10 жовтня 2017 р. Справа № 804/2254/17
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.
при секретарі - Музиці Я.І.
за участю:
представників позивача - ОСОБА_2 представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
03.04.2017 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (далі - ДП «ВО ПМЗ ім. М. Макарова», позивач) до ОСОБА_4 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної фіскальної служби, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № НОМЕР_1 від 18.10.2016 на суму 2 322 050, 00 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 04.04.2017 позовну заяву Державного підприємства "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду документу, що підтверджує майновий стан позивача.
Ухвалою суду від 11.05.2017 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 13.07.2017 було замінено відповідача ОСОБА_4 державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної фіскальної служби на належного відповідача ОСОБА_1 управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - ДУ ОВПП ДФС, відповідач).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення, на думку позивача, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки воно не ґрунтується на законі та прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, в період з 14.03.2016 по 01.04.2016 у Державного підприємства "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також валютного та іншого законодавства з доходів отриманих від виробництва сільськогосподарської продукції за період з 01.01.2012 по 01.03.2016.
За результатами перевірки було складено ОСОБА_3 перевірки від 15.04.2016 №4/28-01-40-14308368, яким встановлено наступні порушення: п.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Податковий кодекс), п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 1 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями), з урахуванням пп.14.1.2, 14.1.185, 14.1.203, п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, Положенням (стандартом) 9 «Запаси», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 751/4044 (із змінами), Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 (зі змінами), Положенням (стандартом) 30 "Біологічні активи", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 року №790, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 грудня 2005 року за № 1456/11736, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 3856338,52 грн., в тому числі: у IVкварталі 2012 року - 341 468, 40 грн., за 2013 рік - 938 184, 12 грн., за 2014 рік - 1042398, 00 грн., за 2015 рік - 1 534 288, 00 грн. в частині відображення в податкових деклараціях з податку на прибуток суми послуг придбаних від ТОВ «Осіріс» без первісного джерела походження і завищення витрат при відсутності права на це.
На підставі Рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги 29.09.2016 №21089/6/99-99-11-01-02-25, яким ДФС скасувало податкове повідомлення - рішення від 05.05.2016 №0000224000 в частині донарахувань за 2015 рік по операціях з ТОВ «Осіріс», в іншій частині вказане податкове - повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу частково задоволено, було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 18.10.2016 №0000984000.
Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 18.10.2016 №0000984000 Державне підприємство "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулось з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.
Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Пунктом 78.5 ст. 78 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Статтею 81 ПК України визначені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби документальних позапланових виїзних перевірок встановлено статтями 78, 81 Податкового кодексу України.
Згідно п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручена під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2012 між ДП «ВО ПМЗ ім. М. Макарова» та ТОВ «Осіріс» було укладено договір про надання послуг №78 юр від 22.02.2012, за умовами договору Виконавець своїм силами та засобами протягом лютого - грудня 2012 року зобов'язується надати послуги з обробки сільськогосподарських земель.
Відповідно до умов договору між ДП «ВО ПМЗ ім. М. Макарова» - замовник, а ТОВ ТОВ «Осіріс» - виконавець на підставі договору №78юр від 22.02.2012 року було складено ОСОБА_3 прийняття - передачі виконаних робіт (послуг) листопад 2012 року.
Здійсненим аналізом обробленої площі землі відповідно до актів прийняття-передачі виконаних робіт, наявної у ТОВ «Осіріс» сільськогосподарської техніки встановлено недостатню кількість трудових ресурсів, техніки та інших основних засобів, що свідчить про неможливість надання послуг обробки землі та збору врожаю на вказаних площах наявними ресурсами у ТОВ «Осіріс».
19.03.2013 між «ДП ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» та ТОВ «Осіріс» було укладено договір про надання послуг № 59юр від 19.03.2013.
За умовами договору Виконавець своїм силами і засобами протягом березня - грудня 2013 року зобов'язується надати послуги з обробки сільськогосподарських земель
Відповідно до умов договору між ДП «ВО ПМЗ ім. М. Макарова» - Замовник, та ТОВ "Осіріс" - Виконавець на підставі договору №59юр від 19.03.2013 було складено ОСОБА_3 прийняття - передачі виконаних робіт (послуг) 15.11.2013 року.
