01.11.2017 Справа № 904/8136/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" (20705, Черкаська обл., м.Сміла, вул.Коробейника 1)
до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (49038, м.Дніпро, вул. Академіка Белелюбського 7)
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 4 339 265,79 грн.
Суддя Панна С.П.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № 43-02/05 від 16.01.2017 року.
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дов. № 125 від 29.06.2017 року
Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог №43-221/05 від 30.10.2017року) про стягнення пені в розмірі 579 302,35 грн., інфляційних втрат в розмірі 456 548,34 грн., 3% річних в сумі 90 949,13 грн. та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору №50/33-15050т від 05.11.2015 року на заводський ремонт електричних машин та їх вузлів, в частині повної оплати за виконані послуги.
Відповідач надав суду пояснення по справі №15-01/181 від 18.10.2017 року в яких долучає до матеріалів справи платіжні доручення та зазначає, що сплачено суму основного боргу в повному обсязі.
01.11.2017 року до суду від відповідача надійшов відзив від 01.11.2017 року, в якому зазначено, що відповідач погоджується з позовними вимогами та зобов'язується оплатити в найближчий час.
01.11.2017 року в судовому засіданні проголошено повний текст рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, господарський суд, -
Між Публічним акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» та Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод було укладено договір №50/33-15050т від 05.11.2015 року на заводський ремонт електричних машин та їх вузлів.
За умовами пункту 1.1 Договору Замовник передає та оплачує, а Виконавець приймає та виконує заводський ремонт електричних машин та їх вузлів, в подальшому - «електричні машини», які являються об'єктом ремонту для Виконавця.
Відповідно до пункту 1.2 Договору Виконавець зобов'язався виконати заводський ремонт та відвантажити електричні машини, а Замовник - оплатити і прийняти на умовах, передбачених даним Договором.
У пункті 2.1 Договору зазначено, що тип (серія), кількість і ціна ремонту електричних машин встановлюються по узгодженню сторін та відображені у Специфікації №1 (Додаток №1) (для потреб «Укрзалізниці», та інших замовників, які знаходяться на території України).
Пунктом 4.2 Договору із врахуванням протоколу розбіжностей, було погоджено, що Замовник розрахунок за ремонт електричних машин та виготовлення запасних частин проводить шляхом 30% передплати за партію поставлених в ремонт електричних машин на протязі 5-ти днів з моменту виставлення рахунку, 70% остаточний розрахунок на протязі 5-ти днів з моменту підписання Сторонами акту виконаних робіт.
Для оплати ремонту електричних машин за умовами Договору було виставлено рахунки, а саме: №СЧ/251200 від 07.09.2016 року на суму 376 584,00 грн.; №СЧ/251190 від 07.07.2016 року на суму 4 937 367,60 грн.; №СЧ/251190/1 від 23.12.2016 року на суму 115 680,00 грн.; №СЧ/251206 від 05.10.2016 року на суму 1 213 608,00 грн.; №СЧ/251285 від 24.03.2017 року на суму 76 800,00 грн.
Передплати відповідно до пункту 4.2 Договору Відповідач не здійснював.
В направлених на адресу Позивача листах №15-33/128 від 14.03.2016 року, №15-33/202 від 05.09.2016 року, №15-33/238 від 30.11.2016 року, №15-33/025 від 14.03.2017 року Відповідач просив виконати ремонт направлених електричних машин, відвантажити на його адресу та гарантував оплату фактично відвантажених електричних машин.
Позивач виконав свої зобов'язання за Договором, своєчасно відремонтував та відвантажив електричні машини Відповідачу відповідно до актів приймання виконаних робіт, а саме: Акт №111/СЧ/251190 від 30.11.2016 року на суму 2 019 618,00 грн.; Акт №114/СЧ/251190 від 07.12.2016 року на суму 408 636,00 грн.; Акт №128/СЧ/251190/1 від 23.12.2016 року на суму 115 680,00 грн.; Акт №89/СЧ/251206 від 06.10.2016 року на суму 1 213 608,00 грн.; Акт №17/СЧ/251285 від 24.03.2017 року на суму 76 800,00 грн.; Акт №81/СЧ/251200 від 07.09.2016 року на суму 376 584,00 грн.
В свою чергу відповідач частково сплатив заборгованість за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №3459 від 14.06.2017 року на суму 500 000,00 грн. та №4224 від 10.08.2017 року на суму 500 000,00 грн.
Проте в порушення вимог Договору Відповідач, не здійснив оплату послуг за виконані роботи, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 3 210 926 грн.
На адресу відповідача направлялись неодноразово листи №50-8.4/117 від 29.03.2017 року, №50-8.4/239 від 20.04.2017 року, №50-8.4/283 від 25.04.2017 року та 07.08.2017 року №43-171/05 з проханням оплатити заборгованість. Крім того було направлено Відповідачу претензію №43-80/05 від 10.05.2017 року із вимогою сплатити заборгованість.
Під час розгляду справи відповідач сплати суму основного боргу в повному обсязі в розмірі 3210926 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4461 від 28.08.2017 року на суму 115680 грн., №4463 від 28.08.2017 року на суму 376584 грн., №5361 від 21.08.2017 року на суму 21.09.2017 року на суму 423608 грн., №5330 від 20.09.2017 року на суму 290000 грн., №4869 від 05.09.2017 року на суму 500000 грн., №4627 від 31.08.2017 року на суму 928254 грн., №4369 від 21.08.2017 року на суму 500000 грн., №5360 від 21.09.2017 року на суму 76800 грн.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до пункту 7.1 Договору Замовник при невиконанні оплати за проведений ремонт та виготовлені запасні частини і доукомплектування відсутніми частинами і деталями передбачених пунктами 4.2 та 4.3 Договору Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від вартості ремонтних робіт або додаткових робіт за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.
Як встановлено матеріалами справи розмір пені за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати виконаного ремонту становить 579302,35 грн. та підлягає до стягнення.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням встановлених індексів інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Згідно вимог п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Як роз'яснено у п. 4.1. Постанови Пленуму № 14 від 17.12.2013"Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Перерахувавши в програмі законодавства належну до стягнення суму інфляційних втрат за період з вересня 2017 року по серпень 2017 року суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 456 548,34 грн.
Перерахувавши в програмі законодавства належну до стягнення суму 3% річних за період з 13.09.2017 по 15.08.2017 підлягає стягнення сума в розмірі 90949,13 грн. яка підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00659101) на користь Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» (20705, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Коробейника 1, код ЄДРПОУ 30147563) пеню в сумі 579 302,35 грн.; інфляційні втрати в розмірі 456548,34 грн.; 3% річних сумі 90949,13 грн.; судовий збір в сумі 65 088,99 грн., про що видати наказ.
Повний текст рішення проголошено в судовому засіданні 01.11.2017 року.
Суддя ОСОБА_3