1[1]
22 вересня 2017 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Гладій С.В., розглянувши клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження та його апеляційну скаргу на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Козятин Вінницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
Цією постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Згідно з постановою судді, 6 квітня 2017 року о 7 годині 30 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по регульованому перехрестю вулиць Стеценка і Саратівської у місті Києві, під час повороту ліворуч, в порушення п. 16.6 Правил дорожнього руху України, не дав дорогу автомобілю «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого допустив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
21 серпня 2017 року ОСОБА_3 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді разом з апеляційною скаргою.
При цьому, своє клопотання ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що строк апеляційного оскарження ним пропущений з поважних причин, оскільки він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції. Про прийняте рішення він дізнався лише 18 серпня 2017 року, однак копію постанови не отримував, а з її змістом ознайомився з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Безпосередньо в апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вище згадану постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підтвердження таких вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає про те, що правил дорожнього руху він не порушував, оскільки рухався на зелений сигнал світлофора, а дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_4, який рухався через перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, чому суд не дав належної оцінки, що призвело до постановлення у справі незаконного судового рішення.
Також апелянт зазначає, що суд безпідставно, як на доказ його вини, послався у постанові на пояснення свідка, так як будь-яких свідків на місці зіткнення транспортних засобів не було, підтвердженням чого є протокол про адміністративне правопорушення.
Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_3 - Тимківа Д.В., який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, просив їх задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Всупереч наведеним вимогам закону, в матеріалах справи за протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 відсутні відомості про вручення чи направлення йому копії постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року. За твердженням ОСОБА_3 копію даної постанови він не отримував, а з її змістом ознайомився лише 20 серпня 2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. При цьому апеляційну скаргу ОСОБА_3 подав 21 серпня 2017 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Враховуючи наведене, з огляду відсутність у матеріалах справи даних про виконання судом першої інстанції вимог ч. ч. 1, 3 ст. 285 КУпАП та вручення чи направлення ОСОБА_3 копії постанови, незначний пропуск строку апеляційного оскарження, приходжу до висновку про необхідність його поновлення. У зв'язку із цим клопотання ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Що ж стосується вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Розглядаючи справу за протоколом про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції, на виконання вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, повно, всебічно і об'єктивно з'ясував фактичні обставини події, за результатами чого виніс постанову, зміст якої відповідає нормам ст. 283 цього Кодексу.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у порушенні п. 16.6 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, є обґрунтованим і підтверджується наявними у справі доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, схемою дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями її учасників ОСОБА_4, самого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6
Так, за письмовими поясненнями ОСОБА_3, він 6 квітня 2017 року, приблизно о 7 годині 30 хвилин, рухаючись на автомобілі «Hyundai», дочекавшись зеленого сигналу світлофора, здійснював лівий поворот з вулиці Стеценка на вулицю Саратівську в місті Києві. При цьому, вже при завершені зазначеного маневру, він відчув удар в праву частину свого автомобіля. Оскільки він рухався на дозволяючий сигнал світлофора, то відповідно не зобов'язаний був надавати перевагу в русі автомобілю «ВАЗ», який рухався на забороняючий сигнал світлофора ( а. с. 5, 16-17, 37).
Відповідно до пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, він 6 квітня 2017 року о 7 годині 30 хвилин рухався на автомобілі «ВАЗ» по вулиці Стеценка в напрямку вулиці Щусєва у місті Києві. При русі прямо на зелений сигнал світлофора через перехрестя з вулицею Саратівською, йому не надав перевагу автомобіль «Hyundai», який рухався в зворотному напрямку та на перехресті здійснював поворот на вулицю Саратівську. Оскільки відстань між автомобілями в момент виникнення аварійної ситуації була незначною, прийнятими заходами екстреного гальмування уникнути зіткнення йому не вдалось (а. с. 4).
Аналогічні пояснення щодо руху автомобіля «ВАЗ» через перехрестя вулиць Стеценка та Саратівської в місті Києві на зелений сигнал світлофора надав на місці дорожньо-транспортної пригоди свідок ОСОБА_6 (а. с. 3).
Як встановлено із витребуваної за клопотання захисника Тимківа Д.В. з КП «Київдорсервіс» довідки про стан технічних засобів регулювання дорожнього руху та режиму роботи світлофорів на перехресті вулиць Стеценка-Саратівської в місті Києві, станом на 6 квітня 2017 року в напрямку руху як автомобіля «Hyundai», так і «ВАЗ», по вулиці Стеценка, одночасно вмикається зелений сигнал світлофора, який триває 68 секунд, після чого в напрямку руху автомобіля «ВАЗ» вмикається жовтий, а потім червоний сигнал світлофора.
Згідно з вимогами п. 16.6 Правил дорожнього руху України, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
За наведених обставин, коли водій автомобіля «Hyundai» ОСОБА_3 почав рух по вулиці Стеценка через перехрестя з вулицею Саратівською в місті Києві на зелений сигнал світлофора, при здійсненні повороту наліво він зобов'язаний був пропустити автомобіль «ВАЗ», який також рухався в зворотному напрямку по вулиці Стеценка на зелений сигнал світлофора.
Тому висновок суду першої інстанції про те, що зіткнення транспортних засобів сталось внаслідок порушення водієм автомобіля «Hyundai» ОСОБА_3 п. 16.6 Правил дорожнього руху України ґрунтується на фактичних обставинах та доказах у справі.
Про будь-які інші обставини, які б залишилися поза увагою суду першої інстанції та мали суттєве значення для вирішення справи, ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі не зазначав. Не надано таких і захисником ОСОБА_3 - Тимківим Д.В. під час апеляційного перегляду справи.
За встановлених судом першої інстанції обставин, дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Стягнення на ОСОБА_3 накладено з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП та в межах санкції ст. 124 цього Кодексу.
Порушень вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_3 задовольнити. Поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва С.В. Гладій
Справа: № 33/796/2316/2017 Постанова винесена суддею: Савицьким О.А.
Категорія: ст. 124 КУпАП Суддя апеляційного суду: Гладій С.В.