Здійсненим аналізом обробленої площі землі відповідно до актів прийняття-передачі копаних робіт, наявної у ТОВ «Осіріс» сільськогосподарської техніки встановлено недостатню кількість трудових ресурсів, техніки та інших основних засобів, що свідчить про неможливість надання послуг обробки землі та збору врожаю на вказаних площах наявними ресурсами у ТОВ «Осіріс».
23.12.2014 між ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» та ТОВ «Осіріс» було укладено договір про надання послуг № 278юр від 23.12.2014.
За умовами договору Виконавець своїм силами і засобами протягом жовтня 2014року - грудня 2015 року зобов'язується надати послуги з обробки сільськогосподарських земель.
Відповідно до умов договору між ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» - Замовник, та ТОВ "Осіріс" - Виконавець на питві договору № 278юр від 23.12.2014 було складено ОСОБА_3 прийняття - передачі виконаних робіт (послуг).
Загальна вартість виконаних робіт без ПДВ 153915, 00 грн., ПДВ 30783, 00 грн.
Згідно актів контрольного обмолоту при виконанні робіт (послуг) зібрана наступна СҐ продукція: кукурудза 150,94 т.
Зібраний по даному договору врожай е власністю Замовника і Виконавець не має права їм розпоряджатися до письмової вказівки Замовника.
Ощадна розписка щодо відповідального зберігання СГ продукції ДП «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова» в особі директора Павлоградського механічного заводу ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» ОСОБА_5 - замовник.
Відповідно до акту прийому - передачі ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» в особі директора Павлоградського механічного заводу ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» ОСОБА_6 - замовник та ТОВ Осіріс - виконавець. Виконавець виконав та передав наступні роботи (послуги): послуги з обробки сільськогосподарських земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу загальною площею 319,2 га.
Загальна вартість виконаних робіт без ПДВ 714752,64 грн., ПДВ 142947,34 грн. Відповідно до актів контрольного обмолоту при виконанні роби (послуг) зібрана наступна СГ продукція: соняшник 224 т. Зібраний по даному договору врожай є власністю Замовника та Виконавець не має права ним розпоряджатися до письмової вказівки Замовника.
Як вбачається з установлених судом обставин справи, факт отримання товарів/послуг позивачем підтверджується наведеними вище первинними документами, які були досліджені судом під час судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно підпунктами 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки податковий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.
Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару/послуг.
Зазначені обставини залишились не спростованими в ході судового розгляду справи.
У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань державної податкової інспекції є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.
Висновки, які зроблені податковим органом на підставі програмного забезпечення судом до уваги не беруться, оскільки програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.
Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Слід враховувати, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).
Таким чином, позивачем отримані вказані податкові накладні у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ухвали Васильковського районного суду Дніпропетровської області від 30.03.2016 про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Осіріс» з питань оподаткування доходів отримання від обробітку сільськогосподарської продукції на землях полігону ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», достовірності, повноти нарахування зі сплати всіх передбачених податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2014 по теперішній час, встановлення ознак фіктивності проводилась вибіркова перевірка діяльності ТОВ «Осіріс» діяльність ТОВ «Осіріс» є законною та правомірною, такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджує повноту господарської діяльності з ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» за період з 01.01.2012 по 01.03.2016.
Таким чином, під час судового розгляду справи позивачем підтверджено належними та достатніми доказами факт отримання товару від ТОВ «Осіріс», а отже й правомірність формування податкового кредиту.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, суд вважає, що висновок ОСОБА_3 перевірки 4/28-01-40-14308368 від 15.04.2016 спростовується тим, що укладені договори між ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» та ТОВ «Осіріс» реально виконані.
Суд звертає увагу на той факт, що до перевірки були надані всі первинні документи, по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Осіріс», які підтверджують здійснення господарської операції за зазначеними договорами, а саме: рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти, паспорти якості, платіжні документи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 11.05.2017 ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» підлягають часткову задоволенню та вважає за необхідне відмовити ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» у задоволенні вимоги стосовно покладення судових витрат на відповідача.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Державного підприємства "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № НОМЕР_1 від 18.10.2016 на суму 2 322 050, 00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2017 року
Суддя ОСОБА_7