26 жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
судді-доповідача - Саліхова В.В.
суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.
при секретарі: Дячук І.М.
за участю:
представника позивачів ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 31 березня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва Олександра Олександровича, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві про скасування виконавчих написів,
У грудні 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ПАТ КБ «Правекс-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. та з урахуванням уточнених позовних вимог просили визнати такими, що не підлягають виконанню, виконавчі написи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. № 539 від 01.06.2012, № 579 від 01.06.2012 та 538 від 01.06.2012.
Справа № 755/17899/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8988/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Виниченко Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 31.03.2017 позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис ПН КМНО Сергеєва О.О. вчинений 01.06.2012, зареєстрований у реєстрі за № 539, про звернення стягнення на заборгованість в сумі еквівалентній 296 711,18 дол. США з поручителя ОСОБА_3 за зобов'язаннями, які виникли за договором поруки № 855-001/07Ф-3. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис ПН КМНО Сергеєва О.О. вчинений 01.06.2012, зареєстрований у реєстрі за № 538, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис ПН КМНО Сергеєва О.О. вчинений 11.06.2012, зареєстрований у реєстрі за № 579, про звернення стягнення на заборгованість в сумі еквівалентній 296 711,18 дол. США з поручителя ОСОБА_4 за зобов'язаннями, які виникли за договором поруки № 855-001/07Ф-2.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Правекс-Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повному та не всебічному розгляду справи. В обґрунтування своїх доводів вказує, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення вже існувало рішення, яке набрало законної сили про відмову в скасуванні виконавчого напису №538 від 01.06.2012. Зазначив, що позивачами не надано доказів на підтвердження неправильності нарахованої банком заборгованості.
Представники ПАТ КБ «Правекс-Банк» в судові засідання не з'являлися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце слухання справи. На підставі викладеного та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивачів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки надані суду докази свідчать про відсутність безспірності вимог за вищевказаними виконавчими написами.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2007 між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_6 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 855-001/07Ф, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитну лінію у розмірі 170 000,00 дол. США зі строком користування кредитними коштами до 05.06.2010 та сплатою 15 % річних (а. с. 8-12).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 06.06.2007 між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 855-001/07Ф-3, зареєстрований у реєстрі за № 710у, за яким поручитель зобов'язався нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором з виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_6 за вищевказаним кредитним договором (а. с. 13-14). 06.06.2007 між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 855-001/07Ф-2, зареєстрований у реєстрі за № 712у (а. с. 15-16). Відповідно до п. 1.1. договору поруки, поручитель у порядку та на умовах передбачених цим договором зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_6 щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасно та в повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 05.06.2010 у розмірі 170 000 доларів США. 06.06.2007 між ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та АКБ «Правекс-Банк» було укладено договір іпотеки № 855-001/07Ф, зареєстрований у реєстрі за № 709у (а. с. 17-23). Згідно з п. 1.1. договору іпотеки, іпотекодавці для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Позичальника перед Іпотекодержателем за договором про відкриття кредитної лінії № 855-001/07Ф від 05.06.2007 та можливих доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасно та в повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості-основне зобов'язання, передають в іпотеку іпотекодержателю належне їм на праві власності нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1
На адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ПАТ КБ «Правекс-Банк» було надіслано письмові вимоги від 10.04.2012 про сплату заборгованості станом на 15.03.2012 у розмірі 296 711,18 дол. США (а. с. 24, 25).
01.06.2012 приватним нотаріусом КМНО Сергеєвим О.О. було видано виконавчий напис № 539, яким пропонується звернути стягнення на заборгованість в сумі еквівалентній 296 711,18 дол. США з поручителя ОСОБА_3 за зобов'язаннями, які виникли за договором поруки № 855-001/07Ф-3 (а. с. 26). 01.06.2012 приватним нотаріусом КМНО Сергеєвим О.О. було видано виконавчий напис № 538, відповідно до якого за рахунок коштів отриманих від реалізації квартири пропонується задовольнити вимоги ПАТ КБ «Правекс Банк» у розмірі 296 711,18 дол. США, що згідно з курсом НБУ станом на 15.03.2012 становить 2 368 942,06 грн. (а. с. 28). 11.06.2012 приватним нотаріусом КМНО Сергеєвим О.О. було видано виконавчий напис № 579, яким пропонується звернути стягнення на заборгованість в сумі еквівалентній 296 711,18 дол. США з поручителя ОСОБА_4 (а. с. 27).
12.08.2016 постановою головного державного виконавця Дніпровського районного ВДВС в м. Києві Мироненко Н.М. відкрито виконавче провадження № 51894456 з примусового виконання виконавчого напису № 579 від 11.06.2012 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованості у розмірі 2 368 942,06 грн. (а. с. 32а). 15.08.2016 постановою державного виконавця Дніпровського районного ВДВС в м. Києві Копитко Б.В. відкрито виконавче провадження № 51916922 з примусового виконання виконавчого напису № 539 від 01.06.2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованості у розмірі еквівалентній 296 711,18 дол. США (а. с. 32).
Позивачі, звертаючись до суду, свої позовні вимоги мотивують тим, що банком при розрахунку заборгованості не враховано сплачені ОСОБА_6 проценти за користування кредитом в період з 10.09.2009 по 28.12.2009 у розмірі 4 537,00 дол. США, на підтвердження чого надано помісячний розрахунок заборгованості складений ПАТ «Правекс-Банк», у якому у графах погашення відсотків відсутні записи сплачених процентів відповідно чотирьох квитанцій про їх сплату за період з 10.09.2009 по 28.12.2009 (а. с. 29-31).
Позивачі зазначили, що вищевказані виконавчі написи є такими, що не підлягають виконанню, оскільки вони вчинені у відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості та не врахованого визначеного законом трьохрічного строку стягнення, тому тіло кредиту має бути менше на 91 000 дол. США.
Враховуючи наведене, позивачі звернулися до суду із відповідним позовом.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст..ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом частини першої статті 575 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Аналіз наведених вище норм права дає можливість дійти до висновку про те, що у разі невиконання зобов'язання позичальником, позикодавець має право обрати спосіб захисту передбачений законом або договором.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів ст. 88 Закону України «Про нотаріат» - нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Таким чином, нотаріус, при вчиненні виконавчого напису, перевіряє безспірність заборгованості в контексті наявності документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку приватний нотаріус КМНО СергеєвО.О. належним чином не перевірив, що вказане стягнення проводиться у безспірному порядку.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.01.2016, яке набрало законної сили, постановленим у цивільній справі № 755/17250/15-ц за позовом ОСОБА_7 до ПАТ КБ «Правекс Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О., треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про скасування виконавчого напису приватного нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, вимоги позову було задоволено та визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. від 01.06.2012, зареєстрований в реєстрі за № 537 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, таким, що не підлягає виконанню (а. с. 61-65). Задовольняючи позовні вимоги суд виходив із того, що відповідачем не було надано доказів підтвердження того, що сума заборгованості, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса була безспірною. Судовим рішенням було встановлено, що банком було надано нотаріусу вимогу та розрахунок заборгованості, відповідно до яких прострочення виконання зобов'язань обчислюється за період з 01.09.2009, тоді як позивачем було сплачено проценти за користування кредитом в період з 10.09.2009 по 28.12.2009, що підтверджується квитанціями про сплату. Крім того, позивача не було повідомлено про вчинення дій спрямованих на примусове погашення заборгованості.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, вказана обставина, на думку колегії суддів, і свідчить про те, що між сторонами вже існував спір по сумі заборгованості за вказаним кредитним договором.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в Постановах Верховного суду України у справах №6-27цс15 від 04.03.2015 та №6-141цс14 від 11.03.2015.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог правильними.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що розрахунок заборгованості зазначений у виконавчому написі проведено правильно є необґрунтованими, оскільки відповідачем в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження даної обставини.
Посилання в апеляційній скарзі на наявність судового рішення, на підставі якого заявнику було відмовлено у задоволенні його заяви, колегія суддів вважає безпідставною, оскільки Банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є недоведеними та такими, що не знайшли своє підтвердження при розгляді справи в апеляційній інстанції.
Отже, висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.
Враховуючи наведені обставини та вимоги ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.303,304,308,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» відхилити.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 31 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: Н.О. Прокопчук
Т.А.Семенюк