24 жовтня 2017 р. Справа № 902/882/17
Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Вінницького національного медичного університету ім.М.І.Пирогова, м.Вінниця
до Тульчинської районної державної адміністрації, м.Тульчин Тульчинського району Вінницької області
до комунальної установи "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", м.Тульчин Тульчинського району Вінницької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1
про стягнення 10402,21 грн заборгованості згідно договору про надання освітніх послуг за участю представників сторін:
позивача: Поник І.С. - довіреність №03 від 27.01.2017 року.
відповідача 2: Столяр Т.І. - довіреність №549 від 23.10.2017 року.
Тульчинська РДА: Сінкевич Л.О. - довіреність №01.40/2209 від 23.10.2017 року
третя особа: не з'явився.
Вільний слухач: ОСОБА_5 НОМЕР_1 виданий Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області 06.10.2011 року
Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про солідарне стягнення з Тульчинської районної державної адміністрації та комунальної установи "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" заборгованості за надані третій особі ОСОБА_1 освітні послуги згідно договору №7 в третьому семестрі 2015-2016 навчального року в сумі 7688,00 грн, а також 2228,71 грн - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, та 3% річних в розмірі 485,50 грн.
Ухвалою суду від 21.09.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/882/17; судове засідання призначено на 24.10.2017.
На визначену дату з'явились представник позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовні заяві, та представники відповідачів, які заперечили проти позовних вимог, зазначаючи про повне виконання зобов'язань за договором та припинення його дії.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, тоді як на адресу останньої було направлено копію ухвали на про порушення провадження у справі рекомендованим листом, що підтверджується відбитком штемпеля від 25.09.2017 на ухвалі суду.
24.10.2017 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача - Тульчинської районної державної адміністрації належним відповідачем - ОСОБА_1.
Під час судового засідання 24.10.2017 представник позивача проти заміни відповідача заперечив. Розглядаючи подане клопотання про заміну відповідача, суд враховує наступне.
Частиною 3 статті 21 ГПК України визначено, що відповідачами у судовому процесі є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно частин 1 та 2 статті 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Пунктом 1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011 роз'яснено: господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.
Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК України.
Якщо при розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).
Слідуючи зазначеним приписам, суд доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні поданого клопотання з огляду на відсутність згоди позивача на здійснення заміни відповідача, та неможливість залучення ОСОБА_1 в якості іншого відповідача. Дана особа згідно з процесуальним законом (ст.ст. 1, 21 ГПК України) не може бути відповідачем в господарському суді. При цьому слід зазначити, що позивач наполягає на розгляді даної справи саме господарським судом.
Судом також розглянуто клопотання представника відповідача-1 про залишення позову без розгляду, у зв'язку із неотриманням останнім від позивача ні копії позовної заяви, ні жодного додатку до позовної заяви, що позбавляє заявника гарантованого законами України права на захист своїх прав у суді.
Суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання, оскільки воно спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 19.09.2017 (а.с. 13-14). Окрім того, прийняття рішення щодо залишення позову без розгляду належить до прерогативи суду, за наявності підстав, визначених ст. 81 ГПК України.
Також слід зазначити, що сторона по справі, у відповідності до ст.22 ГПК України, не позбавлена права знайомитися з матеріалами справи та робити з них витяги.
Також 24.10.2017 від відповідача - 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із необхідністю звернення за кваліфікаційною юридичною допомогою для підготовки до участі у судовому процесі.
Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку із його невідповідністю приписам ст.77 ГПК України, в розумінні якої господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Таким чином, відсутність у відповідача - 2 в штаті працівників посади юриста не є обставиною, яка перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Перевіривши доводи представників сторін поданими доказами, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
20 серпня 2013 року між Вінницьким національним медичним університетом ім.М.І.Пирогова (далі - позивач), Тульчинською районною державною адміністрацією (далі - відповідач 1, згідно договору - замовник) та комунальною установою «Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (відповідач 2 - згідно договору - платник) на користь громадянина ОСОБА_1 (третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідачів, далі по тексту - третя особа), на підставі наказу «Про зарахування абітурієнтів» №223 від 16.08.2013, було укладено договір про надання освітніх послуг №7 (надалі - Договір) строком до липня 2019 року в частині надання освітніх послуг виконавцем.
