Справа № 2-А-4668/09
07 грудня 2009 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Гайдук Л.П.
при секретарі Загородній Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора УДПС БДПС ВДАІ м. Харкова ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
25.08.2009 р. позивач звернувся до суду з позовом до інспектора УДПС БДПС ВДАІ м. Харкова ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просила скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 18.05.2009 р. № АХ 127889, винесену відповідачем на підставі даних автоматичного приладу фіксації з функціями фото-відео зйомки "Візир", згідно якої зазначено, що позивач 15.05.2009 р. о 13:19 год., керуючи автомобілем «Деу», держ. номер НОМЕР_1, допустив порушення правил дорожнього руху, а саме - перевищив швидкість, рухаючись у м. Харкові по вул. Сумській зі швидкістю 86 км/год, та до нього застосовано штраф в розмірі 300 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП, оскільки вона зазвичай рухається у місті зі швидкістю в межах перевищення швидкості, за яке не наступає відповідальність відповідно до ст.122 КпАП, а показання швидкості, встановлені відповідачем за допомогою приладу «Візір» №0711204, не можуть вважатися доказом порушення саме позивачем ч.1 ст.122 КпАП України, оскільки неможливо встановити належність зафіксованої швидкості саме до автомобілю позивача, враховуючи, що інші докази вчинення правопорушення саме позивачем відсутні, вина позивача у вчиненні правопорушення не доведена у встановленому порядку, а тому постанову прийнято із порушенням норм КУпАП. Зазначає також, що згідно фотографії, зробленої за допомогою автоматичного приладу фіксації з функціями фото-відео зйомки "Візир", яку відповідач вважав достатнім доказом для притягнення позивача до відповідальності, неможливо встановити місце, де її було зроблено, оскільки жодної ситуаційної прив'язки до місцевості в ній немає.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, заяви про розгляд справи в його відсутність суду не надавав.
Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно постанови про адміністративне правопорушення №АХ 127889, ОСОБА_1 15.05.2009 р. о 13-19 год. керував автомобілем «Деу» д.н. НОМЕР_1 по вул. Сумській у м. Харкові зі швидкістю 86 км/год., перевищивши максимальну швидкість в населеному пункті на 26 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ст.. 122 ч. 1 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Візір» №0711204.
Рапортом інспектора БДПС ОСОБА_3 підтверджується що ним здійснювався нагляд за дорожнім рухом з застосуванням приладу дістаційного вимірювання швидкості,який працює у фото-відео режимі «Візир» №0711204 \свідоцтво повірки №22-2\0842433 яке дійсне до 4.12.2009р. на ул..Сумській ,132 та автомобілем ДЄУ НОМЕР_1 встановлено перевищення швидкості руху на 26кмгод.
Згідно наданої фотографії, чітко вбачається номерний знак автомобілю НОМЕР_1, швидкість руху 86 км/год, день та час скоєння адміністративного правопорушення 15 травня 2009 р. 13 год. 19 хв. 09 сек.
Відповідно до п. 12.2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 р. №1111, нагляд за дорожнім рухом може бути відкритим, прихованим та змішаним. Негласний нагляд здійснюється працівниками ДАІ на автомобілях звичайного фарбування, без написів та розпізнавальних знаків. П. 13.1 Інструкції передбачено, що спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, інші спеціальні технічні засоби застосовуються працівниками ДПС згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів.
По всій території України застосовування пристрою «Візір» відбувається у відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи з радіолокаційним вимірювачем швидкості «Візір» (№4/3-9839 від 28.11.2008 р. Департаменту ДАІ МВС України). Дані рекомендації передбачають негласну форму контролю за швидкісним режимом автотранспорту, за яким прилад розташовується на спеціальній підставці або на кермі автомобіля та проводиться контроль з фіксацією швидкісного режиму транспорту, який рухається в попутному або в зустрічному напрямку.
ОСОБА_1, керуючи своїм автомобілем «Деу» д.н. НОМЕР_1 по вул. Сумській у м. Харкові перевищив дозволену швидкість руху у населених пунктах, яка визначається п. 12.4 ПДР України «60 км/год». Пристрій «Візір» було закріплено на автомобілі, налаштований допустимий поріг швидкості (враховуючи максимальну допустиму швидкість руху 60 км/год + 20 км/год, до яких відповідальність не наступає + 1 км/год максимальної похибки приладу для роботи в стаціонарному режимі) та встановлений режим «Відео».
Згідно ч. 1 ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
ч. 2 ст. 14-2 КУпАП передбачено, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
На підставі вищевикладеного претензії позивача щодо незаконності проведення фіксації протиправної, винної (умисної або необережної) дії, яка посягає на громадський порядок, якою є порушення Правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху суд не може прийняти до уваги,оскільки докази скоєння правопорушення,передбаченого ст.124 КУпАП є належними та здобуті у відповідності до вимог діючого законодавства.
Доводи позивача про те,що «Візир» не є засобом який працює у автоматичному режимі не може прийняти до уваги оскільки даний прилад працював у режимі «відео» що не може не свідчити про його роботу у автоматичному режимі,прилад самостійно виконує вимірювання швидкості з інтервалом в 1 секунду та після кожного фіксування отриманий результат з,являється на екрані,якщо виміряна швидкість більше встановленого порогу швидкості то вона відображається червоним кольором і починається відеозаписбез втручання працівника ДАЇ .
Таким чином,винесена постанова є законною та винесеною у відсутності особи,яка винна у скоєнні правопорушення так як порушення зафіксоване за допомогою спецзасобу,який працював у автоматичному режимі без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 2, 11, 17, 69 - 71, 159 - 163 КАС України, ст. 14-1, 251, 256, 287, 288 КУпАП, Інструкцією з діяльності підрозділів ДПС, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 р. №1111, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора УДПС БДПС ВДАІ м. Харкова ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий - суддя: