Справа № 139/908/17
31 жовтня 2017 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Тучинської Н.В.
з участю: позивача ОСОБА_1,
секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач із 15 липня 1980 року до 31 грудня 1999 року працював трактористом у колгоспі «Україна» та його правонаступників. Вважаючи, що згідно записів у трудовій книжці стаж його роботи на посаді тракториста складає понад 20 років, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 з відповідною заявою 07 листопада 2016 року звернувся до Могилів-Подільського об'єднаного УПФУ Вінницької області. Рішенням комісії Могилів-Подільського об'єднаного УПФУ зі спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, від 24 січня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком, оскільки пільговий стаж тракториста складає менше 20 років. Крім того, листами від 16 червня та 15 вересня 2017 року ОСОБА_1 роз'яснено, що період його навчання за спеціальністю «тракторист» та період проходження строкової військової служби не може бути зараховано до пільгового стажу.
Вважаючи відповідь відповідача від 15 вересня 2017 року протиправною, ОСОБА_1 за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду та просить зобов'язати Могилів-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати до пільгового стажу, який дає право пільгового пенсійного забезпечення відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди навчання з 01.09.1977 до 28.04.1978, роботу в колгоспі «Україна» с. Конищів з 23.04.1978 до 30.04.1978 і з 01.05.1978 до 03.05.1978 та військову службу з 12.05.1978 до 28.05.1980.
Позивач в судовому засіданні підтримав свою позовну вимогу та суду пояснив: Ще із 1975 року, коли він навчався у школі, на літні канікули ходив на роботу в колгосп «Україна» с. Конищів і заробив людинодні. З 01.09.1977 до 28.04.1978 він навчався в Михайловецькому професійно-технічному училищі за спеціальністю тракторист-машиніст 3 класу. З 23.04.1978 він був на практиці в колгоспі «Україна» с. Конищів і працював на тракторі і так залишився працювати аж поки його не призвали на службу до лав Радянської армії.
Представник відповідача у судове засідання 31 жовтня 2017 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи (а.с. 34).
Судом ухвалено на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутності представника відповідача.
31 жовтня 2017 року зареєстровано заперечення відповідача проти позову (а.с. 35) та клопотання (а.с. 36) про залишення позову без розгляду.
Так, із тексту заперечень слідує, що 06 грудня 2016 року позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України « Про пенсійне забезпечення». 24 січня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пільгової пенсії. Зокрема, відповідно до пенсійного законодавства, якщо особа на момент призову на строкову військову службу навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, навчання у професійно-технічному навчальному закладі і час проходження військової служби зараховуються до пільгового стажу. Законом України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що навчання зараховується до трудового стажу учня, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Оскільки ОСОБА_1 прийнятий на роботу трактористом лише 15 липня 1980 року, періоди його навчання та служби в армії не можливо зарахувати і період військової служби.
Крім того, представник Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (а.с. 37) у клопотанні просила залишити позов ОСОБА_1 без задоволення через пропущення встановленого шестимісячного терміну звернення до суду. Зокрема, зазначає, що відмову в призначенні пільгової пенсії позивач отримав 24 січня 2017 року, а тому 24 липня 2017 року закінчився строк, впродовж якого можна було оскаржити це рішення. Лист № 3096/09-73/02-2 від 15.09.2017 року, який позивач просить визнати протиправним, має інформативний характер і не є підставою для призначення чи відмови в призначенні пенсії.
Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити.
Пунктом "в" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи.
Призначення та виплата пенсій регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення", постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Трудовою книжкою, виданою 04 листопада 1987 року (а.с. 10), архівною довідкою завідувача КУ «Мурованокуриловецький районний трудовий архів» № 02-2/206 від 19 жовтня 2016 року (а.с. 23-24) стверджується, що ОСОБА_1 із 15 липня 1980 року до 31 грудня 1999 року працював трактористом у колгоспі «Україна» та його правонаступників.
Зазначений період роботи позивача не оспорюється відповідачем (а.с. 12-13). Дослідженню у цьому судовому засіданні підлягає обставина, чи є підстави зарахувати до пільгового стажу період навчання позивача у професійно-технічному навчальному закладі та період проходження ним строкової військової служби, оскільки неоспорюваний відповідачем період є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Наявною у матеріалах справи довідкою Михайловецького професійного аграрного ліцею № 145 від 19 жовтня 2016 року (а.с. 25) стверджується, що ОСОБА_1 дійсно навчався на денній формі навчання у Михайловецькому СПТУ № 6 з 01 вересня 1977 року до 28 квітня 1978 року за професією тракторист-машиніст третього класу. Згідно військового квитка НОМЕР_1 (а.с. 28) ОСОБА_1 з 12 травня 1978 року по 28 травня 1980 року проходив строкову військову службу у лавах Радянської Армії.