Умовами договору сторони визначили, що замовник направляє третю особу на навчання за спеціальністю «Лікувальна справа» у Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, а платник перераховує кошти за оплату за навчання та забезпечує робочим місцем після отримання документів, що надають право обіймати посаду лікаря сімейної медицини. Виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснити навчання третьої особи за денною формою навчання, освітньо-кваліфікаціним рівнем - спеціаліст, за спеціальністю "Лікувальна справа" на медичному факультеті з 01.09.2013 року по 01.07.2019 року у Вінницькому Національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова, а третя особа навчається у ВНМУ ім.М.І.Пирогова за направленням замовника (розділ 1 Договору).
Відповідно до пункту 3.1. розділу 3 договору замовник (відповідач - 1) зобов'язується своєчасно перераховувати на рахунок платника (відповідача - 2) кошти, в розмірах, що встановлені в договорі, для подальшого перерахунку їх платником виконавцю (позивачу) за надану послугу третій особі.
Замовник (відповідач-1) зобов'язується щорічно передбачати кошти в бюджеті комунальної установи «Тульчинський районний центр ПМСД» на виконання пункту 1 заходів Програми кадрового забезпечення медичної галузі району (місцеві стимули) на 2013-2019 роки, необхідних для проведення своєчасних розрахунків за надання освітніх послуг, в обсягах визначених розділом 6 цього договору (п.4.1 Договору).
Відповідно до п.6.3 договору та календарного плану, що є додатком №1 до нього, платник вносить плату безготівково щосеместру (до 1 серпня та до 1 лютого) за навчання на наступному курсі на розрахунковий рахунок виконавця, за умови наявності кошті в на рахунку платника перерахованих замовником, у розмірі 7688 (сім тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень. Оплата навчання здійснюється за рахунок коштів районного бюджету відповідно до Програми кадрового забезпечення медичної галузі району «Про програму кадрового забезпечення медичної галузі району (місцеві стимули) на 2013-2019 роки», затвердженою 14 сесією Тульчинської районної ради 6 скликання 15.11.2012 року (із змінами).
Також слід зазначити, що додатком №1 до договору №7 сторони визначили календарний план оплати за навчання ОСОБА_1 у Вінницькому медичному університеті ім.М.І.Пирогова, згідно якого платник зобов'язався перераховувати кошти протягом 2013 - 2019 років за ХІІ семестрів (а.с.26).
При цьому згідно п.5.1 договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання сумлінно вивчати дисципліни, передбачені навчальним планом, успішно пройти процес навчання згідно з програмою та умовами, що будуть визначені ВНМУ ім. М.І.Пирогова.
Як підтверджується матеріалами справи, а саме виписками по рахунках позивача, та не заперечується представниками сторін, відповідачами на рахунок позивача було внесено плату за навчання ОСОБА_1 (третьої особи) за чотири семестри (у тому рахунку і за ІІІ семестр) в розмірі 30752 грн.
Однак, як слідує з матеріалів справи, наказом №44 від 02.02.2015 Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова ОСОБА_1 (третя особа) було відраховано з числа студентів медичного факультету №1 університету за невиконання академічної програми, із зазначенням про те, що в ІІІ семестрі ОСОБА_1 приступив до занять.
Таким чином, останній платіж в розмірі 7688,00 грн з призначенням платежу: «плата за навчання ОСОБА_1 за 2 семестр 2014-2015» було здійснено 05.03.2015, тобто після винесення наказу про відрахування ОСОБА_1 (третьої особи) з числа студентів університету.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази вручення чи доведення до відома відповідачів про припинення дії договору на підставі п.8.1 Договору, а також враховуючи, що платіж було здійснено до поновлення ОСОБА_1, згідно наказу №320 від 25.08.2017 у складі студентів Університету, суд приходить до обґрунтованого висновку, що перерахування коштів 05.03.2015 було здійснено, як авансовий платіж за навчання ОСОБА_1 за 2 семестр 2014-2015 (за ІV семестр навчання).
