Справа №2- 5177 /2009 рік
19 жовтня 2009 року Жовтневий районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді Іванової І.В.
при секретарі Козир К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
16 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , який було укладено між ними 29 липня 1994 року у відділі РАГС Київського району м. Харкова .
У обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що шлюб між нею та відповідачем було зареєстровано у вказаний вище день , від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
З вересня 2007 року вони, хоча і мешкають за однією адресою в приватному будинку 10 по пров. Колодязному в м. Харкові, однак сімейно - шлюбні відносини не підтримують , сумісне господарство не ведуть, відповідач живе сам по собі, не цікавиться її долею та долею доньки. Вона втратила почуття любові та поваги до відповідача та вважає, що подальше сумісне життя і збереження сім'ї є неможливим.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та надала пояснення відповідні вищенаведеному.
Відповідач проти розірвання шлюбу між ним та позивачкою заперечував та пояснив, що вважає можливим примирення між ним та дружиною, оскільки до квітня 2009 року вони підтримували сімейно- шлюбні відносини, вели спільне господарство, піклувалися один про одного , між ними не було ніяких непорозумінь. Він не втратив до позивачки почуття любові та поваги, тому не має намір розривати шлюб. Також вважає, що збереження шлюбу відповідає інтересам їх неповнолітньої дитини. Просить надати строк для примирення.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, та підтвердив пояснення ОСОБА_2
Суд, вислухав пояснення сторін, представника відповідача , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного .
Так, у судовому засіданні встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано 29 липня 1994 року у відділі РАГЗ Київського відділу реєстрації актів громадського стану м. Харкова, актовий запис № 549, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія ВЛ № 031
Від шлюбу мають дитину, доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія 1-ВЛ № 041988.
Відповідно до ст.. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
16 квітня 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна.
За клопотанням позивачки , ухвалою від 5 жовтня 2009 року вищезазначені позовні вимоги були роз'єднані в самостійні провадження.
У своїй позовній заяві та у поясненнях наданих у судовому засіданні , позивачка посилається на те, що з вересня 2007 року вони з відповідачем не підтримують сімейно- шлюбні відносини, проживають у одному будинку, однак у різних кімнатах, вона втратила почуття любові та поваги до відповідача та не має наміру встановлювати сімейно- шлюбні відносини.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти цього та пояснив, що на його думку сім'я не існує лише після того як було надано позивачкою позов про розірвання шлюбу, а саме з квітня 2009 року..
Відповідно до ст.. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суд вважає,що призначення по зазначеній справі строку для примирення буде неефективним, а лише формальним та здебільшого лише відтягуванням розірвання шлюбу, на яке свідомо пішла позивачка.
Про це свідчать і ті обставини, що цивільна справа про розірвання шлюбу знаходиться у провадженні суду на протязі шести місяців , та за цей час ніякого примирення не відбулося. Стосунки між сторонами лише погіршуються, про що свідчить їх поведінка у судовому засіданні.
Суд не зобов'язаний призначати строк для примирення, це робиться лише тоді , коли збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, а як пояснила позивачка, вона втратила такі почуття до відповідача.
Відповідач посилається на те, що збереження сім'ї буде відповідати інтересам неповнолітньої дитини.
Дочка сторін хоча і неповнолітня, однак вже доросла, їй 15 років, вона все розуміє, що відбувається у сім'ї. Формальне існування сім'ї, в якій постійно будуть відбуватися сварки та суперечки, не буде відповідати інтересам неповнолітньої дитини, а лише буде згубно впливати на психіку дитини.
Відповідно до ст.. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами склалися неприязні відносини, що вони не можуть скрити у судовому засіданні.
Поведінка відповідача , який неналежним чином ставився до дружини, а саме не цікавився її долею, а жив сам по собі , і привело до того, що позивачка втратила почуття любові та поваги до нього.
При вирішенні питання про розірвання шлюбу, суд приймає до уваги і ті обставини,що сторони не мають малолітніх дітей, дочка їх неповнолітня.
При таких обставинах , суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, інтересам дитини, яка повинна виховуватися у сім'ї, де між батьками взаєморозуміння та повага, а нажаль у сім'ї сторін цього немає.
Все вищенаведене дає суду зробити висновок про обґрунтованість позовних вимог.
Керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 104,110,111, 112 Сімейного Кодексу України, суд -
Шлюб зареєстрований у Київському відділі реєстрації актів громадського стану м. Харкова , актова запис №549 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави у розмірі 10 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя І.В. Іванова