м. Вінниця
27 жовтня 2017 р. Справа № 802/1032/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
секретаря судового засідання: Фурмана В.В.
представника позивача: Кудельської В.В.
представника відповідача 3: Бачинської М.В.
у відсутність інших відповідачів та третіх осіб
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей -Колект", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3
до: Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ "Укрсиббанк"
про: звільнення майна з під арешту
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей -Колект", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ "Укрсиббанк" про звільнення майна з під арешту.
Представник відповідача 2 в судове засідання призначене на 27.10.2017 р. не з'явився, подавши клопотання (вх.№20312 від 25.09.2017 р.) про закриття провадження у справі з підстав непідсудності спору судам адміністративної юрисдикції, оскільки спір щодо зняття арешту з майна не є публічно -правовим.
Представник відповідача 3 не заперечила проти заявленого клопотання.
Інші особи, що беруть участь у справі у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи. При цьому, від представника ПАТ "Укрсиббанк" надійшло клопотання за вх. №22953 від 27.10.2017 р. про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наведену норму, суд протокольною ухвалою прийняв рішення про розгляд справи за відсутності осіб, що беруть участь у справі.
Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.
Предметом розгляду даної справи є вимоги про зобов'язання відповідачів вчинити дії щодо звільнення з під арешту та зняття заборони на відчуження житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами під номером 97, який знаходиться в місті Вінниця по вулиці Лермонтова, що накладений відповідними постановами.
При цьому, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що є іпотекодержателем даного майна та не є стороною виконавчого провадження, накладений арешт порушує його права.
Визначаючись щодо поданого клопотання, суд керується та виходить з наступного.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі статтею 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справа адміністративної юрисдикції, в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 9 частини першої статті 3 КАС України вказано, що відповідач у справі адміністративної юрисдикції - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Так, в розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
Таким чином, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому, ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Частиною другою статті 2 КАС України вказано, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як видно відповідачами у даній справі визначено Ленінський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Староміський відділ державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції, які є органами виконавчої влади та, відповідно, суб'єктами владних повноважень.
Окремо суд звертає увагу й на наступне. Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму ВАС України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" від 20.05.2013 № 8 , згідно з частиною першою статті 60 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв'язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими.
Водночас, публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.
Оцінюючи, позицію представника відповідача 3 суд звертає увагу, що даний спір не є спором про право, оскільки позивач не ставить питання про визнання його власником арештованого майна, відповідно, це питання не підлягає дослідженю.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Староміського відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції про зобов'язання вчинити дії, належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки характер спірних правовідносин має ознаки публічно-правового спору, а відтак клопотання не підлягає задоволенню, а справа - закриттю.
Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -
в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна