31 жовтня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1301/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванчулинця Д.В.,
за участі секретаря судового засідання Фількорн В.В.,
за участю сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:
представник позивача - не з'явився;
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
11 жовтня 2017 року Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), яким просить суд: 1) прийняти позовну заяву до провадження суду; 2) розглянути справу без участі представника позивача; 3) винести судове рішення, яким стягнути суму податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1: 88000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 по платежу 50 18050400 “Єдиний податок з фізичних осіб” у розмірі 41709,32 грн. (а.с.4-7).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, відповідно до пункту 2 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд адміністративну справу розглянути за наявними матеріалами справи, без участі представника інспекції (а.с.6).
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заперечення проти позову суду не надано.
У відповідності до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані представником позивача документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 19 серпня 2009 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9-12).
Станом на день звернення із зазначеним позовом до суду, за відповідачем рахувався податковий борг по платежу 50 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" у розмірі 41709,32 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно поданих декларацій платника єдиного податку - фізичної особи підприємця:
- за № НОМЕР_2 від 09 лютого 2017 року, якою відповідачем самостійно задекларовано суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 31299,95 грн. (а.с.18, 19). Однак зазначена суму податку сплачена відповідачем частково у розмірі 3904,04 грн. (залишок не сплаченої суми становить 27395,91 грн.) (а.с.8);
- за № НОМЕР_3 від 10 травня 2017 року, якою відповідачем самостійно задекларовано суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 9494,97 грн. (а.с.20, 21). Проте, зазначена сума податку залишається відповідачем несплаченою у повному обсязі (а.с.8);
- за № НОМЕР_4 від 08 серпня 2017 року, якою відповідачем самостійно задекларовано суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4818,44 грн. (а.с.22, 23) Однак, зазначена сума податку залишається відповідачем несплаченою у повному обсязі (а.с.8).
Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене, Головним управління ДФС у Закарпатській області, на підставі ст.59 ПК України, відповідачу направлено податкову вимогу форми «Ф» від 27 березня 2017 року за № 1423-17, яка повернута на адресу позивача з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с.24).
Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до п.300.1 ст.300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Заборгованість відповідача по сплаті до бюджету єдиного податку у сумі 41709,32 грн. підтверджена матеріалами справи, зокрема, податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 09 лютого 2017 року (а.с.18, 19), від 10 травня 2017 року (а.с.20, 21) та від 08 серпня 2017 року (а.с.22, 23), податковою вимогою від 27 березня 2017 року за № 1423-17 (а.с.24) та обліковою карткою платника податку (а.с.13-17) та розрахунком податкового боргу (а.с.8) по платежу 18050400 "єдиний податок з фізичних осіб".
Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ДФС в Закарпатській області доведено наявність податкового боргу у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 41709,32 грн., правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (заперечення проти позову відповідач суду не надав), у зв'язку з чим позов підлягає до задоволення та слід стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 41709,32 грн.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (88000, АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_1) податковий борг по платежу 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» в сумі 41709,32 грн. (сорок одна тисяча сімсот дев'ять гривень 32 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.
СуддяОСОБА_2