79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.10.2017р. Справа № 914/1913/17
за позовом: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів;
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт», м. Львів;
про: стягнення 95282,56 грн.
Суддя Березяк Н.Є
Секретар судового засідання Кравець О.І.
В судове засідання з'явились:
Від позивача: ОСОБА_1 - представник
Від відповідача: не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Позов заявлено Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» про стягнення 51003,60 грн. основного боргу, 3965,71 грн. трьох відсотків річних та 40313,25 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.09.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.10.2017р.
В судове засіданні 09.10.2017 року відповідач участь свого представника не забезпечив, подавши клопотання про відкладення розгляду справи. На задоволення клопотання відповідача розгляд справи було відкладено на 30.10.2017 року про що відповідача було повідомлено ухвалою суду, яка надсилалась на адресу відповідача.
В судовому засіданні 30.10.2017 року судом оглянуто оригінали документів, які долучені до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив позов задоволити з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві, наданих поясненнях та матеріалах справи. В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що на виконання умов укладеного між сторонами договору субпідряду, позивач виконав роботи на суму 51003,60 грн. які відповідач не оплатив у визначений договором строк.
Відповідач в судове засідання 30.10.2017 року повторно участь уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду, яка надсилались йому на юридичну адресу.
Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України, господарський суд створює Сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі, на обов'язковість виконання якої вказувалось в ухвалі про відкладення розгляду справи, окрім подання відзиву на позовну заяву, Сторін зобов'язувалось надати докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.
Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними доказами доданими до справи.
В судовому засіданні 30.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
05.11.2014р. між Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Жовківська ДЕД» (надалі - Позивач, Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдерпоінт» (надалі - Відповідач, Генпідрядник) укладено Договір субпідряду №05.11/01 (надалі - Договір), за умовами якого, Субпідрядник взяв на себе зобов'язання з виконання робіт по будівництву «поточний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення Львівської області (поточний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О140614 Рава-Руська - Магерів на ділянці км. 0+000 - км. 13+100, Жовківського району Львівської області», а Генпідрядник - прийняти і оплатити їх.
Згідно пункту 3.1. Договору загальна вартість робіт по Договору складає 66740,40 грн., в тому числі 11123,40 грн. податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 4.2. Договору Генпідрядник, серед іншого, зобов'язувався прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи.
Пунктом 5.1. Договору Сторонами встановлено, що Генпідрядник проводить розрахунки з Субпідрядником шляхом прямого банківського переказу на розрахунковий рахунок Підрядника наступним чином: повний розрахунок по Договору проводиться протягом трьох календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт по Договору.
Відповідно до п.7.3 Договору, при затримці оплати виконаних робіт Генпідрядник сплачує Субпідряднику пеню за кожний день затримки виходячи із суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.
Відповідно до пункту 7.4. Договору сплата пені, компенсація збитків не звільняє сторони від виконання обов'язків по Договору.
Договір підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.
На виконання умов укладеного Договору позивач в листопаді 2014р. виконав та передав Відповідачу роботи за Договором на загальну суму 51003,60 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за листопад 2014р, які підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб без зауважень та заперечень.
Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати виконаних та переданих Позивачем робіт не виконано, внаслідок чого утворився борг із оплати робіт за Договором в розмірі 51003,60 грн.
Доказів повного або часткового погашення вказаного боргу станом на час розгляду справи по суті Сторонами суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача ОСОБА_2 про оплату вартості виконаних за Договором робіт. Відповідачем вказану ОСОБА_2 отримано 27.04.2017р., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
За порушення строків виконання договірних зобов'язань у відповідності до умов ч.1 ст.625 ЦК України, позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 3965,71 грн. та інфляційні в розмірі 40313,25 грн., які просить стягнути з відповідача.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення .
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Приписами ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Як вже зазначалося раніше, на виконання умов укладеного між сторонами 05.11.2014р. Договору субпідряду №05.11/01 позивач в листопаді 2014р. виконав та передав Відповідачу роботи по ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення О140614 Рава-Руська - Магерів на ділянці км. 0+000 - км. 13+100 на загальну суму 51003,60 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за листопад 2014р, які підписані повноважними представниками та завірені відтисками печаток юридичних осіб без зауважень та заперечень.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 5.1. Договору Сторони погодили, що Генпідрядник проводить розрахунки з Субпідрядником шляхом прямого банківського переказу на розрахунковий рахунок Підрядника наступним чином: повний розрахунок по Договору проводиться протягом трьох календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт по Договору
З огляду на викладене, зокрема, підтвердження Позивачем факту здійснення робіт за Договором, відсутності заперечень Відповідача як щодо самого факту здійснення Позивачем робіт за Договором, так і щодо їх кількісних та якісних характеристик, підписання Відповідачем ОСОБА_3 (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) до Договору, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 51003,60 грн. суми основного боргу з оплати виконаних за Договором робіт є підставними та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.
Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення строків оплати виконаних робіт за період з 04.12.2014 року по 08.08.2017 року позивачем нараховані 3 % річних в розмірі 3965,71 грн. та інфляційні в розмірі 40313,25 грн., які підлягають до стягнення з відповідача в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, позов не заперечив, не подав суду докази оплати вартості виконаних робіт станом на день розгляду справи, а відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд, -
1.Позовні вимоги задоволити .
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» (79066, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 35943421) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м.Львів, вул.В.Великого,54, ідентифікаційний код 31978981) 51003,60 грн. основного боргу, 3965,71 грн. три відсотки річних, 40313,25 грн. інфляційних.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» (79066, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 35943421) в дохід державного бюджету 1600,00 грн. судового збору.
4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .
Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31.10.2017 року.
Суддя Березяк Н.Є.