Такий факт також не оспорюється відповідачем.
Одночасно, відповідно до пунктів «в» та «д» ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.
Згідно ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Таким чином, необхідно встановити обставину, коли ОСОБА_1 був зарахований на роботу трактористом.
Допитані судом свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду пояснили, що вони працювали разом із ОСОБА_1 трактористами на бригаді в с. Знаменівка колгоспу «Україна» с. Конищів, заявляли, що працювати трактористом позивач прийшов ще до армії.
До таких пояснень суд відноситься частково критично, оскільки вони не можуть бути беззаперечним доказом прийняття ОСОБА_1 на роботу трактористом. Зокрема, сам позивач пояснював, що на роботу в колгосп він ходив будучи ще школярем, що він проходив виробничу практику перед закінченням училища.
Позивач у позовній заяві стверджує, що він працював у колгоспі «Україна» с. Конищів трактористом з 23 квітня 1978 року до 03 травня 1978 року.
Однак, такі його твердження спростовано поданою ним же довідкою Михайловецького професійного аграрного ліцею № 145 від 19 жовтня 2016 року (а.с. 25), з якої слідує, що навчання ОСОБА_1 закінчив 28 квітня 1978 року (тобто не міг працювати трактористом до цієї дати, оскільки не мав права). Відповідно до календаря на 1978 рік (а.с. 45-46), з 29.04.1978 до 02.05.1978 були вихідні і святкові дні.
Як встановлено судом, 12 травня 1978 року ОСОБА_1 був призваний на строкову службу.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію ЗУ «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічні положення викладені в частині першій статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу", згідно якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Тобто, необхідною умовою для зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах є займання особою на момент призову на строкову військову службу, посади, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Ні поданими позивачем доказами (трудовою книжкою (а.с. 10), архівною довідкою № 02-2/206 від 19.10.2016 (а.с. 23)), ні отриманими в ході розгляду справи доказами (показаннями свідків) перед судом не доведено, що ОСОБА_1 працював трактористом до 12 травня 1978 року.
Доведеним і неоспорюваним є факт, що після звільнення зі строкової служби 15 липня 1980 року ОСОБА_1 був прийнятий трактористом у колгосп «Україна» с. Конищів.
Таким чином, перерва між датою закінчення училища та датою зарахування на роботу за набутою спеціальністю перевищує три місяці, а тому період навчання не може бути зараховано до пільгового стажу, а від так і період строкової служби не підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Отже, відповідач у своїх листах № 73/02-2 від 16.06.2017 (а.с. 15-16) та № 3096/09-73/02-2 від 15.09.2017 (а.с. 19) правомірно роз'яснив ОСОБА_1 про відсутність підстав для зарахування до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення періоду з 01 вересня 1977 року до 28 травня 1980 року.
Таким чином, позов ОСОБА_1 є безпідставним.
Щодо клопотання відповідача про застосування ч. 2 ст. 99 КАС України, суд вважає, що воно не підлягає до задоволення, з огляду на наступне:
Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої, частини третьої ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Із позовної заяви (а.с. 2-6) вбачається, що позивач не погоджується із рішенням відповідача не зараховувати до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, періоди навчання позивача в Михайловецькому ПТУ № 6 та період проходження строкової військової служби.
Таке рішення відповідача, оформлене листом, датоване 16 червня та 15 вересня цього року (а.с. 15-16, 19-20). За таких обставин позивач не пропустив строк на звернення до суду з оскарженням такого рішення.
Посилання відповідача на обставину, що фактично рішенням комісії зі спірних питань від 24 січня 2017 року (а.с. 38) позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком, не є обґрунтованим.
Так, із протоколу № 1 засідання комісії зі спірних питань від 24 січня 2017 року вбачається, що на порядку денному стояло питання про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах. Оскільки при обчисленні пільгового стажу було встановлено, що він складає менше 20-ти років, комісія відмовила в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
На засіданні цієї комісії не розглядалося питання про зарахування до пільгового стажу періодів навчання та строкової військової служби. Це питання було предметом розгляду відповідачем у червні 2017 року.
Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення", постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", Закону України «Про професійно-технічну освіту», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 2, 6, 99, 158-163 КАС України, суд
ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії у зв'язку з його безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена сторонами протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Мурованокуриловецький районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: ____________