01 листопада 2017 року Справа № 808/3298/17 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Калашник Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1
до: 1.Управління соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області; 2.Комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області; 3. Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області
про визнання незаконним рішення, визнання незаконними дій, відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до 1.Управління соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області; 2.Комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області; 3. Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області, у якому просить:
визнати незаконним рішення №20 від 20.06.2017 “Про припинення соціальних виплат гр.ОСОБА_1” протокол №15 від 20.06.2017 районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області;
визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області щодо припинення пенсійних виплат;
визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області щодо припинення пенсійних виплат;
відшкодувати збитки, заподіяні незаконним рішення відповідача 2 та незаконними діями відповідача 1 щодо припинення пенсійних виплат, зобов'язавши відповідача 3, як орган, що виконував незаконне рішення, поновити виплати пенсії з липня 2017 року, з урахуванням компенсації, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з вини уповноваженого на це органу, у розмірі, визначеному Порядком проведення компенсації, затвердженим Постановою КМУ від 21.02.2001 №159;
стягнути на користь позивача в рахунок компенсації моральної шкоди гроші: з відповідача 1 у сумі 6400грн., з відповідача 2 у сумі 6400грн., з відповідача 3 у сумі 6400грн.
Також позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі приписів п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», оскільки позов пов'язаний з відшкодуванням шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади.
Відповідно до ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (у редакції, чинній з 01.01.2017) передбачено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» №1801-VIII від 21.12.2016 встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
Позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір». Проте, суддя не вбачає у цьому випадку підстав для звільнення від сплати судового збору, з огляду на наступне.
Відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Стаття 56 Конституції України визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Таке право також закріплено у статтях 1167, 1173-1175 Цивільного кодексу України.
Цими статтями встановлено обов'язок держави, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі:
незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень (статті 1167, 1173);
незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 1174);
у результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований (стаття 1175).
Ці норми Конституції України та Цивільного кодексу України є нормами прямої дії, оскільки будь-яка юридична чи фізична особа має право на їх підставі звернутися до суду з позовом про відшкодування такої шкоди (матеріальної чи моральної). Так, пунктом 4 частини четвертої статті 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимогу про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, приписи п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» поширюються лише на вимогу, яка визначена пунктом 4 частини четвертої статті 105 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Таким чином, з огляду на зазначене вище, позивач звільняється від сплати судового збору лише за вимогу про відшкодування шкоди, в той же час за інші вимоги позивач має сплати судовий збір у розмірах, встановленим законом.
Частиною 3 ст.6 Закону № 3674-VІ передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту прохальної частини вбачається, що позивач просить:
визнати незаконним рішення №20 від 20.06.2017 “Про припинення соціальних виплат гр.ОСОБА_1” протокол №15 від 20.06.2017 районної комісії з питань призначення (відновлення) та контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області;
визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області щодо припинення пенсійних виплат;
визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області щодо припинення пенсійних виплат;
Проте, враховуючи, що вимога про визнання незаконним рішення №20 від 20.06.2017 “Про припинення соціальних виплат гр.ОСОБА_1” є передумовою для визнання протиправності дій відповідача 1 та 3, то судовий збір справляється як за одну вимогу (Пленуму ВАСУ від 5 лютого 2016 р.№2 ).
Таким чином, позивач має сплатити за вимоги немайнового характеру 640грн. (1600 х 0,4).
Щодо вимоги стягнути на користь позивача в рахунок компенсації моральної шкоди гроші: з відповідача 1 у сумі 6400грн., з відповідача 2 у сумі 6400грн., з відповідача 3 у сумі 6400грн., суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення моральної школу у загальному розмірі 19200грн. (6400 х 3) є вимогою майнового характеру, а тому, за таку вимогу позивач має сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 640грн.
Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем документу про сплату судового збору в розмірі 1280,00 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів УК у Дніпровському/Дніпр./22030101, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача ГУДКCУ у Запорізькій області, р/р 31215206784006, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код 35450335, прізвище, ініціали, ідентифікаційний код.
Керуючись ст.ст. 106, 108 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з урахуванням поштового перебігу до 24 листопада 2017 року .
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Калашник