІДПС БДПС м. Харкова ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про скасування постанови АХ № 105041 від 1 квітня 2009 року, винесену інспектором ІДПС БДПС м. Харкова ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення , посилаючись на те, що на неї було безпідставно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 300 гривень 00 копійок за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 4 травня 2009 року на її адресу надійшов лист відділу ДАЇ з обслуговуванням м. Харкова та ОСОБА_3 в Харківській області з копією постанови від 1 квітня 2009 року, винесену сержантом міліції ОСОБА_2. Відповідно до постанову на неї накладено штраф у розмірі 300 грн..
Дана постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з тих причин, що у постанові вказано , що вона є власник транспортного засобу, керувала автомобілем у зазначений у постанові час та місці. Однак 1 квітня 2009 року вона не керувала своїм автомобілем. На місці ніби - то порушення її ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом , то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фото фіксації, ц порядку ст. 14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що сааме зазначена особа керувала транспортним засобом. Жодних дій із припинення адміністративного правопорушення, якщо таке дійсно мало місце, та забезпечення дорожнього руху працівниками ДАЇ не було здійснено. Отже такі дії не відповідають основним завданням та обов'язкам міліції .
У постанові вказано , що до неї додано фотографію, однак , до постанови ж додано лише роздрукований малюнок частини автомобілю та незрозумілий роздрукований малюнок якогось узбіччя. З даного малюнка не вдається встановити де автомобіль знаходився в момент фотографування. В постанові вказано, що фіксація вимірювання швидкості здійснювалось приладом ВІЗІР №0711209. Відповідно технічних характеристик вимірювача швидкості «Візір» максимальна дальність вимірювання швидкості на рівній дорозі по автомобілю типу «Жигулі» - не менш 400 м. Відповідачем не надано доказів того, що ним було дотримано необхідну дистанцію при здійсненні фотографування. Візир може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч, при цьому приладом фіксується більша швидкість. Згідно п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо - патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС від 13 листопада 2006 року №1111 до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускається лише співробітники, які вивчили інструкцію та склали заліки з використання цих приладів.
Позивачка у судове засідання не з*вилася , надала заяву з проханням розглядати справу за її відсутністю.сть вимірювання швидкості на рівній дорозі по автомобілю типу "валось приладом ВІЗІР №0711209. Відповідно те
Відповідач у судове засідання не з'явився , надав письмові заперечення, де вказав, що вважає постанову від 1 квітня 2009 року обґрунтованою, законною та такою, що не підлягає скасуванню, просив розглядати справу за його відсутністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову та необхідність скасування вищевказаної постанови з наступних підстав.
Постановою АХ № 105041 від 1 квітня 2009 року, винесену інспектором ІДПС БДПС м. Харкова ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 300, 00 гривень.
З наданої суду фотографії, на якій зображено належний ОСОБА_1 автомобіль, неможливо встановити де саме зафіксована швидкість автомобілю - в межах населеного пункту чи за його межами.
Постанова, що оскаржується, не містить відомостей про погодні умови при яких здійснювалась фіксація швидкості та відомості про те, де знаходився прилад за допомогою якого здійснювалась фіксація (на вулиці, в патрульному автомобілі, під час руху або під час стоянки) - згідно до технічних характеристик приладу „Візир” зберігає свої експлуатаційні характеристики при кліматичних умовах: температура навколишнього середовища від 0 до 60 ОСОБА_4 прилад „Візир” має функцію внесення коригування для зйомки на ходу. Постанова не містить доказів того, що прилад не був відкоригований таким чином, щоб фіксувати фактичну швидкість автомобілю.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП.
Згідно зі ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих у автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається. Відповідно до технічної документації радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості „Візир” - це прилад не є технічним засобом, працюючим в автоматичному режимі, виходячи з цього працівник ДАІ здійснивши фіксацію адміністративного правопорушення зобов'язаний був зупинити транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_1 та скласти протокол.
Згідно п. 12. 4 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більш 60 км/ч.
Однак, з наданого суду фотоматеріалу неможливо визначити місцезнаходження автомобіля, а також те, що він знаходиться саме у населеному пункті, як вказано у п. 12. 4 ПДР України.
На підставі п. 3 ст. 288 КУпАП постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищезазначених доказів досліджених у судовому засіданні, суд вважає за необхідне скасувати постанову АХ № 105041 від 1 квітня 2009 року, винесену інспектором ІДПС БДПС м. Харкова ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 288, 289 КУпАП, ст.ст. 158-160, 161-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову АХ № 105041 від 1 квітня 2009 року, винесену інспектором ІДПС БДПС м. Харкова ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП,
Закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Іванова