Пунктом 9 договору №7 сторони визначили, що він починає діяти з моменту підписання і діє до липня 2019 року в частині надання освітніх послуг виконавцем, загальний термін - до вересня 2029 року.
Згідно п.8.1 даного правочину: дія договору припиняється "... у разі відрахування особи з навчального закладу згідно з законодавством...".
Визначаючись стосовно відповідності зазначених умов договору положенням діючого законодавства суд дійшов висновку, що за змістом ст.11 ЦК, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Так, поміж іншого, зобов'язання можуть виникати з договорів (підп.1 п.2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст.905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Ст.631 ЦК України та ч.7 ст.180 ГК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Разом з тим, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (п.1 ст.598 ЦК України ).
Відповідно до п.1 ст.604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що пунктом 8.1 сторони погодили, що з настанням юридичного факту (життєвої обставини, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин), а саме "у разі відрахування особи з навчального закладу згідно з законодавством" припиняються зобов'язання сторін на майбутнє, що відповідає положенням діючого законодавства.
Враховуючи, що згідно наказу №44 від 02.02.2015 ОСОБА_1 було відраховано з числа студентів 2 курсу університету, суд дійшов висновку, що зобов'язання відповідачів стосовно внесення оплати на рахунок позивача за навчання ОСОБА_1 за ІV семестр (і в подальшому) згідно договору №7 припинились.
Також пунктом 2.5 угоди сторонами погоджено, що виконавець (позивач по справі) зобов'язаний у разі дострокового припинення дії договору (незалежно від підстав для такого припинення) у зв'язку з ненаданням особою освітньої послуги - повернути частину коштів, що були внесені платником як попередня плата за надання освітньої послуги (повертаються кошти за семестри, навчання на яких не було розпочато (п.2.5 Договору).
На виконання зазначеного пункту договору, позивач листом №18/1565 від 13.08.2015 повідомив про повернення комунальній установі "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" коштів у сумі 7688,00 грн за навчання ОСОБА_7, в підтвердження чого надав виписку по рахунку від 22.07.2015. Даний факт сторонами визнається.
З матеріалів справи слідує, що вищезазначені кошти були перераховані відповідачем в рахунок оплати навчання ОСОБА_1 за IV семестр. Тоді, як вже зазначалось вище, ОСОБА_1 (третя особа) приступив до занять в III семестрі 2014-2015 навчального року та у зв'язку із відрахуванням із навчального закладу, до занять в IV семестрі 2014-2015 навчального року не приступив.
На підставі викладених обставин суд дійшов висновку, що позивач повертаючи кошти в розмірі 7688,00 грн діяв відповідно до п.2.5 Договору №7, а відтак і визнав факт "дострокового припинення дії даного правочину".
Звертаючись з даним позовом до суду позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів борг за навчання за ІІІ семестр 2015-2016 навчального року ОСОБА_1, якого згідно наказу №320 від 25.08.2015 поновлено у складі студентів Вінницького національного медичного університету ім.М.І. Пирогова.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачами перераховані кошти за навчання третьої особи у ІІІ семестрі 2014-2015 років. Як зазначено вище, додатком №1 до договору №7 визначений календарний план оплати за навчання, при цьому умовами укладеної угоди не передбачений обов'язок відповідачів щодо подвійної оплати за навчання студента у ІІІ семестрі.
Частиною 1 статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сторони не вносили зміни в календарний план оплати за навчання третьої особи.
За таких обставин є безпідставним посилання позивача на порушення відповідачами умов договору №7 при зверненні з позовом про солідарне стягнення з Тульчинської районної державної адміністрації та комунальної установи "Тульчинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" заборгованості за надані третій особі ОСОБА_1 освітні послуги в третьому семестрі в сумі 7688,00 грн.
За наслідками вирішення спору суд дійшов висновку про відсутність підстав до задоволення позову.
За правилами ст.49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Копію рішення надіслати третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 01 листопада 2017 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - третій особі - ОСОБА_1 АДРЕСА_1